- •Методичні вказівки
- •«Особливості догляду і годування недоношеної дитини. »
- •1.Актуальність теми:
- •2.Навчальні цілі:
- •3.Матеріали самостійної роботи:
- •3.1.Базові знання, вміння, навики, необхідні для вивчення теми.
- •3.2.Зміст теми: Анатомо-фізіологічні особливості недоношеної дитини.
- •Основні клінічні проблеми новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні.
- •Профілактика гіпотермії у недоношених дітей
- •Вигодовування недоношених дітей.
- •Вибір методу годування.
- •Профілактичні заходи.
- •Приклад вирішення клінічної задачі.
- •Критерії виписування дитини, народженої з малою масою тіла.
- •3.3.Рекомендована література:
- •3.4.Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою по темі: «Особливості догляду і годування недоношеної дитини»
- •3.5.Матеріали для самоконтролю:
- •Еталон відповіді до тестового контролю для самопідготовки студентів з теми: «Особливості догляду і годування недоношеної дитини»
3.Матеріали самостійної роботи:
3.1.Базові знання, вміння, навики, необхідні для вивчення теми.
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
1. Попередні дисципліни. |
|
|
Анатомія і фізіологія. |
Будову центральної і периферичної нервової системи. Безумовні і умовні рефлекси. |
Визначати безумовні і умовні рефлекси. |
Латинська мова. |
Терміни, назви анатомічних структур. |
Тлумачити терміни. |
Сестринська справа. |
Правила асептики та антисептики, вимірювати температуру тіла, заповнювати температурний лист.
|
Оцінювати загальний стан пацієнта. Проводити антропометричні виміри.
Проводити в/шкірні ін’єкції, готувати дезрозчини. |
Ріст і розвиток людини |
Анатомо-фізіологічні особливості органів і систем новонародженої дитини |
|
Медсестринство в педіатрії. Основні завдання та організація педіатричної служби в Україні. |
Характеристику періоду новонародженості. |
|
Організація роботи медичної сестри дитячого стаціонару.
|
Проводити антропометрію немовлятам. Знати функціональні обов’язки палатної медичної сестри. |
Оцінювати нервово-психічний розвиток немовлят. |
2. Наступні |
|
|
Акушерство. |
Тривалість вагітності.
Періоди внутрішньоутробного розвитку.
Критичні періоди вагітності.
|
Визначити термін вагітності. Передбачити вплив негативних чинників на ту чи іншу систему плоду. Розрахувати орієнтовні масу і ріст плода у різні періоди гестації. |
3.2.Зміст теми: Анатомо-фізіологічні особливості недоношеної дитини.
1.Недоношені діти неспроможні підтримувати нормальну температуру тіла, схильні до гіпотермії, тому особливо ретельно потрібно дотримуватись теплового ланцюжка. Дітям з масою менше 1800г необхідно забезпечити оптимальні умови з допомогою кувеза.
2.У здорових недоношених дітей часто спостерігається періодичне часте поверхневе дихання (тахіпное) внаслідок затримки фетальної рідини в легенях. Легені недоношеної дитини менш заповнені повітрям, у них мало еластичної тканини, недостатня м’язова активність, нестача сурфактанту (речовина, що допомагає розправляти легені) – це призводить до частих дихальних розладів.
3.У частини дітей (5-10%), які народились в терміні гестації 33-34 тижні спостерігаються тривалі періоди апное (зупинка дихання).Чим менший термін гестації, тим частіші апное.
4. Серцево-судинна система на відміну від дихальної починає функціонувати на ранній стадії внутрішньоутробного розвитку плода, тому на момент народження вона зріліша. Показник середнього артеріального тиску у недоношених нижчий, ніж у доношених і його нижню межу визначають за величиною гестаційного віку в тижнях. Сповільнена швидкість кровотоку призводить до гіпостазу, акроціаноз. Спостерігається підвищена проникність і ламкість кровоносних судин.
5.Недорозвинення кори великого мозку спричинює швидке виснаження нервових процесів, уповільнене формування умовно-рефлекторних реакцій, недосконалість регуляторних функцій.
6. Травна система також відрізняється функціональною незрілістю. Смоктальний рефлекс у глибоко недоношених може бути ослабленим або взагалі відсутнім. Повноцінна координація смоктання, ковтання і дихання встановлюється лише після 34-го тижня гестації. Слизова оболонка ротової порожнини суха, легко уразлива. Слабко розвинені м’язи вхідної частини шлунка, тому часто спостерігається аерофагія (заковтування повітря), зригування, здуття, сповільнена евакуація вмісту(130-140хв.) Шлунок недоношеної дитини дуже малий, тому на першому тижні кількість введеного молока повинна бути суворо обмежена. Кислотність шлункового соку знижена, сила ферментів слабка, чутливість до розладів нервової регуляції підвищена, місцевий імунітет слабкий. Тонус кишок знижений, що зумовлює схильність до метеоризму. Проникність стінки кишок підвищена, тому мікроорганізми, токсичні речовини легко потрапляють у кров. Усі ці чинники зумовлюють напруженість бактеріального заселення кишечника і підвищену захворюваність на некротичний ентероколіт. Печінці недоношеної дитини властива низька активність ферменту, який перетворює непрямий білірубін на прямий, що спричинює розвиток пролонгованої кон’югаційної жовтяниці (триває понад 2 тижні).
7.Низка характерних особливостей притаманна органам кровотворення і процесам гемопоезу (утворення клітин крові), що в них відбуваються. Недоношена дитина народжується в той момент, коли екстрамедулярне (за межами кісткового мозку) кровотворення інтенсивне, а медулярне ще недостатньо функціонує. Оскільки після народження екстра медулярне кровотворення припиняється, у недоношеної дитини діє тільки незрілий кістковий мозок, що зумовлює розвиток ранньої анемії недоношених. Цьому сприяє фізіологічний дефіцит еритропоетину. Найнижчий рівень гемоглобіну відмічається у віці 4-6 тижнів.
8.Реактивність недоношених дітей знижена. У них нижчі, ніж у доношених дітей, показники неспецифічних і специфічних чинників захисту. Зважаючи на це, недоношені діти часто хворіють на гнійно-септичні і респіраторно-вірусні інфекції, що характеризуються стертою клінічною картиною, недостатньою температурною реакцією, затяжним і рецидивним перебігом, часто супроводжуються різними ускладненнями.
