Охорона праці в кабінетах (лабораторіях) фізики

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України директор школи, його заступник з навчально-виховної роботи, завідувач кабінету (учитель фізики) і керівники гуртків зобов'язані створювати здорові й безпечні умови для проведення занять у кабінеті фізики. Вони несуть особисту відповідальність за порушення норм гігієни й правил техніки безпеки незалежно від того, призвели чи ні ці порушення до нещасного випадку.

Експлуатація нещодавно організованих або реконструйованих кабінетів (лабораторій) фізики допускається тільки після дозволу комісії, до якої входять представники відділів народної освіти, санітарно-епідеміологічної служби органів державного енергетичного і пожежного нагляду, райкому профспілки підприємства, яке здійснює шефство над школою, директор школи, голова профспілкової організації, завідувач кабінету.

Завідувач кабінету (лабораторії) фізики, вчителі фізики вживають необхідних заходів щодо створення здорових і безпечних умов для проведення занять; забезпечують виконання чинних правил та інструкцій з техніки безпеки й гігієни праці; проводять заняття і роботи за наявності відповідного обладнання та інших умов, передбачених правилами й нормами з техніки безпеки, дбають про безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, забезпечують санітарний стан приміщень; проводять інструктаж учнів з техніки безпеки й гігієни праці з оформленням

інструктажу в журналі встановленої форми; негайно повідомляють керівника установи про кожний нещасний випадок; несуть відповідальність за нещасні випадки, що трапилися внаслідок невиконання ними обов'язків, визначених Правилами.

Лаборант, який працює під керівництвом завідувача кабінету (учителя фізики), відповідає за правильність зберігання та експлуатації обладнання, підготовку його до лабораторних і практичних робіт, демонстраційних дослідів, за профілактику (видалення вологи і витирання пилу, змащування окремих деталей) приладів та апаратури, пристроїв і приладдя; наявність засобів надання першої допомоги і протипожежного інвентаря. Він стежить за виконанням учнями правил техніки безпеки і гігієни.

Завідувач кабінету, учителі фізики, керівники гуртків один раз на п'ять років проходять курсову перепідготовку з охорони праці з наступною атестацією. У процесі перепідготовки вони мають здавати правила технічної експлуатації (ПТЕ) електроустаткування напругою до 1000 В, правила техніки безпеки (ПТБ), а при роботі з лазером - ПТЕ електроустаткування напругою понад 1000 В і ПТБ, а також «Санітарні норми і правила влаштування та експлуатації лазерів». Ці працівники повинні бути атестовані з присвоєнням кваліфікаційної групи. Завідувача кабінету і вчителів фізики атестують з присвоєнням кваліфікаційної групи не нижче III, а лаборантів - І. Кваліфікаційна група І присвоюється після перевірки знань з техніки безпеки безпосередньо на робочому місці атестованого і фіксується в журналі з обов'язковим підписом перевіряючого й атестованого.

Забороняється застосовувати прилади і пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці; використовувати електричне обладнання (вироби), що не відповідає вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75.

Завідувач кабінету (учитель фізики) зобов'язаний після закінчення роботи вимкнути електрообладнання, що перебуває під напругою, а виходячи з кабінету - замкнути ключем двері лаборантської та кабінету.

Вимоги до приміщення кабінету (лабораторії)

фізики

Площі приміщень кабінетів (лабораторій) фізики та астрономії і лаборантських повинні відповідати номенклатурі типів будівель, складу і площі приміщень дитячих дошкільних закладів і загально-

освітніх шкіл ДБН В. 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів». Площа приміщення кабінету (лабораторії) фізики навчального закладу має бути не менше 72 м², лаборантської - не менше 16 м², висота приміщення - не менше 3,3 м.

Кабінет (лабораторія) обладнується лабораторними столами (ГОСТ 11015-93) та стільцями (ГОСТ 11016-93), демонстраційним столом (ГОСТ 18607-93), шафами (ГОСТ 18666-86) для зберігання навчального обладнання для лабораторних і практичних робіт.

