7. Місцеві податки та збори.

Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку, встановленого статтею 15 Закону України "Про систему оподаткування" і статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" та в межах установлених Декретом граничних розмірів ставок, крім збору на проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, який встановлюється обласними радами.

В межах своєї компетенції, органи місцевого самоврядування мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків і зборів

Згідно з чинним законодавством в Україні справляються такі місцеві подат­ки і збори.

Комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підпри­ємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого з урахуванням розміру неоподатковуваного міні­муму доходів громадян.

Об'єктом оподаткування є розрахункова величина річного фонду оплати праці, яка визначається як добуток середньоспискової чисельності працівни­ків і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Комунальний податок нараховується та сплачується щомісячно в строки, передбачені законодавством. Один раз на квартал у податкову інспекцію по­дається розрахунок комунального податку.

Податок з реклами є обов'язковим до справляння місцевими органами са­моврядування за наявності об'єкта оподаткування.

Платниками є юридичні та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності: рекламодавці чи виробники і поширювачі реклами, якщо вони є рекламодавцями, рекламна діяльність яких проводиться на території органу місцевого самоврядування.

Об'єктом справляння податку з реклами є визначена вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою.

Граничний розмір податку з реклами не повинен перевищувати 0,1 % вар­тості послуг з розміщення одноразової реклами та 0,5 % за розміщення рекла­ми на тривалий час.

Податок з реклами сплачується рекламодавцями під час оплати послуг з установлення і розміщення реклами. Рекламні агентства стосовно податку з реклами виконують функції податкових агентів, тобто отримують суму подат­ку від платників та перераховують її до бюджету у встановлені строки. Най­більш поширеним є застосування місячного базового податкового періоду.

8. Розкрийте зміст пдв та податку на прибуток підприємства.

Формою універсального акцизу є податок на додану вартість, специфіка нарахування і сплати якого полягає в тому, що ця форма універсального акци­зу нараховується та сплачується на кожному етапі руху товару від виробника до споживача. Характерною ознакою справляння ПДВ є те, що не вся нарахо­вана сума, виходячи з оборотів з реалізації, сплачується до бюджету, а лише різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка сплачена або підлягає сплаті конкретним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише величини вартості, що до­дається до матеріальних затрат та закупівельних цін.

Податок на додану вартість є непрямим, а тому сплачується за рахунок по­купця, а не за рахунок доходів підприємства, яке реалізує відповідні товари чи послуги.

Всі платники ПДВ поділені на три групи:

1. будь-які особи, які здійснюють або планують здійснювати господарську діяльність та реєструються добровільно як платники цього податку;

2. особи, які підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку на додану вартість;

3. особи, котрі імпортують (ввозять, пересилають) товари (супутні послуги на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вони вико­ристовують згідно із законодавством.

Податок на прибуток за звітний період сплачується до відповідного бюдже­ту у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Плат­ники податків зобов'язані у строки, визначені законом, подати до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану на­ростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподатку­вання минулих податкових періодів у разі його наявності. За звітні квартал, півріччя та три квартали платники подають спрощену декларацію, а за резуль­татами звітного року — повну.

9. Організація податкової роботи та діяльність податкової служби.

Податкова робота — це діяльність держави, її органів, платників подат­ків у процесі правового регламентування, нарахування, сплати та зарахуван­ня податків і податкових платежів, а також контролю за своєчасністю та пов­нотою їх надходження до бюджету.

Суб'єктами податкової роботи в Україні є:

• Верховна Рада України — приймає закони загальної та спеціальної дії в сфері оподаткування;

• органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство фі­нансів, Державне казначейство, Міністерство економіки) — забезпечують дію механізмів справляння податків і податкових платежів;

• органи податкової служби — здійснюють контроль за додержанням по­даткового законодавства, розробляють нормативно-правову базу дії законів про оподаткування, здійснюють облік платників і податкових надходжень, здійснюють нарахування та стягнення окремих податків, проводять роз'яс­нення податкового законодавства, притягують до відповідальності його порушників;

• платники податків — нараховують і сплачують податки та даткові платежі, подають податкову звітність, несуть відповідальність за порушення податкового законодавства.

Основою податкової роботи є правове регламентування порядку встановлен­ня і справляння податків і зборів. Функцію прийняття законодавчих актів у податковій сфері здійснюють вищі органи державної влади. Підготовкою зако­нопроектів з питань оподаткування в Україні займаються Кабінет Міністрів України та Державна податкова адміністрація України, приймає закони Вер­ховна Рада України.

Правовою базою щодо оподаткування є законодавчі акти загальної і спе­ціальної дії