Питання для контролю та обговорення по темі

„Керівництво та управління підприємницькими організаціями”

1. З якими семантичними відмінностями ви зустрічалися при вивченні різних аспектів менеджменту, в тому числі термінів „управління”, „менеджмент”, „керівництво”, „контроль”?

2. Який сенс мають поняття „керівництво” та „управління” в разі використання їх для диференціації змісту управлінської діяльності на різних рівнях підприємницьких організацій?

3. Які приблизні пропорції між використовуваними таким чином поняттями між функціями керівництва та управління на різних рівнях управлінської ієрархії підприємства?

4. Чим відрізняються поняття „управління корпорацією” та „корпоративне управління”? З вирішенням яких завдань пов’язана проблематика корпоративного управління і кого слід вважати його головними суб’єктами?

5. Які основні джерела конфліктності та підстави і механізми узгодження інтересів основних суб’єктів корпоративного управління?

6. Який зміст понять „корпоративний контроль” та „центр корпоративного контролю”? Які суб’єкти частіше всього є головними суб’єктами центрів корпоративного контролю?

7. Які чинники впливають на більшу чи меншу „силову вагу” реального впливу окремих суб’єктів центрів корпоративного контролю на формування та реалізацію політики компанії?

8. Які, на ваш погляд, „плюси” та „мінуси” менеджерського контролю корпорацій? Що означає поняття „менеджерський опортунізм”?

9. Які на ваш погляд соціально-економічні та соціокультурні умови сприяли поширенню менеджерського контролю в США?

10. Які соціально-економічні та соціокультурні чинники зробили спроби реформаторів скопіювати американську систему акціонерного капіталізму в Японії та Південній Кореї в 1940-1950-х роках та в Росії і в Україні в 1990-х роках?

11. Який, на ваш погляд, рівень розвитку масштабів та динамізму фондового ринку (чисельність акціонерів, мобільність та ліквідність акцій, частота корпоративних поглинань тощо) найбільш сприятливі для динаміки розвитку продуктивного підприємництва (градація рівнів: низький, помірний, високий, дуже високий)?

12. Які нові можливості і серйозні проблеми для продуктивного підприємництва має купівля значних пакетів акцій пенсійними фондами? Чому П. Друкер вважає, що перехід більшої частини акцій великих підприємств до інвесторів пенсійних фондів створив сприятливі умови для небажаної раніше хвилі спекулятивних поглинань та фінансових банкрутств підприємств? (див. П. Друкер. Труд и управление в современном мире. // США: Э.П.И. – 1993. – № 5. с.101-112).

13. Які переваги і можливі труднощі та загрози пов’язані з „сімейним контролем” над великими компаніями? Чи завжди власники великих пакетів акцій, особливо якщо такі пакети успадковані є ефективними керівниками?

14. Що є спільного і чим відрізняються „банкоцентричні” моделі корпоративного управління в Німеччині та Японії?

15. Які риси є спільними і які відмінності між сучасним станом корпоративного управління в Україні та такими відомими регіональними моделями, як англо-американська, німецька, романська (південно-європейська) та Японська?

Література.

1. Авилова А. Италия: своеобразие южноевропейского пути развития // «МЭ и МО». – 2001. – № 5. – с. 27-40.

2. Банкова М. Японская экономическая модель. // «МЭ и МО». – 2004. – № 10. – с. 98-106.

3. Бень П., Педько А. Институциональные предпосылки контроля над акционерными предприятиями. //Экономика Украины . – 1998. – № 7.– с. 38-41.

4. Грачева М. Развитие британских стандартов корпоративного управления: доклад Хичтса. // Вопросы экономики. – 2004. – № 1. – с. 126-130.

5. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке: пер. с англ. – М: Изд. дом «Вильямс», 2001.

6. Друкер П. Труд и управление в современном мире. // США: Э.П.И. – 1993. – № 5. с.101-112.

7. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий: Пер. с англ – М.: Прогресс, 1989.

8. Мокряк В., Мокряк Е. Корпоративне управління великим промисловим підприємством: сучасний стан та актуальні проблеми. // Економіка України. – 2007. – № 4. – с. 42-54.

9. Мокряк В., Мокряк Е. Деякі тенденції розвитку регіональних моделей корпоративного управління: світовий досвід та українська реальність. // Економіст. – 2007. – № 5. – с. 58-62.

10. Окумура Х. Корпоративный капитализм в Японии: Пер. с яп. – М.: Мысль, 1986.

11. Якокка Л. Карьера менеджера.: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990.