У лаборантській установлюють шафи (стелажі) для зберігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстак (препараторський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять виконує роботи з ремонту обладнання, підготовляє досліди.

Проекти шкільних будівель сільських восьмирічних шкіл передбачають можливість організації та обладнання комплексних кабінетів природознавства, в яких викладають природознавство (4 клас), фізику, хімію й біологію. Комплексний кабінет природознавства складається з класу-лабораторії та двох-трьох лаборантських. Якщо є три лаборантські, одну відводять під обладнання з фізики, другу - з хімії, третю - з біології та природознавства. Якщо є дві лаборантські, в одній зберігають навчальне обладнання з фізики і обладнання загального користування, у другій -обладнання з хімії, біології та природознавства. Усі лаборантські мають внутрішнє сполучення з класом-лабораторією.

Розстановка меблів у кабінеті (лабораторії) має забезпечувати оптимальну величину проходів, відстаней від класної дошки до першого та останнього ряду столів.

Кабінет (лабораторія) фізики за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України і Міністерства охорони здоров'я України «Про використання шкільних меблів» оснащують учнівськими столами різної висоти (залежно від зросту учнів).

Відповідно до Санітарних правил улаштування й утримання загальноосвітніх «шкіл» у приміщеннях кабінету (лабораторії) і лаборантських фізики повинна підтримуватися температура повітряного середовища 17...20С і відносна вологість повітря 40... 60%.

Для забезпечення нормального повітряно-теплового режиму забороняється обклеювати і забивати фрамуги й кватирки. Відчинення фрамуг (кватирок) має здійснюватися механічними приводами, які розміщують на висоті, зручній для керування з підлоги.

Кабінет (лабораторія) фізики оснащується медичною аптечкою з набором перев'язувальних засобів і медикаментів, комплектом засобів індивідуального захисту та інструкцією з техніки безпеки для учнів.

Перебувати учням у приміщенні кабінету (лабораторії) фізики і в лаборантській дозволяється тільки в присутності вчителя фізики.

Забороняється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів, зборів.

Освітлення, електрична і газова мережі

За СНиП П-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування» світловий потік сонячного світла повинен падати зліва від учнів; найменша загальна штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги повинна бути для навчальних кабінетів не нижча за 150 лк при лампах розжарювання і 300 лк при люмінесцентних лампах.

Для ламп розжарювання використовують світильники розсіяного світла, переважно відбитого світлорозподілу. Для люмінесцентних ламп - світильники серій ОД, ОДР із суцільним відкритим або закритим відбивачем, з екрануючою решіткою.

Забороняється застосовувати люмінесцентні лампи і лампи розжарювання без світлорозсіювальної арматури.

Шум пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп не повинен перевищувати 40 дБ, установленого ГОСТ 16809-88Е.

Після закінчення гарантованого терміну служби (для ламп розжарювання - 1000, люмінесцентних - 2500...3000 годин горіння) лампи необхідно замінити, не чекаючи повного виходу їх з ладу. Замінює лампи й очищує світильники електрик школи.

Світильники очищують не менше ніж один раз на три місяці. Залучати учнів і прибиральниць до очищення світильників забороняється. У тих школах, де в штаті не передбачена посада електрика, вища організація розв'язує питання про призначення особи, відповідальної за електрогосподарство школи або групи шкіл. Дозволяється передавати експлуатацію електроустановок шкіл за договором спеціалізованій організації або Організації, що здійснює шефство над школою, які повинні виділяти з інженерно-технічного персоналу особу, відповідальну за електрогосподарство школи.

Коефіцієнт природної освітленості (КІТО) для горизонтальних поверхонь лабораторних столів повинен дорівнювати 1,5%.

Для поліпшення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях квіти, шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду не менше ніж 3-4 рази на рік. До миття вікон у будівлях з будь-якою кількістю поверхів залучати учнів не дозволяється.

Штори затемнення в неробочому стані не повинні зменшувати природну освітленість. Віконні отвори з південкою орієнтацією обладнують сонцезахисними пристроями (жалюзі, козирками тощо).

За Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) електроустановок споживачів кабінет фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму заземлюють. Електророзетки забороняється розміщувати безпосередньо біля стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин. Будова електричної мережі кабінету (лабораторії) повинна відповідати «Правилам з техніки електробезпеки під час проведення занять у навчальних кабінетах (класах) загальноосвітніх шкіл і практики учнів на промислових об'єктах». Забороняється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму.

Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів і електрообладнання відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) перевіряють щороку.

Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінету фізики потрібно застосовувати електричне розділення мереж. Розділення електричної мережі на окремі дільниці, не зв'язані між собою, виконують за допомогою розподільного трансформатора.

Частини зборок і щитів, що проводять струм, установлені в кабінеті (лабораторії) фізики і доступні для неелектротехнічного персоналу, надійно закривають захисними засобами (кожухами). Забороняється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з відкритими частинами, що проводять струм.

Радіатори і трубопроводи опалювальної, газової, каналізаційної та водопровідної систем обладнують діелектричними (дерев'яними) огорожами.

Прокладання, закріплення, ремонт і приєднання проводів до споживачів і мережі виконують тільки при знятій напрузі. У місцях, де можливе механічне пошкодження проводів, кабелів, їх додатково захищають діелектричними засобами.

Щоб створити безпеку при дотику до патрона, ґвинтову металеву гільзу патрона з'єднують з нульовим, а не фазним проводом, а однополюсні вимикачі, запобіжники встановлюють тільки в перетинку фазного проводу.

Двопровідну електричну мережу підводять до електрощита керування, розміщеного в класі (лабораторії) на стіні ліворуч від класної дошки. Електричний щит керування оснащують кнопкою аварійного вимикання. З електрощита керування лінію однофазного струму підводять через захисно-вимикаючий пристрій шкільний (УЗВШ) до демонстраційного стола і пульта керування комплектом апаратури електропостачання. При цьому запобіжники і вимикачі ставлять тільки в коло фазного проводу.

Обладнання вмикають послідовно від спільного вимикача до вимикачів кіл, що розгалужуються; останні при цьому повинні бути вимкнуті. Вимикають обладнання у зворотному порядку.

Забороняється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках повинен зазначатись номінальний струм плавкої вставки. Забороняється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує номінальний більш як на 25% .

Пробкові запобіжники встановлюють так, щоб при вийнятих пробках ґвинтові гільзи запобіжників не були під напругою. Під час замінювання запобіжників під напругою слід користуватися захисними засобами: кліщами, діелектричними рукавицями, окулярами, килимками. Перегорілий запобіжник замінюють іншим такого самого типу.

Якщо помічено несправності в електромережі кабінету фізики, у тому числі в разі перегорання електроламп, необхідно про це повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство школи.

Газова мережа в кабінеті (лабораторії) фізики повинна бути повністю герметизована, міцно закріплена й доступна для перевірки герметичності. Вона повинна мати, крім індивідуальних, спільний кран, що перекриває доступ газу в приміщення. Приєднувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для переносних лабораторних пальників. Крани газової мережі в цьому випадку оснащують штуцерами. Довжина гумової трубки не повинна ПбрсБИЩуБаТИ о іуі.

Користуючись газовим пальником, треба спочатку переконатися, що немає витоку газу, потім, що пальник правильно відрегульований (полум'я пальника має бути синьо-фіолетового кольору).

Газову мережу в кабінеті періодично (не менше як один раз на рік) перевіряють на герметичність за допомогою емульсії (мильного розчину), якою змазують місця з'єднань. Якщо з'являються пухирці в місцях перевірки, це означає, що мережа втратила герметичність і газ витікає. Витіканя газу з газопроводу виявляють за специфічним запахом.

Якщо є витікання газу, забороняється користуватися вогнем, вмикати і вимикати електроприлади. Негайно виводять учнів, відчиняють вікна і провітрюють приміщення, після чого викликають спеціаліста, який обслуговує газову мережу.

Під час експлуатації газовий прилад не можна залишати без догляду. Необхідно стежити за повним і герметичним закриванням індивідуальних вентилів і спільного крана.

