1 Червня 1919 р. – укладено військово-політичний союз радянських республік, що об’єднували свої головні наркомати для спільного керівництва (фактичне підпорядкування усрр Радянській Росії).

Проти “воєнного комунізму”, особливо продрозкладки, стало наростати незадоволення населення. Хвиля селянських виступів на Київщині (на чолі з отаманом Зеленим) та на Катеринославщині (анархісти Н. Махна).

Травень 1919 р. – масштабне повстання на Півдні на чолі з Григор’євим, придушене частинами ЧА.

Денікінці в Україні. У травні 1919 р. у Донбасі почала наступ Добровольча армія на чолі А. Денікіним, який очолив білогвардійський рух. Мета: відновлення єдиної Росії, боротьба проти більшовизму та сепаратизму, за встановлення старих дореволюційних порядків. Денікінці захопили значну частину Наддніпрянщини. В Україні створено 3 генерал-губернаторства: Харківське, Київське, Новоросійське. Відновлено царське законодавство, активізувалися чорносотенні організації, боротьба з українством.

Тому проти денікінців – повстанський рух. Особливо активно діяв лідер анархістського руху Махно, який зі своїх загонів створив Революційно-повстанську армію. Петлюра пропонував Махну об’єднати свої сили, але переговори не дали результатів (за іншими даними договір був таки підписаний). У вересні 1919 р. – повсталі селяни с. Баштанка на Миколаївщині проголосили Баштанську республіку.

У листопаді 1919-лютому 1920 рр. – новий наступ Червоної армії витіснив денікінців з України.

Наступ військ УНР та УГА влітку-восени 1919 р. Після об’єднання у липні 1919 р. українські армії мали можливості для подальшої збройної боротьби за українську державність. Після серії нарад вирішено було наступати у двох напрямках: УГА у напрямку на Київ, армія УНР – на Одесу.

30 Серпня 1919 р. – частини уга увійшли у Київ. Одночасно зі Сходу туди вступили денікінці. Після переговорів українські частини відступили до лінії Василькова.

Восени 1919 р. – кризовий стан українських армій. 5 (6) листопада керівники УГА підписала угоду з денікінцями про капітуляцію, відкрили їм фронт. Частина військ УНР у грудні 1919 – квітні 1920 рр. здійснила партизанський рейд по тилам денікінської та Червоної армії (“Перший Зимовий похід”).

Україна у 1920 р. Більшовики у грудні 1919 р. у Москві створили Всеукрревком на чолі З Петровським. У лютому 1920 р. відновлено УСРР, Раднарком, ЦВК. Столицею УСРР став Харків. Формально було підкреслено незалежний статус УСРР.

На деякий час в Україну повернувся Винниченко, якого більшовики запросили до співробітництва, але переконавшись, що політичні реалії у радянській Україні далекі від формальних декларацій (кадрову, економічну політику визначав центр у Москві), відмовився від пропозицій і знову виїхав в еміграцію.

5 лютого 1920 р. – Закон про землю. Зміна політики у цьому питання у порівнянні з 1919 р. Відмова від негайної масової колективізації с/г, розподіл поміщицьких земель і земель заможних селян понад 15 десятин серед малоземельного та безземельного селянства. Це загалом відповідало сподіванням основної маси селянства. Але була залишена хлібна розкладка на 1920 р., яка фактично поширювалася на інші види с/г продукції. Для опори своєї влади більшовики створювали на селі комітети незаможників (комнезами). Для виконання розкладки створювалися також продзагони із промислових робітників. Хто із селян їй опирався – оголошувався куркулем і переслідувався радянською владою.

Створено Промислове Бюро по відбудові промисловості на чолі з Чубарем як філія Вищої ради народного господарства (ВРНГ) Радянської Росії. Створено Трудову армію для заготівлі сировини, палива, підтримки трудової дисципліни та забезпечення робочою силою підприємств. Продовжувала діяти трудова повинність та створювалися трудові табори.

Уніфікація політичного життя. Боротьба у КП(б)У з групою “демократичного централізму” (децисти). Децисти критикували керівництво партії за воєнні методи керівництва партією, мілітаризацію праці. У березні 1920 р. на IV партконференції у Харкові децисти не підтримали поданий Москвою список членів ЦК КП(б)У. Реакція центру: розпуск обраного під впливом децистів ЦК КП(б)У, відкликання їх з України, перереєстрація членів партії, оновлення більш як на третину членського складу КП(б)У.

На IV партконференції було також укладено угоду між КП(б)У та УКП (б). Остання самоліквідовувалася, а вступ її членів до КП(б)У відбувався на індивідуальній основі. У червні 1920 р. аналогічним шляхом була поглинута загальноросійська партія борбистів. Легально продовжувала існувати лише Українська комуністична партія (укапісти), але вона була мало чисельною та не мала відчутного впливу на населення. Фактично встановлено однопартійну систему КП(б)У.

Радянсько-польська війна. 21 квітня 1920 р. укладено Варшавський договір між Польщею (Пілсудський) та УНР (Петлюра). Умови: Польща визнавала незалежність УНР, відмовилася від претензій на історичні кордони 1772 р., озброювала армію УНР та допомагала у військовій кампанії звільнити Україну від більшовиків; натомість УНР визнавала приналежність західноукраїнських земель за Польщею, українські війська підпорядковувалися польському командуванню, а український уряд зобов’язувався забезпечувати всім необхідним польські війська під час наступу в Україні. Багато українських діячів (в т.ч. Грушевський) засудили такий крок Петлюри.

25 квітня – початок польсько-українського наступу. 6 травня – вступ до Києва. Але загального повстання проти більшовиків, як сподівався Петлюра, організувати не вдалося, адже селяни Правобережжя побоювалися повернення польських поміщиків у свої давні маєтки. У результаті контрнаступу ЧА, прориву фронту Першою кінною армією бойові дії перенеслися у Західну Україну. Розгортання радянського наступу на Львів та Варшаву. 8 липня 1920 р. у Тернополі було створено Галицький ревком (Галревком) на чолі з Затонським, проголошено Галицьку Соціалістичну радянську республіку. Проте поляки знову перейшли в наступ, відкинули радянські війська і фронт знову встановився у районі Бердичева і Житомира. Виснажені сторони у жовтні 1920 р. підписали перемир’я.