Розв’язок:

Визначаємо час обороту автомобіля на маршруті:

(4.1)

Звідси число оборотів за час роботи автомобіля на маршруті

(4.2)

Визначаємо кількість вантажу, що може перевезти автомобіль за день

(4.3)

q – вантажопідйомність автомобіля, т.

Необхідне число автомобілів для перевезення 320 т:

(4.4)

При цьому коефіцієнт використання пробігу буде

(4.5)

Задача № 5. Визначити доцільність використання тягача чи автомобіля

Визначити доцільність використання тягача чи автомобіля, якщо вантажопідйомність кожного з них = = 10 т; технічна швидкість автомобіля - V_{t a} = 20 + m км/год; тягача - V_{t т} = 15 + 2·m км/год; коефіцієнт використання пробігу -  = 0,5 + 0,01 m год; час простою автомобіля під навантаженням і вивантаженням - t _пр = 0,8 год; час на перепричіпку причепів - t _пп = 0,15 год. Відстань перевезення дорівнює 20 + m км.

Методичні рекомендації

Рівноцінна відстань:

(5.1)

де - рівноцінна відстань, км; - коефіцієнт використання пробігу; - технічна швидкість автомобіля, км/год; - технічна швидкість тягача, км/год; - вантажопідйомність бортового автомобіля, т; - вантажопідйомність тягача, т; - час простою під навантаженням і вивантаженням; - час на перепричіпку причепів, год.

Для автомобіля:

(5.2)

Для тягача:

(5.3)

Таким чином, доцільно використовувати автомобіль.

Задача № 6. Визначення вантажопотоків

Побудувати епюру вантажопотоків та розрахувати коефіцієнт нерівномірності вантажопотоків за наступними даними:

Таблиця 6.1

Пункт відправлення	Пункт призначення				Всього відправлено, т
	А	В	С	D
А	-	200 + m	-	500 + m
В	-	-	100 + m	200 + m
С	500 + m	100 + m	-	300 + m
D	500 + m	-	400 + m	-
Всього

Методичні рекомендації

Побудувати епюру вантажопотоків та розрахувати коефіцієнт нерівномірності вантажопотоків за наступними даними:

Таблиця 6.2

Пункт відправлення	Пункт призначення				Всього відправлено, т
	А	В	С	D
А	-	200	-	500	700
В	-	-	100	200	300
С	500	100	-	300	900
D	500	-	400	-	900
Всього	1000	300	500	1000	2800

Епюра має прямий і зворотний напрямок руху вантажів. Прямим напрямком вважається той, за яким проходить найбільша кількість вантажів. Відношення величини вантажопотоку в прямому напрямку до величини вантажопотоку в зворотньому напрямку називається коефіцієнтом нерівномір­­ності вантажопотоків за напрямками.

Обсяг вантажів, перевезених у прямому напрямку, відкладають вище від нульової відмітки, а у зворотньому – нижче від неї. Для умов, що наведені в табл. 6.2:

AD = AB + AC + AD + BC + BD + CD (6.1)

AD = 200 + 500 + 100 + 200 + 300 = 1300 т.

DA = BA + CA + DA + CB + DC (6.2)

DA = 500 + 500 + 100 + 400 = 1500 т.

Оскільки AD< DA, отже приймаємо за прямий напрямок – DA.

Звідси коефіцієнт нерівномірності вантажопотоків:

 = Qпр / Qоб (6.3)

 = 1500 / 1300 = 1,15.

Побудову епюри починають з вантажопотоку, що йде від пункту D, тобто самого далекого, до пункту А. При масштабі 1 см = 200 т на графіку відкладають від нульової позначки 2,5 см і проводять лінію, паралельну осі абсцис, до перетину з ординатою точки А.

Отриманий простір між осьовою і проведеною лінією заштриховують (по-різному на ділянках).

Далі відкладають вантажопотік обсягом 500 т, що слідує з С в А, і проводять лінію від відкладеної раніше і паралельну їй до перетину з ординатою точки А. Отриманий простір також заштриховують. Аналогічно відкладають і наступні вантажопотоки. Нижня частина будується таким же чином, як і верхня. Отримана епюра (рис. 6.1) є графічним зображенням вантажопотоків на даній ділянці траси.

Рис. 6.1. Епюра вантажопотоків

Епюри вантажопотоків дають можливість визначити: кількість вантажу, що відправляється з кожного пункту, що прибуває і проходить через нього; обсяг перевезень і вантажообіг на кожній ділянці та на всій лінії; середня відстань перевезення вантажів. Вони також допомагають виявити нераціональні зустрічні перевезення, тобто перевезення однакового вантажу в зустрічних напрямках.