Металеві труби водопровідної, газової та електричної мереж періодично фарбують масляною фарбою, щоб уберегти від корозії.

Місця перетину електропроводу з газопроводом і водопроводом ізолюють діелектричними трубами (гумовою, ебонітовою).

У кабінеті фізики забороняється користуватися газовими балонами, у тому числі від портативних газових плиток.

Реактиви хімічні, джерела струму

Під час роботи з хімічними реактивами слід керуватися Правилами з техніки безпеки для кабінетів хімії загальноосвітніх шкіл.

Хімреактиви, передбачені переліком, зберігаються в лаборантській у глухій (зі спеціальними дверцями без скла) шафі під замком.

Рідкі хімреактиви й розчини зберігають у тонкостінних, тверді -у товстостінних скляних банках з притертими пробками. Кожна посудина повинна мати етикетку з розбірливим написом. Речовини, що не мають етикеток, потрібно знищити.

Забороняється зберігати в кабінеті (лабораторії) концентровані кислоти і луги в сухому вигляді. Ці речовини повинні бути в лаборантській у вигляді розчинів тих концентрацій, які потрібні для проведення демонстраційних дослідів або заправки акумуляторів. Легкозаймисті речовини (спирт бутиловий, оцтово-етиловий ефір та ін.) зберігаються в склянках з притертими пробками в металевому ящику з верхнім розміщенням кришки, а на дно ящика насипають пісок або укладають листовий азбест. Ящик розміщують на відстані не менше 1 м від нагрівальних та опалювальних приладів.

При користуванні реактивами категорично забороняється пробувати їх на смак.

Щоб уникнути нещасних випадків, забороняється доручати учням розводити кислоти і луги. Викладач і лаборант, готуючи розчин кислоти, не повинні брати товстостінних скляних банок, бо вони можуть тріснути від сильного нагрівання розчину. Необхідно лити кислоту у воду тонким струменем і весь час перемішувати розчин скляною паличкою. Забороняється лити воду в кислоту, бо вода при цьому закипає і розбризкує розчин.

Подрібнювати їдкі луги (у твердому вигляді) без захисних окулярів і гумових рукавиць забороняється. Для приготування розчину кусочки лугу кидають у дистильовану воду так, щоб вода не розбризкувалася; для цього користуються фарфоровим, тонкостінним скляним чи металевим (за винятком алюмінію) посудом. Забороняється тривалий час зберігати концентровані луги в тонкостінному лабораторному посуді. У кабінеті фізики переліком передбачено використання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують згідно з інструкцією заводу-виробника. Під час заповнення акумулятора електролітом його температура не повинна перевищувати +35°С.

Щоб запобігти здуттю акумулятора, треба прочищати і промивати клапан пробки, замінювати гумове кільце.

Забороняється користуватися акумуляторами, в яких пробки не мають гумового кільця. У такому разі треба негайно вилити розчин, прополоскати акумулятор дистильованою водою і, заповнивши свіжим електролітом, поставити його на зарядку.

Не можна допускати в лужних акумуляторах зменшення напруги нижче 1,1 В і сили струму під час заряджання або розряджання більше за норму.

Забороняється видаляти з кришки і затискачів білий наліт або кристалічні осади ножем, напилком або шкуркою; слід користуватися дерев'яною паличкою і ганчіркою.

Забороняється підносити вогонь близько до пробок акумулятора. Акумулятори зберігають у шафі з витяжним пристроєм або в окремому приміщенні, яке добре провітрюється, їх не можна нахиляти, пробувати «на іскру», доторкатися до затискачів язиком, ставити на них сторонні предмети. Перенесення і перевезення акумуляторних батарей виконують відповідно до інструкції заводу-виробника.

Забороняється виливати в каналізаційну мережу розчини кислот, лугів, органічних розчинників, вогненебезпечних рідин і різноманітні їх відходи. Відпрацьовані речовини треба збирати у відведену для цього тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, погоджених із санітарною та пожежною інспекціями.

