- •Історичні корені української мови. Мова і нація
- •Становлення української літературної мови як державної. Закон про мови в Україні
- •Стильова диференціація української ділової мови
- •Зразок офіційно- ділового стилю
- •Науковий стиль
- •Мовні стилі
- •Розмовно-побутовий стиль
- •Зразок розмовно- побутового стилю
- •Художній стиль
- •Зразок художнього стилю
- •Офіційно - діловий стиль
- •Зразок наукового стилю
- •Публіцистичний стиль
- •Зразок публіцистичного стилю
- •5.2. Поділ лексики за походженням. Запозичені слова в
- •5.3. Активна й пасивна лексика. Лексика за сферами вживання
- •5.4. Словники як джерело інформації
- •5.5. Фразеологія в професійному спілкуванні
- •5.6. Термін та його ознаки. Термінологія як система
- •5.7. Загальнонаукова, міжгалузева й вузькогалузева термінологія.
- •Використання канцеляризмів, мовних штампів і кліше в сучасних офіційно-ділових текстах
- •Публічний виступ як форма усного ділового мовлення та його підготовка.
- •Телефона розмова та її специфіка.
- •Орфографічні норми оформлення ділових документів.
- •Граматичні особливості оформлення ділових документів.
- •15. Синтаксичні особливості ділових паперів.
- •16. Мова і культура мовлення в житті професійнго комунікатора.
- •17. Синоніми та пароніми у професійному мовленні
- •19. Проблеми перекладу і редагування наукових текстів.
- •20. Комунікативні ознаки культури мови.
- •21. Складні випадки написання прикметників у текстах професійного спрямування Вживання прикметників у текстах різних стилів: науковому і діловому
- •Ступенювання прикметників відбувається так:
- •22. Особливості вживання відмінкових форм числівників у текстах професійного спілкування.
- •23. Гендерні аспекти спілкування.
- •24. Культура усного фахового спілкування.
- •25. Презентація як різновид публічного мовлення.
- •26. Поняття документа. Класифікація та види документів.
- •27. Загальна характеристика документації щодо особового складу.
- •28. Види заяв. Заява про прийняття на роботу та її реквізити.
- •1.Мотивована заява
- •2.Складна заява
- •31. Резюме та його реквізити. Зразок
- •32. Наказ про особовий склад наказ № ______
- •33. Загальна характеристика інформаційних документів.
- •34. Звіт та його реквізити. Зразок
- •35. Протокол та його реквізити. Зразок
- •36. Основні вимоги до написання доповідних записок. Зразок
- •37. Основні вимоги до написання пояснювальних записок. Зразок
- •38. Листи. Особливості створення ділових листів. Зразок
- •39. Телеграма та телефонограма, реквізити. Зразок
- •40. Загальна характеристика розпорядчих та організаційних документів.
- •41. Наказ та його реквізити. Зразок
- •42. Постанова. Основні вимоги до написання постанов. Зразок
- •43. Розпорядження та його реквізити. Зразок.
- •44. Вказівка та її реквізити. Зразок
- •45. Статут та його реквізити. Зразок
- •46. Загальна характеристика обліково-фінансових документів
- •47. Заява- зобов’язання та її реквізити. Зразок
- •Заява-зобов'язання
- •48. Акт та його реквізити.
- •49. Трудова угода та її реквізити.
- •50. Доручення та його реквізити. Зразок
- •51. Розписка та її реквізити. Зразок
- •52. Загальна х-ка документації з господарсько-договірної та господарсько-претензійної діяльності
- •53. Договір про матеріальну відповідальність та його реквізити. Зразок
- •54. Претензійні листи та їхні реквізити. Зразок
- •55. Комерційні акти та їхнє оформлення. Зразок
- •56. Позовна заява та її реквізити. Зразок
- •57. Загальна характеристика документації у зед
- •58. Комерційні листи та їхнє оформлення. Зразок.
- •59. Запит та його реквізити. Зразок
- •60. Пропозиція та її реквізити. Зразок
- •61. Контракт та його реквізити. Зразок
5.7. Загальнонаукова, міжгалузева й вузькогалузева термінологія.
Професіоналізми й номенклатурні назви
Якщо проаналізувати термінологію, яка вживається фахівцями
певної галузі в наукових текстах, усному професійному мовленні,
уводиться в словники, то виявимо, що частина термінів використовується
лише в цій галузі, а частина − і в інших. Це свідчить про те, що терміни
неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення.
Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити
на три основні групи:
1 Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично
в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон,
концепція, теорія, аналіз, синтез і т. д. Слід зазначити, що такі терміни в
межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.:
валютна система, осушувальна система, теорія економічного ризику. До
цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина
(дощувальна машина), пристрій, агрегат).
2 Міжгалузеві терміни − це терміни, які використовуються в кількох
споріднених або й віддалених галузях. Так, економічна наука має
термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками,
наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс,
приватна власність.
3 Вузькогалузеві терміни − це терміни, характерні лише для певної
галузі, наприклад: лізинг, банківська гарантія, зрошувальна вода, дрена,
чип.
Безперечно, професійне спілкування неможливе без використання
термінів. Проте в мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують і
інші спеціальні одиниці − професіоналізми та номенклатурні назви.
Професіоналізми − це слова або вислови, притаманні мові людей
певної професійної групи. Суттєва різниця між термінами й
професіоналізмами полягає в тому, що терміни − це офіційні наукові назви
поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники
термінів (платіжка − платіжне доручення; вишка − вища математика,
пара − дві академічні години) або коли та чи інша професія, рід занять не
має розвиненої термінології (наприклад, рибальство, гончарство й т. д.).
Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені,
є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути
незрозумілі людям, які не належать до певної професії, пор.: підвал у мові
поліграфістів, бобик, бублик у мові водіїв тощо. 74
Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному
професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних
документах, текстах, в офіційному усному мовленні.
Номенклатура (від лат. nomenclatura − перелік, список імен) −
сукупність назв конкретних об’єктів певної галузі науки, техніки,
мистецтва тощо. Їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають
абстраговані наукові поняття. Номенклатуру становлять іменники та
словосполучення, які передають як систему назв об’єктів певної науки, так
і сукупність назв одиничних об’єктів. Існує номенклатура медична,
мовознавча, хімічна, економічна (пор. термін валюта й номенклатурні
назви долар, євро, крона, песо й т. д.), технічна (пор. термін борознороб-
щілиноріз і номенклатурні назви ДЩН-1, ДЩН-2, ДЩН-3).
