- •Критерії оцінювання знань студентів за дисципліною
- •Зміст та основні питання з тем курсу
- •Тема 1. Об’єкт, предмет і завдання дисципліни
- •Тема 2. Ринок праці в економічній системі
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 3. Населення і трудові ресурси суспільства
- •Тема 4. Соціально-трудові відносини як система
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 5. Зайнятість населення і безробіття
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 6. Соціальне партнерство
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 8. Персонал підприємства та система управління ним
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 9. Управління продуктивністю
- •П, м, к, е, і – відповідно витрати праці, матеріалів, капіталу, енергії та інші статті витрат.
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 10. Нормування праці
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 11. Вартість робочої сили
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 12. Заробітна плата
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література:
- •Тема 13. Організація праці
- •Запитання для самоконтролю:
- •Література :
- •Тема 14. Аналіз, звітність і аудит в сфері праці
- •Запитання для самоконтролю
- •Література
Запитання для самоконтролю:
1. Назвіть категорії персоналу підприємства.
2. Які функціональні підсистеми складають процес управління персоналом?
3. З яких етапів складається управління персоналом?
4. Як здійснюється планування потреби в персоналі підприємств?
5. На яких принципах побудовано формування персоналу підприємств?
6. Які фактори впливають на потреби підприємства в розвитку свого персоналу?
7. Охарактеризуйте основні етапи професійного навчання.
8. Назвіть основні методи професійного навчання.
Література:
Волошина С.В., Чорноморченко Н.В., Чорноморченко І.С. Економіка праці: курс лекцій і навчально-методичні матеріали для самостійного вивчення дисципліни: Навч. посіб. – Дніпропетровськ: Пороги, 2002. – С. 77-95.
Завіновська Г.T. Економіка праці. Навч. посіб.- К.: КНЕУ, 2000.
Экономика труда и социально-трудовые отношения. /Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. - М.: Изд-во Московского университета, 1996. - гл. 9 § 2-4.
Бородатий В. П., Крижко І.Д., Ягодзінський А.Й. Управління персоналом. - К.: ІЗМН, 1997. - р.2.
Наказ Мінпраці України «Про затвердження Типової форми контракту з працівником»// Нормативна база. – 2007. - № 50.
Національний класифікатор України «Класифікатор професій»// Нормативна база. – 2006. - № 19.
Крижко І.Д. Методологічні й методичні аспекти прогнозування чисельності персоналу і визначення змісту освіти фахівців. // Україна: аспекти праці. - 2000. - № 2.
Заюков І., Коваль Н. Проблеми та перспективи розвитку в Україні професійного навчання кадрів на виробництві // Економіка України. – 2008. - № 6. – С. 80-87.
Ковалев В. Система профессиональной подготовки в России и Великобритании // Проблемы теории и практики управления. – 2008. – № 2. – С. 99-105.
Томорадзе И., Соколовский А., Шаров В. Корпоративное обучение: формирование образовательной траектории // Проблемы теории и практики управления. -2008. – № 8.-С. 94-97.
Тема 9. Управління продуктивністю
1. Економічна сутність продуктивності й продуктивності праці взаємозв'язок між ними.
2. Поняття управління продуктивністю. Фактори низької продуктивності в сучасних умовах.
3. Методи вимірювання продуктивності. Багатофакторна модель вимірювання продуктивності (БФМВП).
4. Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.
5. Класифікація резервів зростання продуктивності праці.
6. Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.
Основні терміни і поняття: продуктивність, продуктивність праці, управління продуктивністю, багатофакторна модель вимірювання продуктивності, виробіток, трудомісткість продукції, фактори і резерви зростання продуктивності праці.
Був час, коли праця служила головним ресурсом практично у всі галузях діяльності і витрати праці розглядалися як наближена оцінка сукупних витрат. Однак у зв'язку із розвитком НТП частка людської праці складає все меншу й меншу частину сукупних витрат. Нині значну роль мають інші види джерел витрат: фізичні та фінансові активи, матеріали, енергія, інформація.
Продуктивність є однією з базових економічних категорій, кількісна оцінка якої всебічно характеризує стан і розвиток підприємства. В широкому розумінні вона відображає ефективність використання всіх виробничих ресурсів, а у вузькому розумінні раціональність використання одного фактору виробництва, зокрема живої праці.
Підхід до продуктивності, який базується на обліку всіх виробничих витрат, дозволяє комплексно оцінювати і раціонально використовувати всі види ресурсів. Це дає можливість досягнення високої ефективності виробництва, уникаючи при цьому нераціональних витрат на реалізацію рішень, які орієнтовані лише на економію живої праці та інертні по відношенню до витрат інших ресурсів.
У відповідності із широкою трактуванням продуктивності її рівень можна визначити за формулою:
(9.1)
де Пс – сукупна (загальна) продуктивність підприємства;
СП – сукупна продукція підприємства;
СВ – сукупні витрати підприємства;
Пi – вартісна оцінка продукції і-го виду (і = 1, …, N);
Вi – вартісна оцінка витрат, що відповідають і-му продукту.
Вi
=
(9.2)
де Вj = П, М, К, Е, І;