Заходи безпеки під час проведення занять у кабінеті фізики

Заходи безпеки під час роботи з проекційною апаратурою

Дозволяється встановлювати вузькоплівкову апаратуру і демонструвати навчальні фільми на негорючій основі безпосередньо в кабінеті фізики за умови, якщо:

• забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходову площадку;

• проходи до дверей і між рядами лабораторних столів не захаращені;

• у лабораторії присутні учні тільки одного класу;

• фільм демонструє особа, що має посвідчення кінодемонстра-тора і талон пожежної безпеки;

• електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до вимог ПУЕ;

• виконується інструкція з експлуатації кіноустановки. Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами,

наведеними в технічних описах та інструкціях з експлуатації, що додаються до апаратів.

Екран закріплюють по центру передньої стіни класу-лабора-торії так, щоб його нижній край був на відстані не менше 1,2 м від підлоги. Забороняється використовувати саморобні екрани, що просвічуються.

Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.

Забороняється торкатися рукямгт до обертових зубчастих 5а рабанів, до щойно вимкнутих ламп проекційних апаратів, наприклад, у разі заміни їх при перегоранні або для юстирування.

Заходи безпеки під час підготовки і проведення демонстраційних дослідів

Підготовляє і проводить демонстраційні досліди вчитель фізики, обов'язково дотримуючись вимог техніки безпеки.

Під час роботи зі скляними приладами необхідно:

• користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї;

• підбирати для з'єднування гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змазувати вазеліном;

• використовувати скляний посуд без тріщин;

• не допускати різких змін температури і механічних ударів;

• бути обережним, вставляючи пробки в скляні трубки або виймаючи їх;

• отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати вбік від себе й учнів.

Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, забороняється прибирати осколки руками. Для цього користуються щіткою й совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження магнітних спектрів!

Забороняється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою, поки вона не охолоне; брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.

Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 45°С, на видному місці цього виробу наносять попереджувальний напис: «Бережись опіку!»

Категорично забороняється користуватися бензином як пальним для спиртівок.

Забороняється застосовувати пароутворювачі металеві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розширення металів (з металевими труоками, що нагріваються парою).

Забороняється використовувати металеві азбестові сітки й нафталін.

Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, які зазначені в технічних описах. Під час демонстрування треба стежити за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які можуть відлетіти, перед учнями треба встановити захисний екран.

Забороняється користуватися пилососом та іншими повітродувами при постановці демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, установлений ГОСТ 12.1.003-83.

Для проведення всіх видів фізичного експерименту забороняється користуватися:

• металевою ртуттю;

• генератором УВЧ на октальних лампах (виробництво Голов-учтехпрому);

• індукційними котушками ПВ-50, ПВ-100 і приладом для демонстрування електроіскрової обробки металів через сильні радіоперешкоди, створювані ними;

• електричним навчальним обладнанням з відкритими контактами на напругу понад 42 В змінного струму і 110 В постійного (відповідно до «Правил електробезпеки під час проведення занять у навчальних кабінетах (класах) загальноосвітніх шкіл і практики учнів на промислових об'єктах»).

Перед тим як вмикати в мережу електро- і радіоприлади, необхідно переконатися, що положення перемикача напруги мережі відповідає її номінальному значенню, а також у справності запобіжників.

Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади з'єднують провідниками з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки (щуп) до схеми потрібно однією рукою, причому друга рука не повинна торкатися шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним при роботі з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.

Заміну деталей, а також вимірювання опору в схемах навчальних установок виконують тільки після їх вимикання і розряджання конденсаторів за допомогою ізольованого провідника.

Якщо треба настроювати або регулювати радіоприлад (підстроювання контурів, регулювання підстроювальних конден-

саторів або резисторів тощо) у ввімкненому стані, користуються інструментом з надійною ізоляцією.

Під час налагодження та експлуатації осцилографів і телевізорів треба особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Недопустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

Забороняється вмикати без навантаження випрямлячі, бо в такому разі електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.

У разі перегрівання трансформатора, появи запаху горілого, іскріння всередині балонів радіоламп або нагрівання їх анодів радіопристрій негайно вимикають.

