5.7. Загальнонаукова, міжгалузева й вузькогалузева термінологія.

Професіоналізми й номенклатурні назви

Якщо проаналізувати термінологію, яка вживається фахівцями

певної галузі в наукових текстах, усному професійному мовленні,

уводиться в словники, то виявимо, що частина термінів використовується

лише в цій галузі, а частина − і в інших. Це свідчить про те, що терміни

неоднакові за ступенем спеціалізації їхнього значення.

Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити

на три основні групи:

1 Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично

в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон,

концепція, теорія, аналіз, синтез і т. д. Слід зазначити, що такі терміни в

межах певної термінології можуть конкретизувати своє значення, пор.:

валютна система, осушувальна система, теорія економічного ризику. До

цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина

(дощувальна машина), пристрій, агрегат).

2 Міжгалузеві терміни − це терміни, які використовуються в кількох

споріднених або й віддалених галузях. Так, економічна наука має

термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками,

наприклад: амортизація, екологічні витрати, санація, технополіс,

приватна власність.

3 Вузькогалузеві терміни − це терміни, характерні лише для певної

галузі, наприклад: лізинг, банківська гарантія, зрошувальна вода, дрена,

чип.

Безперечно, професійне спілкування неможливе без використання

термінів. Проте в мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують і

інші спеціальні одиниці − професіоналізми та номенклатурні назви.

Професіоналізми − це слова або вислови, притаманні мові людей

певної професійної групи. Суттєва різниця між термінами й

професіоналізмами полягає в тому, що терміни − це офіційні наукові назви

поняття, а професіоналізми виникають як розмовні, неофіційні замінники

термінів (платіжка − платіжне доручення; вишка − вища математика,

пара − дві академічні години) або коли та чи інша професія, рід занять не

має розвиненої термінології (наприклад, рибальство, гончарство й т. д.).

Професіоналізми на відміну від термінів, як правило, емоційно забарвлені,

є переосмисленими словами загального вжитку. Вони можуть бути

незрозумілі людям, які не належать до певної професії, пор.: підвал у мові

поліграфістів, бобик, бублик у мові водіїв тощо. 74

Професіоналізми можуть використовуватися в неофіційному

професійному спілкуванні, проте вони є ненормативними в професійних

документах, текстах, в офіційному усному мовленні.

Номенклатура (від лат. nomenclatura − перелік, список імен) −

сукупність назв конкретних об’єктів певної галузі науки, техніки,

мистецтва тощо. Їх потрібно відрізняти від термінів, що позначають

абстраговані наукові поняття. Номенклатуру становлять іменники та

словосполучення, які передають як систему назв об’єктів певної науки, так

і сукупність назв одиничних об’єктів. Існує номенклатура медична,

мовознавча, хімічна, економічна (пор. термін валюта й номенклатурні

назви долар, євро, крона, песо й т. д.), технічна (пор. термін борознороб-

щілиноріз і номенклатурні назви ДЩН-1, ДЩН-2, ДЩН-3).