51. Визначення соб-ті продукції шляхом кальк-ня за повними витратами.

Система обліку і кальк-ня за повними витратами передбачає, що в собі-ть продукції включають усі затрати, пов'язані з процесом вир-ва: прямі матеріали, пряма заробітна платня, інші прямі затрати, накладні загальновир.затрати. Визнач. соб-ті прод-ї регулюється П(С)БО 16 «Витрати», згідно з яким розрахунок соб-ті за повними витратами передбачає включення лише виробничих витрат, які списуються на соб-ть продукції, а не виробничі витрати спис-ся на зменшення фін. рез-ту (79 рах). Цей метод являє собою підсумок прямих вир-чих витрат і розподілених непрямих витрат(загальновиробничі витрати),а нерозподілені – спис-ся на соб-ть реалізації(90рах). Розподіл непрямих вир-чих витрат, якими є загальновиробничі витрати(91рах), здійс-ся на практиці залежно від вибраних баз розподілу, які мають бути обов’язково зазначені під-ством у Наказі про облікову політику.

52. Сутність та сфера застосування системи обліку і кальк-ня за нормативними витратами.

В основу нормат-го методу обліку витрат на вир-во і кальк-ї соб-ті продукції покладений систематичний облік змін і відхилень від встановлених норм витрат на одиницю продукції в розрізі причин і винних осіб. Норму можна розглядати як встановлений кількісний вираз ресурсу на вигот-ня од.продукції за умови викор-ня прогресивної технології та організації вир-ва. Для обч-ня фактичної собі-ті продукції слід до нормативної собі-ті додати(відняти від неї)встановлені у звітному періоді відхилення від норм. Матеріальні витрати є найваж-ю частиною вир-чих витрат, які формують собі-ть продукції. Вони залежать від 2х факторів: ціни матеріалів, кількості споживаних матеріалів у вир-ві. За цим чинникам і встан-ся відхилення. Нормативний метод обліку затрат широко застос-ся на під-ствах обробних галузей промис-ті (машинобуд,шинної,меблевої,швейної,шкіряної, харчової),які здійснюють масове та серійне вир-во різноманітної й складної продукції з великою кі-тю деталей та вузлів. Нормативний облік викор-ся також у дрібносерійному та одиничному вир-вах, проте не отримав тут широкого застосування.

53. Методи визначення нормативних витрат та їх види.

Важливою умовою ефективного фун-ня нормативного методу обліку витрат і кальк-ня собівартості є наявність заздалегідь розроблених і затверджених нормативних витрат на вир-во одиниці продукції. Є 2 підходи до нормування витрат: 1ий підхід базується на нормах споживання вир-чих ресурсів, що фактично склалися, тобто на основі даних минулих періодів. 2ий підхід базується на розрахункових і експериментальних методах розроблення норм, в яких беруть участь конструкторські, технологічні та інші підрозділи. Метод розробки норм залежить від мети, яку під-ство прагне досягти. Залежно від вимог, які висувають до норм, їх поділяють на базисні, теоретичні (ідеальні) і поточні (досяжні). Для оперативного упр-ня витратами важливе значення мають саме поточні норми, які розробляються з урахуванням нормативних умов діяльності під-ства за прийнятої технології і організації вир-ва. До базових належать нормативи, які не змінюються протягом тривалого періоду, хоча базові нормативи не враховують змін зовн. середовища. Ідеальні нормативи розробляють відповідно до ідеальних умов. Вони не включають непродуктивні втрати (природний убуток матеріалів, втрати від вимушених зупинок обладнання, технологічні відходи). Ідеальних норм практично неможливо досягти. Досяжні норми розробляються з урахуванням нормальних умов фун-ня під-ства та вкл-ть поправку на природний убуток матеріалів, втрати від вимушених зупинок та інші. Такі норми реально досяжні, а виявлені на їх основі відхилення свідчать про низький рівень ефективності діял-ті. Норми та нормативи розробляють також на матеріали, заробітну плату, загальновир-чі затрати та інші виробничі затрати.