Не можна залишати без нагляду невимкнуті електро- і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.

Під час експлуатації джерел високих напруг (електрофор-ної машини, перетворювачів типу «Разряд») потрібно дотримуватися таких запобіжних заходів:

• не торкатися деталей і провідників руками або струмо-провідними предметами (матеріалами);

• переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чистою сухою скляною трубкою);

• після вимикання розрядити конденсатори, з'єднавши їх електроди розрядником або гнучким провідником у хлорвініловій ізоляції.

Забороняється експлуатувати дугову або ртутно-кварцову лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.

Категорично забороняється використовувати в школах нероз-жарювані трубки: рентгенівські, для відхилення катодних променів, вакуумні із зіркою, вакуумні із млиночком та Іи.

Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги, проекційних апаратів, стробоскопа й лазера.

Н> дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення приладу й обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного стола. Забороняється переміщувати лазер вздовж оптичної лави у ввімкненому стані та робити будь-які регулювання при знятій верхній частині корпусу.

Заходи безпеки під час постановки й проведення лабораторних робіт і робіт практикуму

Усі положення щодо захисту від механічних, теплових та інших травмуючих чинників, що викладені в розділі «Заходи безпеки під час підготовки й виконання демонстраційних дослідів», поширюються на постановку й проведення лабораторних робіт і робіт практикуму.

При виконанні робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрівати не більш як до 70°С.

Забороняється запалювати спиртівку від іншої запаленої.

Проводити лабораторні роботи й демонстраційні досліди із застосуванням ртуті категорично забороняється.

Забороняється навантажувати вимірювальні прилади більше за граничні значення, зазначені на їхніх шкалах.

Під час постановки лабораторних і практичних робіт учням забороняється користуватися приладами, що мають на панелі (корпусі) напис «Тільки для проведення дослідів учителем».

Навчальні прилади й вироби, призначені для практичних робіт учнів, за способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75 повинні відповідати вимогам II класу (мати подвійну або підсилену ізоляцію) або III класу. До класу III належать вироби, призначені для приєднування безпосередньо до джерела живлення з напругою, не вищою за 42 В, в якого при холостому ході вона не перевищує 50 В. Коли за джерело живлення використовують трансформатор або перетворювач, його вхідна й вихідна обмотки не повинні бути електрично зв'язані і між ними має бути подвійна або підсилена ізоляція.

Розміщення меблів у кабінеті (лабораторії)

Демонстраційний стіл установлюють на подіумі заввишки 0,1-0,2 м на відстані не менше одного метра від класної дошки. Відстань між переднім краєм подіума і першими учнівськими столами має бути не менше 0,8 м.

Між рядами столів і стінами класу-лабораторії повинні бити такі віисишні:

• у навчальних приміщеннях звичайної прямокутної конфігурації від зовнішньої стіни до першого ряду столів - не менше 0,5 м; від внутрішньої стіни до третього ряду столів - не менше 0,5 м; від задньої стіни (шаф) до столів - не менше 0,5 м; від класної дошки до перших столів - не менше 2,5 м; між рядами двомісних столів - не менше 0,6 м;

• у навчальних приміщеннях квадратної та поперечної конфігурації при розплановці меблів у чотири ряди відстані між рядами столів, стінами приміщення зберігаються; відстань від класної дошки до перших столів повинна бути не меншою 2,5 м, що при довжині 3 м забезпечує кут поля зору для учнів, які сидять за першими столами в першому й четвертому рядах, не менше 30°.

Робочі місця за першими й другими столами в будь-якому ряду кабінету відводять для учнів із зниженою гостротою слуху (розмовну мову сприймають за 2...4 м). Учням зі зниженою гостротою зору відводять робочі місця в ряду біля вікна за першими столами, де найсприятливіші умови освітлення природним світлом. При добрій корекції зору за допомогою окулярів учні можуть сидіти в будь-якому ряду.

Учням з ревматичними захворюваннями, які схильні до частих ангін і гострих запалень верхніх дихальних шляхів, робочі місця відводять подалі від вікон.

