- •1. Опис
- •Характеристика навчальної дисципліни «Загальна теорія політики » на денному відділенн і
- •2. Рівень
- •3. Обов’язкова чи вибіркова дисципліна.
- •5. Методика викладання та методи навчання
- •1. Навчальна програма курсу «загальна теорія політики»
- •2. Модульне планування.
- •3. Плани семінарських і практичних занять
- •Тема 1. Політика як об’єкт і предмет наукового пізнання.
- •Тема 2. Політика як феномен. Політична сфера життєдіяльності соціуму (історико-парадигмальний підхід).
- •Тема 3. Політична влада як регулятивний механізм соціального спілкування.
- •Тема 4. Політика і мораль.
- •Тема 5. Просторово-часовий континуум політичної сфери. Політичний порядок і зміни.
- •Тема 6. Політична свідомість та ідеологія.
- •Тема 7. Масова політична свідомість і громадська думка.
- •Тема 8. Практично-перетворювальна активність політичних акторів і політичні відносини.
- •Тема 9. Інституційний вимір політики.
- •Тема 10. Учасники політичних відносин.
- •Тема 11. Держава як макрополітична організація та універсальний політичний інститут.
- •Тема 12. Концептуалізація політичної системи.
- •Тема 13. Політичний процес: концептуальні підходи, механізми функціонування та проблеми моделювання.
- •4.Організація самостійної роботи
- •4.1. Карта самостійної роботи студента
- •4.2. Питання для самостійного опрацювання матеріалу за темою «Історична політична географія світу»
- •4.3. Теми рефератів
- •5. Організація поточного, модульного, підсумкового контролю знань
- •5.1. Система оцінювання академічних досягнень студентів за 100-бальною шкалою (залік, екзамен)
- •5.2. Критерії оцінювання знань
- •5.3. Зразки типових завдань модульного і підсумкового контролю. Модульна контрольна робота №1.
- •Модульна контрольна робота №2
- •Модульна контрольна робота №3.
- •Питання до іспиту.
Модульна контрольна робота №3.
Завдання 1.
1. Політична ідеологія: проблема визначення.
Заперечення П.Бурдьє і П.Шампаня щодо усталеного потрактування громадської думки.
Завдання 2.
Зміст теорії інтересу і теорії напружень як підходів до вивчення соціальних факторів ідеології.
Джерела формування громадської думки.
Завдання 3.
Ідеологія як культурна система за К.Гірцом.
2. Напрямки ідентифікації громадської думки.
Завдання 4.
Сутнісні параметри і характеристика ідеології.
2. Діяльнісний (практичний) підхід у сучасній соціально-політичній думці.
Завдання 5.
Сучасні та постсучасні перспективи ідеології.
Сутність і основні характеристики громадської думки, її виміри за Е.Ноель-Нойман.
Завдання 6.
1. Феномен маси.
2. Проблема раціональності політичних дій
Завдання 7.
1. Х.Ортега-і-Гасет та Е. Канетті про відносини влади і мас.
2. Основні напрямки концептуалізації політичної активності (раціональний учасник).
Завдання 8.
1. М.Оукешотт і К.Попер про масу в умовах представницької демократії.
2. Основні напрямки концептуалізації політичної активності (структурна визначеність).
Завдання 9.
1. Жан Бодрійяр і проблеми масовизації постсучасного суспільства.
2. Основні напрямки концептуалізації політичної активності (система значень).
Завдання 10.
1. Масова політична свідомість як специфічний тип суспільної свідомості.
2. Політична активність: підстави аналізу.
Модульна контрольна робота № 4.
Варіант 1.
1.Групова версія класифікації політичних акторів (М.Дюверже, Ж.Блондель).
2.Класична модель політичної системи Д.Істона та її доопрацьований спільно з В.Мітчелом варіант.
Варіант 2.
1. Групова версія класифікації політичних акторів (Г.Алмонд, Г.Пауел).
2. Класична модель політичної системи Г.Спіро та її особливості.
Варіант 3.
1.Підхід Дж.Розенау до класифікації політичних акторів.
2. Класична модель політичної системи К.Дойча та її особливості.
Варіант 4.
1. Марксистська традиція класифікації політичних акторів(М.Карват).
2. Класична модель політичної системи Г.Алмонда та її особливості.
Варіант 5.
1.Основні неполітологічні підходи до концептуалізації держави та їх особливості.
2. Особливості посткласичного моделювання політичної системи Н.Луманом.
Варіант 6.
1.Класова теорія держави та її особливості.
2. Особливості посткласичного моделювання політичної системи Е.Гідденсом.
Варіант 7.
1. Плюралістична теорія держави та її особливості.
2. Особливості посткласичного моделювання політичної системи П.Бурдьє.
Варіант 8.
1. Елітистська теорія держави та її особливості.
2. Підсистеми у макрополітичній структурі.
Варіант 9.
1. Класифікація М.Манном теорій держави.
2. Особливості посткласичного моделювання політичної системи представниками синергетичного і мережевого підходів.
Варіант 10.
1. Основні характеристики сучасної держави за П.Данліві.
2. Особливості посткласичного моделювання політичної системи неоінституціоналістами.
