літератури, документів. Знижує якість відповіді бідність мови, неправильне вживання спеціальних термінів, неграмотна чи нелогічна побудова речень, висловів.

Означена вище форма відповіді найбільш виправдана й тому, шо вона відповідає рівневі тих вимог, які ставляться до відповіді студента на іспиті з теорії права та держави.

2. Розвинути творче юридичне мислення студентів: навчити їх володіти методикою самостійного засвосння програмного матеріалу. Саме виробленню вміння студента самостійно аналізувати державно-правові явища, розвиткові його творчою підходу до їх вивчення, формуванню навичок юридичного мислення покликані сприяти обов'язкові для письмового виконання практичні та теоретико-аналітичні завдання, надані до кожною семінару. Керівник курсу (лектор) може визначити ті завдання, виконання яких на чергове заняття не є обов'язковим, чи обрати лише деякі з них для обов'язкового виконання, а інші - для факультативного.

Вважається недостатньо продуктивним те заняття, що звелося лише до звичайного повторення, відтворення матеріалу, викладеного у лекції або одному з підручників. Семінар - це, насамперед, лабораторія творчого мислення, й у цьому вбачається його основне навчально- методичне призначення, його найбільша дидактична цінність. Тільки у разі, якщо після семінарського заняття студенти мають ширші та глибші знання, ніж на його початку, воно повністю виправдовує себе як форма навчання (тому, до речі, впродовж семінару студентам варто занотовувати все нове, що довелося почути на занятті, доповнювати ті уточнювати свої записи, конспекти).

.?. Виродити у студентів вміння грамотно, логічно, переконливо формулювати й відстоювати під час публічного виступу свої думки ти положення про право і державу; сформувати здатність не губитися перед аудиторією, не «прив 'язувати» себе до письмового тексту виступу.

Протягом заняття студентам слід прагнути брати участь у дискусіях, в «створенні та розв'язанні проблемно-пізнавальних ситуацій, котрі спонукають чітко, зрозуміло для інших формулювати свою позицію, аргументувати її. ставити запитання доповідачам, оцінювати відповіді останніх тощо. Адже навички ведення полеміки, володіння „зброєю" слова, що формуються якраз під час семінарських занять. - складова частина професійних рис юриста.

Реальною підставою для виникнення на такому занятті дискусії є хоча би те, то студенти користуються різними підручниками та навчальними посібниками з історії вчень про державу і право, в яких низка питань курсу нерідко висвітлюється з певними відмінностями. Проте слід пам'ятати, що необхідною передумовою творчого обговорення питань семінарського заняття є ґрунтовне засвоєння всіх рекомендованих джерел, міцні знання конкретного матеріалу теми.

Рівень досягнення цілей семінарських занять перевірясться викладачами шляхом:

• заслуховування й оцінки змісту та форми виступів студентів з питань плану заняття (за викликом викладача чи, з його дозволу, за бажанням студента):

• заслуховування й обговорення запитань, що ставляться самими студентами впродовж семінару;

• ■ розв'язання практичних та теоретико-анатітичнпх завдань на основі обговорення запропонованих студентами відповідних творчих рішень;

• систематичної перевірки студентських зошитів для семінарських занять з письмово виконаними обов'язковими завданнями;

• проведення загальних або індивідуальних письмових аудиторних і позааудиторних контрольних робіт і колоквіумів (усних співбесід), тестування

Найбільш раціональною системою підготовки до семінару є система, яка включає в себе такі елементи:

• своєчасне ознайомлення з темою семінару і плішнями плану;

• встановлення зв'язку даної теми з відповідними розділами програми курсу;

• опрацювання основної і додаткової літератури, що рекомендується до геми семінарського заняття;

• ознайомлення з методичними посібниками:

• перегляд власного конспекту лекцій;

• безпосередня підготовка до виступу на семінарі (складання плану, тез, конспекту виступу);

• запис незрозумілих питань, які слід з'ясувати на консультації чи семінарі;

• самоперевірка готовності до семінарського заняття, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій, які вказані до кожного семінарського заняття; самоперевірку можуть здійснювати декілька студентів, ставлячи один одному запитання.

План виступу на семінарі являє собою розкриття структури прочитаного підручника чи монографії. їх розділів, глав та параграфів. Він не повинен механічно повторювати змісту самої роботи. Слід навчитись самостійно виділяти проблеми, питання, називати і розташовувати в логічній послідовності.

Тези - це не простий перелік проблем, а коротко сформульовані положення роботи без детального викладу доказів, принципів, міркувань автора твору.

Конспект - це стислий самостійний виклад основних думок автора в їх логічній послідовності з наведенням найважливіших положень. Зміст конспектування полягає в поділі книги чи окремих глав, параграфів на частини і їх короткий виклад у стислому вигляді своїми словами. Зміст сторінки, наприклад, може бути викладено в одному абзаці. А зміст глави - на двох сторінках при збереженні логічної послідовності. Писати треба зрозуміло, чітко, послідовно. Основні ідеї, висновки виділяти, підкреслюючи їх, беручи у рамку.

У процесі вивчення курсу кожен студент мусить написати і захистити реферат. Брати участь в обговоренні рефератів своїх колег. Розпочинаючи вивчення курсу, студент обирає тему реферату, погоджує її з викладачем, одержує детальні рекомендації щодо добору та вивчення літератури, правил оформлення реферату.

Матеріали, зібрані студентами у процесі підготовки до семінарських занять, безперечно знадобляться при вивченні інших предметів, спеціальних юридичних дисциплін.

Хоча викладені тут методичні вказівки не містять універсальних рецептів, вони покликані, крім усього іншого, спрямувати зусилля добросовісною, старанного студента па вироблення власної, найбільш прийнятної для нього методики ефективної підготовки до занять з метою ґрунтовного засвоєння матеріалу.

3. Зміст і структура курсу

Програма підготовлена згідно з вимогами до навчання спеціалістів вищої кваліфікації і розрахована на студентів 4 курсу (7 семестр) юридичного факультету (спеціальність "Правознавство").

Вивчення курсу "Історія вчень про державу і право" передбачає читання лекцій, проведення семінарських занять, консультацій, складання екзамену, а також написання рефератів, курсових та дипломних робіт.

Програма розрахована на години (12 год. лекцій, 28 год. семінарів, 25 год. самостійної роботи).

Робочу програму розроблено з урахуванням змісту виданих підручників, навчальних та навчально-методичннх посібників.

6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