Для профілактики викривлення хребта та косоокості потрібно кожну чверть переміщувати учнів, які сидять у першому й третьому (четвертому) рядах, враховуючи при цьому відповідність номерів меблів зросту учнів.

Групи меблів

З 1972 року для учнів прийнято зростову шкалу з інтервалом 15 см, за якою в нових стандартах на шкільні меблі передбачено виготовлення для учнів столів і стільців п'яти груп (табл. 2.12).

Таблиця 2.12. Розміри парт, столів і стільців для школярів

Група меблів	Група зросту учнів, см	Висота заднього краю кришки стола над підлогою, см		Висота переднього краю сидіння над підлогою, см	Кольорове маркування
А	до 130	54,0		32,0	жовте
ь	130... І45	Uu,u		3е п	иеіглапир
В	145... 160	66,0		40,0	блакитне
Г	160...175	72,0		44,0	зелене
Д	понад 175	78,0		48,0	біле

Кольорове маркування меблів повинно бути видимим з боку проходу між рядами; його наносять на обох бічних сторонах стола, стільця у вигляді круга діаметром 25 мм або горизонтальної смуги завширшки 20 мм. Кабінет фізики обладнують комплектами двомісних столів за ГОСТ 11015-93 зі стільцями за ГОСТ 11016-93, орієнтовний розподіл яких подано в табл. 2.13.

ОХОРОНА ПРАЦІ В КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ) ХІМІЇ

Під час виконання практичних робіт у кабінетах хімії використовуються різні хімічні речовини. Одні з цих речовин отруйні, інші можуть легко спалахувати й утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші, треті при недбалому або невмілому поводженні можуть спричинити сильні опіки і т. д.

Крім того, в кабінетах хімії застосовуються електричні плити, муфельні печі, сушильні шафи, інше електрообладнання й прилади, використовуються газові нагрівники.

Застосування електронагрівального та іншого електрообладнання і приладів при недостатньо ретельному монтажі, порушення ізоляції проводів, наявність інших несправностей, а також невиконання правил електробезпеки - усе це може призвести до ураження електрострумом.

Неправильне поводження з горючим газом також може призвести до нещасних випадків.

Отже, під час проведення демонстраційних дослідів і практичних занять у кабінетах хімії з порушенням вимог техніки безпеки завжди існує небезпека травм і отруєнь.

Ці обставини вимагають від адміністрації школи і вчителя як безпосереднього керівника практичних занять великої уваги при нагляді за станом приміщення, вентиляції, електричної та газової мереж, приладів, суворого дотримання правил зберігання і використання хімічних реактивів, постійного нагляду за виконанням правил техніки безпеки учнями під час роботи.

Для створення і підтримання санітарно-гігієнічних і безпечних умов роботи в кабінеті хімії адміністрація школи і вчитель хімії повинні добре знати основні вимоги, що ставляться до приміщення кабінету та його оснащеності.

У школах, де особи, відповідальні за створення здорових і безпечних умов праці, недостатньо знають ці вимоги і часто допускають порушення в організації безпечної роботи, неминучим наслідком є нещасні випадки.

Для учнів, які проходять практичні заняття в кабінеті хімії, вчитель хімії складає інструкцію безпечної роботи в кабінеті хімії, яку затверджує директор школи. -

Під час складання інструкції враховують окремі специфічні особливості, зумовлені місцевими умовами.

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці в системі Міністерства освіти і науки України і Статуту середньої загальноосвітньої школи директор школи, його заступник по навчальній частині, учитель хімії зобов'язані створювати здорові й безпечні умови під час проведення занять. Вони несуть особисту відповідальність за порушення цих Правил незалежно від того, призвели чи не призвели ці порушення до нещасного випадку.

Службові особи, відповідальні за організацію безпечної роботи в кабінеті хімії, повинні вивчити Правила і керуватися ними у своїй практичній діяльності.

