Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екз..doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
684 Кб
Скачать
☆

48. Система обліку і калькулювання за змінними витратами

Змінними витратами вважають ті види витрат, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням. Система обліку і калькулювання за змінними витратами ґрунтується на розподілі всіх затрат на змінні та постійні і передбачає, що собівартість продукції визначається - тільки за змінними витратам. Так, до виробничої собівартості продукції належать прямі матеріали, пряма заробітна платня і частина загально виробничих витрат, які є змінними. За змінними витратами оцінюють також залишок готової продукції. Постійні загально виробничі затрати не включають у собівартість продукції, а зараховують до витрат періоду, потім списують на фін.рез-т (79рах). На практиці може бути доволі складно розділити постійні і змінні затрати. Часто буває так, що затрати не є ні повністю постійними, ні повністю змінними, й інколи потрібний детальний аналіз для того, щоб встановити цю різницю стосовно діяльності підприємства. Отже, принципова відмінність системи калькулювання змінних витрат від системи калькулювання повних витрат полягає у підході до постійних виробничих накладних витрат. Калькуляція собівартості за змінними витратами є необхідним доповненням калькуляції повних витрат.

49. Варіанти директ-костингу: простий і розвинутий.

Метод директ-костингу полягає в тому, що облік витрат для кальк-ня соб-ті продукції здійс-ся лише в частині прямих витрат, які як правило, є змінними. При простому д.-к. здійс-ся класиф-я виробничих витрат лише на постійні та змінні, що дає можливість визначити соб-ть прод-ї лише за змінними витратами, а постійні списати на фін.рез-т. Простий д.-к. дає можливість скласти звіт про фін.рез-т. Основою цього методу є розрахунок на 1му етапі показника маржинального доходу, а на 2му – показника чистого прибутку.Маржинальний дохід = Дохід від реалізації – Змінні витрати (або ∑ Постійних витрат + Прибуток). Розвинутий д.-к. передбачає, що до змінних витрат вкл-ся також прямі постійні витрати, пов’язані з вир-вом і реалізацією продукції. Він дає можливість розрахувати показник напівмаржі – показник марж-го доходу,але окремо за виробом, групою виробів, підрозділом вир-ва і т.п. Показник напівмаржі розрах-ть в такі етапи: 1) Напівмаржа по виробу = Дохід від реаліз.виробу – Змінні витрати на виріб; 2) Напівмаржа по групі виробів = напівмаржа по виробу (1) – постійні витрати на виріб; 3) Напівмаржа по місцю виникнення витрат = (2) – постійні витрати групи виробу; 4) Напівмаржа по підрозділу = (3) - постійні витрати місця виникнення витрат; 5) Напівмаржа по під-ству = (4) - постійні витрати підрозділу; 6) Чистий прибуток = (5) - постійні витрати підприємства. Розвинутий д.-к. дає можливість отримати більш детальну інформацію по різних рівнях.

50. Маржинальний дохід для аналізу прибутковості та прийняття управлінських рішень.

Марж-й дохід(МД) являє собою різницю між виручкою від реалізації і змінними витратами або суму постійних витрат і прибутку. Коли постійні витрати менше маржинального доходу, то вироби будуть прибутковими, в іншому випадку - збитковими. Марж.дохід на одиницю продукції не залежить від зміни обсягу вир-ва. Це дає можливість розраховувати зміну величини маржинального доходу від зміни обсягу продукції, що випускається. Зростання (зменшення) маржинального доходу означає таке ж саме зростання (зменшення) величини прибутку. Виходячи з цього, без перерозрахунку калькуляцій легко одержати інформацію про те, як зміна кількості випуску певних виробів вплине на загальну величину маржинального доходу і відповідно прибутку. Цей показник лежить в основі складання форми фін.звітноті,а саме звіт про фін.рез-ти, в якому зазначають такі розділи:дохід від реалізації, змінні витрати, марж-й дохід, постійні витрати, прибуток.