- •1. Сутність моделювання як методу наукового пізнання.
- •2. Особливості та принципи математичного моделювання.
- •3. Основні дефініції економіко-математичного моделювання. Особливості економічних спостережень і вимірів.
- •4. Етапи економіко-математичного моделювання. Елементи класифікації економіко-математичних моделей.
- •5. Основні задачі економетрії.
- •6. Парна лінійна регресія. Метод найменших квадратів.
- •13. Прогнозування значень залежної змінної.
- •14. Визначення коефіцієнта еластичності.
- •15. Економетричний аналіз лінійної функції парної регресії в msExcel.
- •16. Загальна лінійна економетрична модель. Емпірична модель множинної лінійної регресії.
- •17. Етапи побудови економетричної моделі.
- •18. Побудова моделі множинної регресії; проведення кореляційного аналізу за допомогою msExcel.
- •19, Перевірка статистичної значущості коефіцієнта множинної детермінації за критерієм Фішера.
- •20, Визначення дисперсій оцінок параметрів та їх стандартних
- •21, Розрахунок довірчих інтервалів для оцінок параметрів із заданою надійністю. Розрахунок довірчих інтервалів для оцінок параметрів , та із заданою надійністю
- •23, Визначення часткових коефіцієнтів еластичності.
- •24, Моделі з порушенням передумов використання звичайного методу найменших квадратів.
- •26. Суть гетероскедастичності. Гетероскедастичність і зважений метод найменших квадратів.
- •27. Основні поняття і попередній аналіз рядів динаміки: поняття часового ряду.
- •28. Основні поняття і попередній аналіз рядів динаміки: основні характеристики динаміки часового ряду.
- •29. Основні поняття і попередній аналіз рядів динаміки: систематичні та випадкові компоненти часового ряду.
- •30. Перевірка гіпотези про існування тренда
- •31. Методи прогнозування часових рядів: методи соціально-економічного прогнозування.
- •32. Методи прогнозування часових рядів: прогнозування методів часового ряду за середніми характеристиками.
- •33. Методи прогнозування часових рядів: прогнозування тенденцій часового ряду за механічними методами.
- •34. Методи прогнозування часових рядів: прогнозування тенденцій часового ряду за аналітичними методами.
28. Основні поняття і попередній аналіз рядів динаміки: основні характеристики динаміки часового ряду.
Для аналізу соціально-економічних показників абсолютні рівні моментальних або інтервальних часових рядів, а також рівні середніх величин часто доводиться перетворювати на відносні величини.
Для
визначення змін, що відбуваються з
досліджуваним явищем, передусім
обчислюють швидкість розвитку цього
явища за часом. Показником швидкості
слугує абсолютний
приріст,
який характеризує величину зміни
показника за інтервал часу між
порівнюваними періодами й обчислюється
за формулою:
,де
—
і-й
рівень часового ряду (
);
— індекс початкового рівня.
Точніше,
швидкість зміни показника характеризує
приріст за одиницю часу; ця величина
має назву середнього
абсолютного приросту:
.
Коефіцієнт
зростання
для і-го
періоду обчислюють за формулою:
,
,
якщо рівень підвищується;
,
якщо рівень зменшується; за
рівень не змінюється. Коефіцієнт
приросту
дорівнює:
На
практиці часто застосовують показники
темпу
зростання
й
темпу
приросту:
, показує,
на скільки відсотків рівень одного
періоду збільшився стосовно
рівня іншого періоду, тобто цей показник
характеризує відносну величину приросту
у відсотках.
Абсолютне
значення одного відсотка приросту
визначають
як відношення абсолютного приросту
до темпу приросту у відсотках
.
Середню швидкість зміни показника, що вивчається, за певний період характеризує також середній темп зростання. Його розраховують за формулою середньої геометричної:
,
Відповідно середній темп приросту визначають як:
.
Якщо
тенденція часового ряду не змінюється,
використовують характеристику середнього
рівня ряду.
В інтервальному ряду динаміки з однаково
розташованими в часі рівнями середній
рівень ряду обчислюють за формулою
простої середньої арифметичної (тут і
далі додавання ведеться за всіма
періодами спостережень):
.
Якщо
інтервальний ряд має неоднаково
розташовані в часі рівні,
тоді середній рівень ряду (так звану
середню
хронологічну)
обчислюють за формулою зваженої
арифметичної середньої, де вагою є
тривалість часу (наприклад, кількість
років), упродовж якого рівень постійний:
,
де
t
—
кількість періодів часу, для яких
значення рівня
не змінюється.
29. Основні поняття і попередній аналіз рядів динаміки: систематичні та випадкові компоненти часового ряду.
Існує 2 основні мети аналізу ч.р.:
визначення природи ряду;
прогнозування ч.р.
обидві цілі вимагають, щоб модель ряду було ідентифікована і формально описана. Як тільки модель визначена, з її допомогою можна інтерпретувати дані та передбачити майбутні значення.
Ч.р. може бути представлений як декомпозиція із 4-ьох структурно-утворюючих елементів:
1) Тренд
2) Сезонна компонента
3) Циклічна
4
)
Випадкова
Отже ч.р. може бути представлений у вигляді:
Р
еальні
дані не відповідають лише 1-ій ф-ії, тому
ч.р.можна представити у вигяді розкладення:
Або різноманітних поєднань окремих ф-ій. Однак, завжди припускають обов’язково наявність випадкової складової. Деколемпозицію ч.р.разглянемо за наступними варіантами моделей:
м
одель
тренду:м
одель
сезонності:тренд-сезонна модель:
Дані ф-ли належать до адаптивних.
П
рикладом
ч.р.виступає мультиплікативна модель
виду:
Тренд-сезонна та циклічна компоненти не є випадково ми і наз систематичними компонентами ч.р.
Складовою частиною часового ряду, що залишається після вилученого з нього систематичної компоненти являє собою випадкову компоненту.
Завдання декомпозиції ч.р.полягає в аналізі чинників, що впливають на значення його рівнів, а виокремленні з них головних і випадкових, а потім серед головних – еволюційних та періодичних.
Еволюційні чинники визначають загальний напрям розвитку економічного показника, повідну його тенденцію. Тенденція – це невипадкова складова ч.р., яка змінюється повільно і описується за допомогою певної ф-ії, ф-ії тренду. Тренд відображає вплив на економічні показники деяких постійних чинників, дія яких акумулюється в часі.
Серед чинників, що визначають регулярні коливання ряду, розрізняють такі:
сезонні, що відповідають коливанням, які мають періодичний або близький до нього характер впродовж 1-го року.
Циклічні, схожі на сезонні, але виявляються на триваліших інтервалах часу.