Адміністрація шкіл відповідає за проходження всіма учнями медичного огляду з метою визначення можливості допуску їх до практичних робіт у кабінеті хімії. Медичний огляд треба проводити один раз на початку навчального року.

Учитель хімії відповідає за навчання учнів безпечних методів і прийомів роботи в кабінеті хімії.

Учитель зобов'язаний ознайомити учнів з навчальним обладнанням кабінету, з правилами безпечного ттпкопження з цим обладнанням і правилами поведінки в кабінеті під час занять.

Щоразу перед проведенням експерименту вчитель повинен . проінструктувати учнів про заходи безпеки під час проведення

цього досліду, докладно розповісти про властивості використовуваних хімічних речовин, пояснити причини, що призводять до нещасних випадків, і заходи щодо їх запобігання.

Практичні роботи в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності вчителя хімії, під його керівництвом і постійним наглядом за діями учнів, за виконанням ними робіт у суворій відповідності до правил безпеки.

Хімічний кабінет не може бути організований без дозволу місцевих органів санітарного нагляду, пожежної інспекції та технічної інспекції ради профспілок.

Експлуатація заново організованих і реконструйованих кабінетів хімії дозволяється тільки після приймання кабінету спеціальною комісією з участю представників вищезазначених організацій.

Переобладнання кабінету або установка додаткового обладнання дозволяється тільки за погодженням з вищезазначеними організаціями.

У кабінетах хімії на видних місцях вивішують інструкцію з техніки безпеки, затверджену директором школи.

Відповідальність за справний стан електрообладнання, вентиляції, газової, водопровідної й каналізаційної мереж і сантехнічних споруд несуть особи, призначені наказом директора школи або (для групи шкіл) відділом освіти.

Без дозволу особи, відповідальної за стан та експлуатацію електромережі, вентиляції, газової мережі та інших сантехнічних споруд, не можна вносити будь-які зміни (вмикати додаткові електроприлади, вмонтовувати відводи в газову мережу тощо), знімати або заміняти окремі елементи комунікацій.

Кабінети хімії забороняється використовувати як класні кімнати для проведення занять, зборів і т. д.

Вимоги до приміщень кабінету хімії та лаборантської (препараторської)

Приміщення кабінету (лабораторії) хімії, лаборантської повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-Я-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», ДСанПіН 5.2.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу».

Кабінети хімії рекомендується розміщувати на верхніх поверхах будівлі школи і в приміщеннях, звернених вікнами на південь, схід або південний схід.

Площа приміщення кабінету хімії має бути не менше 72 м²; лаборантської - не менше 6 м²; висота приміщень - 3,3 м.

Лаборантську треба розміщувати поряд з кабінетом хімії з боку класної дошки і з'єднувати дверима. З лаборантської треба передбачати другий вихід у коридор, на сходи, у рекреаційне або інше суміжне приміщення. Приміщення кабінету хімії та лаборантської повинні бути світлими, теплими й сухими. Поверхні стін, стелі й дверей у цих приміщеннях повинні бути гладенькими й матовими. Підлогу роблять неслизькою, стійкою проти стирання, без щілин, вона не повинна деформуватися від миття й дезінфекції. Підлогу треба покривати тільки матеріалами, що зазначені в переліку полімерних матеріалів і виробів і дозволені для використання в будівництві.

Розміщення лабораторних меблів і обладнання в кабінеті хімії та лаборантській повинно забезпечувати зручність і безпеку роботи.

Середня висота лабораторних столів повинна бути 750...800 мм; ширина - 550 мм; довжина: двомісного - 1600 мм, тримісного -2400 мм, виходячи з того що робоче місце для одного учня по довжині стола — не менше 800 мм.

Лабораторні столи з боку, звернутого до демонстраційного столу, повинні мати бортики висотою 100 мм.

Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом становить не менше як 800 мм. Віддаленість останнього учня від класної дошки не повинна перевищувати 10 м.

Кабінет хімії та лаборантську забезпечують вентиляцією, освітленням, горючим газом, опаленням, водопроводом і каналізацією.

У кабінеті хімії повинні бути встановлені раковини з підведенням холодної та гарячої води.