- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
- •Тема 2. Статистичне спостереження: порядок органiзацiї I проведення
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
- •Тема 3. Статистичні показники:поняття, класифікація, способи розрахунку
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Розв’язок типових завдань
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
- •1. Функції та значення статистичних показників.
- •Тема 4. Зведення та групування статистичних даних
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Розв’язок типових завдань
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •4.1 Статистичне зведення це:
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
- •Тема 5. Статистичні таблиці. Графiчне відображення статистичних даних
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
- •Тема 6. Середнi величини та показники варiацiї
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Розв’язок типових завдань
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
- •Тема 7. Взаємозв’язки соціально-економічних явищ та їх статистичне вивчення
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Розв’язок типових завдань
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •Тема 8. Теорія вибіркового спостереження
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Розв’язок типових завдань
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
- •Тема 9. Статистичне вивчення динаміки соціально-економічних явищ
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Розв’язок типових завдань
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •Інтервальним рядом динаміки є:
- •Зрівняність ряду динаміки шляхом, при якому враховується сутність та мета явища, досягається однорідність економічного змісту показників ряду, називається:
- •Суттю показника ряду динаміки, який називається абсолютним приростом, є:
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
- •Тема 10. Iндексний метод
- •Термінологічний словник
- •Питання для самоконтролю
- •Розв’язок типових завдань
- •Завдання для самопідготовки
- •Тестові завдання для підсумкового контролю знань
- •10.1. Індекс – це:
- •10.10. Існує взаємозв’язок між індексами середнього рівня:
- •Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
Проблемні напрями досліджень для підготовки доповідей та реферативних робіт
1. Історія виникнення статистичної звітності.
2. Види статистичної звітності в Україні.
3. Використання моніторингу в сучасних умовах господарювання.
4. Екзітпол як новий спосіб статистичного спостереження.
Тема 3. Статистичні показники:поняття, класифікація, способи розрахунку
3.1. Поняття про систему статистичних показників і зв’язки між ними
3.2. Види статистичних показників
Термінологічний словник
№ з/п |
Термін |
Визначення |
1 |
Статистичний показник |
Цифровий вираз розміру того чи іншого суспільного явища |
2 |
Абсолютний показник |
Показник, який відображає розмір певного явища у відповідній йому конкретній формі |
3 |
Відносний показник |
Відображає відношення між розмірами суспільних явищ в абстрактній формі, в формі відношення |
4 |
Вимірювання |
Особливий пізнавальний процес пошуку відношення величини, що вимірюється, до іншої однорідної величини, яка приймається за одиницю виміру |
5 |
Шкала |
Результат порівняння одноякісних величин, розташованих у певному порядку, згідно кількісної оцінки величин, що порівнюються |
Питання для самоконтролю
3.1. Що таке статистичний показник?
3.2. Що ви розумієте під системою статистичних показників? Які є її основні розділи?
3.3. За якими ознаками класифікуються показники?
3.4. Що Ви розумієте під абсолютними величинами?
3.5. Яке значення абсолютних величин?
3.6. Які є види абсолютних величин?
3.7. Які існують одиниці виміру абсолютних величин і в яких випадках вони застосовуються?
3.8. Що таке відносні величини і яке їх значення?
3.9. Які є форми вираження відносних величин? Назвіть приклади.
3.10. Які існують види відносних величин?
3.11. Які види шкал виділяють?
Розв’язок типових завдань
Завдання 3.1
Необхідно:
за даними таблиці 3.1 обчислити відносні величини, які б характеризували: 1) динаміку чисельності населення; 2) його структуру за віком у кожному році та структурні зрушення; 3) співвідношення працездатного населення з чисельністю до працездатного і старшого від працездатного віку.
Дані для виконання:
Таблиця 3.1. Дані про віковий склад населення регіону, тис. чол.
Вікова група, років |
Базисний рік |
Звітний рік |
0 – 14 |
192,4 |
211,6 |
15 – 59 |
469,9 |
586,8 |
60 і старше |
77,7 |
163,6 |
Разом |
740,0 |
962,0 |
Розв’язок. 1. Відносний показник обчислюють як відношення рівня показника звітного року до базисного. Так, загальна чисельність населення регіону в звітному році збільшилась порівняно з базисним роком на 30 %:
962 : 740 = 1,3 або 130 %.
За окремими віковими групами відносні показники динаміки наведено в таблиці 2.2.
2. Відносний показник структури – це співвідношення частини і цілого, наприклад, частка населення до працездатного віку в базисному році становила 26 % (192,4 : 740 = 0,26), а в звітному році – 22 % (211,6 : 962 = 0,22).
Отже, частка населення до працездатного віку зменшилась на чотири пункти. Результати розрахунків за іншими віковими групами наведено в таблиці 3.2.
3. Співвідношення чисельності населення окремих вікових груп називають відносним показником координації. У базисному році на 100 чол. працездатного віку припадало 40,9 чол. до працездатного, в звітному році – 36,1, тобто навантаження населення працездатного віку дітьми зменшилось, а пенсіонерами, навпаки, збільшилось з 16,5 до 27,9.
Таблиця 3.2. Відносні показники динаміки, структури та координації за окремими віковими групами
Вікова група, років |
Відносні показники |
|||||
динаміки, |
структури, % |
структурних |
координації |
|||
% |
базисний рік |
звітний рік |
зрушень, пункти |
базисний рік |
звітний рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
0 – 14 |
110,0 |
26,0 |
22,0 |
-4,0 |
40,9 |
36,1 |
15 – 59 |
124,9 |
63,5 |
61,0 |
-2,5 |
100 |
100 |
Продовження табл. 3.2.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
60 і старше |
210,6 |
10,5 |
17,0 |
+6,5 |
16,5 |
27,9 |
Разом |
130,0 |
100 |
100 |
0 |
- |
- |
Завдання 3.2
Необхідно:
обчислити відносні показники інтенсивності та порівняння.
Дані для виконання:
Дані про територію, чисельність населення та валовий внутрішній продукт двох країн наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3. Дані про територію, чисельність населення та валовий внутрішній продукт двох країн
Країна |
Територія, тис. км2 |
Чисельність населення, тис. чол. |
Валовий продукт, млн. гр. ум. од. |
А |
912 |
16390 |
32483 |
Б |
1285 |
18710 |
16866 |
Розв’язок. 1. Відносний показник інтенсивності обчислюють як співвідношення двох різнойменних показників, тобто:
Чисельність населення, тис. чол./ Територія, тис. кв. км = Густота населення, чол./ кв. км
Валовий внутрішній продукт, млн. ум. гр. од./ Чисельність населення, тис. чол. = ВВП на душу населення, ум. гр. од.
Результати розрахунків наведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4. Відносні величини інтенсивності
Країна |
Густота населення, чол./ кв. км |
ВВП на душу населення, ум. гр. од. |
А |
18,0 |
1982 |
Б |
14,6 |
901 |
2. Відносну величину порівняння визначають як співвідношення рівнів певного показника за двома об’єктами. Так, в країні А порівняно з Б густота населення більша в 1,2 рази (18,0 : 14,6), а виробництво ВВП на душу населення – в 2,2 рази (1982 : 901). Вибір бази порівняння довільний.
