2. Погані звички

Потрібно слідкувати за тим, щоб наші дитячі звички не перейшли з нами у доросле життя (кусання нігтів, колупання в носі, підпирання руками голови за столом, примхливість, перебірливість стосовно будь-чого). В Першому посланні до Коринтян св. Павло пише: „Коли я дитиною був, то я говорив як дитина, як дитина я думав, розумів як дитина. Коли ж мужем я став, то вікинув дитяче.”

3. Панування над тілом

Досконала гігієна є першим кроком на дорозі до спілкування з іншими, а другим кроком є панування над власним тілом (контролювати свій голос, свої рухи, вираз обличчя).

Постава:

• найкращим засобом для того, щоб мати гарну поставу та ходу є фізичні вправи та тренування.

Руки: В будь-якій ситуації руки повинні залишатися в спокої (не ввічливо потирати руками, бавитися столовими приборами, опиратися ліктями на стіл...).

Ноги:

• завжди, коли стоїмо чи сидимо маємо зважати на положення власних ніг.

• не ввічливо сидіти з широко розставленими ногами

• закладати ногу на ногу можна тільки в неофіційній обстановці, в оточенні найближчих людей та друзів, при тому зважаючи на своє вбрання та естетичний вигляд.

Вираз обличчя:

• Передумовою успішного спілкування є живий і лагідний вираз обличчя.

• Усмішка може бути виразом ввічливості до неввічливих.

Психологи кажуть, що вираз обличчя впливає на наш настрій тта сприйняття світу. Тому рекомендують із самого ранку, прокинувшись, усміхнутись і „ надіти собі усмішку на цілий день”.

Чхання та позіхання:

• щоб запобігти чханню, потрібно добре висмаркувати ніс

• завжди потрібно мати при собі хустинку, щоб в разі чхання прикрити нею ніс та рот

• коли маємо потребу висмаркатися, робимо це не привертаючи до себе уваги

• після чхання чи висмаркування хусточку не розглядаємо, не нюхаємо, а швидко ховаємо

• при сильному кашлі чи нежиті людина мала б якомога менше контактувати з оточуючими. Але, коли не можливо уникнути контакту, мала б вибачитись і, кашляючи чи висмаркуючись, відвертатись в сторону

• не ввічливо позіхати в суспільних місцях (в аудиторії під час лекції). Це знак неповаги до інших

• якщо не можемо стримати позіхання, потрібно відвернутись в сторону та прикрити рот рукою чи хустинкою

4. Пунктуальність

Пунктуальність – риса королів, і тим все сказано. Коли ми не пунктуальні, це створює неприємності перш за все нам самим:

• інші втрачають довіру до нас

• справляємо враження не відповідальних

Пунктуальність є різна залежно від ситуації:

• на службу Божу, в кіно, в театр приходимо трохи раніше зазначеного часу

• на побачення з коханою хлопець приходить завжди трохи раніше від дівчини, щоб не заставляти її чекати

• на різні зустрічі (також аніматорські), в гості приходимо не раніше, а рівно на призначений час (бо своїм завчасним приходом можемо завдати додаткового клопоту)

• старший не має чекати молодшого, вчитель учнів і т.д.

В разі нашого запізнення:

- обов’язково вибачаємось

- в разі того, коли не можемо прийти на призначену зустріч, завчасно

попереджуємо, або повідомляємо, щоб інші нас не чекали

(Коли не можемо прийти на зустріч аніматорів також обов’язково маємо

повідомити про це, бо тут завжди чекають кожного з нас, кожного хочуть

бачити.)