- •1. Опис
- •Характеристика навчальної дисципліни «Загальна теорія політики » на денному відділенн і
- •2. Рівень
- •3. Обов’язкова чи вибіркова дисципліна.
- •5. Методика викладання та методи навчання
- •1. Навчальна програма курсу «загальна теорія політики»
- •2. Модульне планування.
- •3. Плани семінарських і практичних занять
- •Тема 1. Політика як об’єкт і предмет наукового пізнання.
- •Тема 2. Політика як феномен. Політична сфера життєдіяльності соціуму (історико-парадигмальний підхід).
- •Тема 3. Політична влада як регулятивний механізм соціального спілкування.
- •Тема 4. Політика і мораль.
- •Тема 5. Просторово-часовий континуум політичної сфери. Політичний порядок і зміни.
- •Тема 6. Політична свідомість та ідеологія.
- •Тема 7. Масова політична свідомість і громадська думка.
- •Тема 8. Практично-перетворювальна активність політичних акторів і політичні відносини.
- •Тема 9. Інституційний вимір політики.
- •Тема 10. Учасники політичних відносин.
- •Тема 11. Держава як макрополітична організація та універсальний політичний інститут.
- •Тема 12. Концептуалізація політичної системи.
- •Тема 13. Політичний процес: концептуальні підходи, механізми функціонування та проблеми моделювання.
- •4.Організація самостійної роботи
- •4.1. Карта самостійної роботи студента
- •4.2. Питання для самостійного опрацювання матеріалу за темою «Історична політична географія світу»
- •4.3. Теми рефератів
- •5. Організація поточного, модульного, підсумкового контролю знань
- •5.1. Система оцінювання академічних досягнень студентів за 100-бальною шкалою (залік, екзамен)
- •5.2. Критерії оцінювання знань
- •5.3. Зразки типових завдань модульного і підсумкового контролю. Модульна контрольна робота №1.
- •Модульна контрольна робота №2
- •Модульна контрольна робота №3.
- •Питання до іспиту.
4.Організація самостійної роботи
4.1. Карта самостійної роботи студента
Види самостійної роботи |
Терміни виконання |
Форма контролю та звітності |
Максимальна кількість балів |
Денне відділення |
|||
І. Обов’язкові |
|||
1.1. Підготовка до семінарських занять |
1 раз на тиждень |
Участь у семінарі |
Виступ – 8 Участь – 4х3 |
|
Конспект |
2х3 |
|
1.3. Підготовка реферату |
1 грудня, 1 квітня |
Текст реферату |
10 |
Разом балів за обов’язкові види СРС |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.2. Питання для самостійного опрацювання матеріалу за темою «Історична політична географія світу»
4.3. Теми рефератів
Діалектика політики і моралі.
Влада і мораль.
Політика і мораль у фемінізмі.
Проблеми політики і моралі в умовах глобалізації.
Ідеології як детермінанта політики в епоху модерну.
Політична ідеологія у працях К.Гірца.
Ідеологія і дискурс за Т.А. ван Дейком.
Сучасні тенденції розвитку символічного простору політики та концепт ідеології.
Політичні ідеї та ідеології постсучасності.
Структурна композиція ідеологічного процесу.
Громадська думка: напрямки ідентифікації.
Жан Бодрійяр і проблеми масовізації.
М.Оукешотт про масу в умовах представницької демократії.
Еліас Канетті: концепція відносин влади і мас.
Феномен «натовпу» у суспільно-політичній думці ХХ ст.
Напрямки концептуалізації політичної діяльності у модерній політичній теорії.
Постсучасна теоретизація політичної активності.
Практичний поворот у суспільно-політичній теорії. Громадянство як практика.
М.Фуко і критика політичної раціональності Заходу.
Політична участь: теорія, методологія та вимірювання.
Лобізм як форма політичної діяльності.
Проблематика раціональності політичної діяльності у теорії раціонального вибору.
Погляди М.Дюверже на проблематику політичних інститутів.
Теорія інституційних матриць С.Г.Кирдіної: можливості політологічного використання.
Інститути у теорії суспільного вибору.
Пострадянська деінституціоналізація і становлення нових соціально-політичних інститутів в українському суспільстві.
Особливості пострадянського політико-інституційного дизайнування.
Ринок інститутів як механізм інституційних змін.
Інститути та мережі: спільне і відмінне.
Фактори кризи та еволюції держави.
Держава і розвиток.
Особливості сучасного державного будівництва за Ф.Фукуямою.
Відмінності у потрактуванні держави в британській і французській політичній думці.
Теорія держави модерну М.Манна.
Х.Лінц і А.Степан про «державність», націоналізм і демократизацію.
Слабка та сильна держава як дві історичні моделі модернізації в сучасних умовах.
Чи закінчується епоха суверенної держави?
Теоретичні зазади соціальної синергетики і політична система.
Системний структурний функціоналізм Габріеля Алмонда як методологія порівняльного політичного аналізу.
Теорія структурації Е.Гідденса: методологічні аспекти.
Особливості теоретизації суспільних систем Н.Луманом.
Типології політичних систем: основні підходи.
Методологічні підходи і концептуальні моделі в інтерпретації політичних рішень.
Дестабілізуючі фактори політичного процесу.
Порівняльний аналіз політико-адміністративних реформ: від нового державного менеджменту до концепції “governance”.
Сучасні підходи до визначення сутності та меж функціонування груп інтересів/тиску.
Теорія і дослідження впливу еліт на процеси соціально-політичного розвитку.
Сутність мережевого підходу до політики та управління.
Екологічна політика як мережевий процес.
Специфіка дискурс-аналізу політичного процесу.
