3. Конвергентна соцiальна поведiнка: натовп (юрба)

Натовп - тимчасова, вiдносна неорганiзована сукупність людей, якi знаходяться поруч один з одним.

Американський соціолог Герберт Блумер (1946) видiлив 4 типу натовпу: (1) - випадковий натовп (casual crowd) - сукупність людей, що не мають нiчого спiльного крiм участi у данiй подiї (розглядання вiтрин, наприклад)

(2) - обумовлений натовп (conventional) - сукупність людей, котрі зiбралися з певною метою i дiють, як правило, відповідно до установлених норм (концерт, наприклад)

(3) - експресивний натовп (expressive) - сукупність людей, котрі зiбралися розом для самозбудження або особистого задоволення (релiгiйнi служби, рок-фестивалі)

(4) - дiючий натовп (acting)- збуджене, мiнливе зiбрання людей, що вдаються до таких агресивних форм поведінки, за якими установлені норми мало що важуть.

Хоча рiзнi види натовпу багато в чому відрізняються, вони мають деяi спiльнi характеристики:

1. Сугестивнiсть (suggestibility) - схильність піддаватися впливу,

2. Деiндивiдуалiзацiя - тимчасова втрата особистої ідентичності й вiдповідальності,

3. Невразливiсть (invulnerability), люди почувають себе бiльш могутніми і непереможними нiж у повсякденному житті.

У цьому стані люди більш схильні до дій, які не схвалюються суспільством (вандалізм, агресія, та інші).

4. Передумови колективної поведiнки

Нейл Смелзер (1963) запропонував схему вивчення колективної поведiнки яка базується на аналогiї з економiчною теорiєю доданої вартості (value-added). Це ідея полягає в тому, що кожний етап у процесі виробництва збільшує вартість продукту, але обмежує потенцiйнi можливостi його застосування. Смелзер видiлив 6 кроків до колективної поведiнки i вважає, що кожен з них є необхiдною передумовою, а наявнiсть усiх 6 робить колективну поведiнку імовірно неминучою.

1. Структурна сприятливість (conduciveness) - соцiальнi умови, які дозволяють відбуватися певним формам соцiальної поведiнки. Наприклад, зіткнення двох расових груп можливе лише тоді коли цi групи живуть поруч; масова участь у фінансових спекуляціях - коли є можливість вкладати гроші.

2. Структурна напруга (strain) - - звичайно виникає тодi, коли важливi аспекти соцiальної системи порушуються або змінюються так, що порушуються звичайний спосiб життя. (Війни, економiчни кризи, природні лиха, технологісні зміни). Коли людям стає дуже тяжко (соціальне нездужання)

3. Формування загальної думки. Структурної напруги та почуття соцiального нездужання як таких недостатньо щоб призвести до колективної поведiнки. Смелзер каже, що люди мають визначити ситуацiю як проблему, що потребує вирiшення. Пiд час соцiальної взаємодiї люди створюють спiльний погляд на реальнiсть та загальнi iдеї щодо того, як треба реагувати на цю реальнiсть. Людям необхідна загальна думка, що дає "вiдповiдь", як поводити себе. Наприклад, панічна поведінка пов'язана з поширенням думки про деякі елементи навколишнього середовища як такi, що взагалі можуть завдати шкоду або загибелі.

4. Прискорюючi фактори (precipitating factors). Потрібна ще одна складова - деяка подiя, що може "підштовхнути" до масових дiй. Прискорююча подiя створює, загострює або посилює сприятливі умови та стан напруги. (Путч 19 серпня 1991 року) (Незалежність України).

Аналогiчно, панiку запускає крик "вогонь", вибух, закриття банку тощо.

5. Мобiлiзацiя учасникiв до дiй. Коли всi перерахованi фактори мають мiсце, єдина необхiдна умова, що залишилася - привести учасникiв до дiй. Це може означати вибух ворожнечi натовпу, початок панiки або революцiї. Вважається що колективні дії залежать вiд "критичної маси". (Фiзики звуть так кiлькiсть радiоактивного матерiалу, що потрiбний для вибуху. Соціологи застосовують цій термін для позначення кількості учасників, яка має бути досягнута до "вибуху" колективних дій.)

6. Брак соціального контролю. Двi форми - превентивнi та репресивнi, навіть, якщо все попередньє є механізм соціального контролю може запобігти спалаху колективної поведінки. Наприклад, натовп може підкоритися вимогам поліції і розійтися.

Але, якщо механізми соціального контролю послаблені, воні можуть стати навіть контрпродуктивними й підсилювати імовірність спалаху колективної поведінки.

Пояснення поведiнки натовпу.

Одна з головних характеристик поведiнки натовпу - це замiна форм та стандартiв поведiнки повсякденного життя на новi форми та стандарти. Незважаючи на те, що усi члени натовпу вiдрiзняються мiж собою у багатьох вiдношеннях, їхня поведiнка начебто породжується загальним iмпульсом та надихається єдиним духом. Чи це дiйсно так? Що трапляється у натовпу? Якi процеси визначають поведiнку особи? Соцiологи запропонували три дещо рiзнi вiжповiдi на цi запитання.