- •Робоча програма навчальної дисципліни етика
- •Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Загальна теорія моралі Вступні зауваження.
- •Тема 1. Тема 1. Предмет і завдання етики.
- •Тема 2. Головні етапи розвитку етичної думки.
- •Тема 3. Зародження і розвиток етичної думки на Україні.
- •Тема 4. Походження і історичні типи моралі. Сутність, специфіка і функції моралі.
- •Тема 6. Основні категорії етики.
- •Тема 5. Проблема прогресу моралі.
- •Структура навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Теми лабораторних занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Методи навчання Основні форми навчального процесу при вивченні дисципліни «Етика»:
- •11. Методи контролю
- •11.1. Поточний контроль
- •Модульний контроль
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Інформаційні ресурси
Тема 5. Проблема прогресу моралі.
Сутність і концепції прогресу моралі (оптимістичні, песимістичні та індиферентні).
Основні віхи прогресу моралі, якими є: відмова від канібалізму; упорядкування статевих стосунків; визнання представників інших родів і племен за повноцінних людей (крім того різних народів і націй); визнання повноцінності культур усіх народів і права кожного народу на свою національну культуру, зокрема мову; визнання свободи совісті; відмова від рабства, кріпосництва, інквізиції; захист тваринного і рослинного світу від винищення; заборону війн, страти людей.
Моральні проблеми сучасного суспільства: голоду, злиденності, неграмотності, демографічних криз, суперечності між багатими і бідними країнами, збереження довкілля тощо. Особливості моралі майбутнього.
Тема 6. Основні категорії етики.
Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики.
Справедливість як загальне співвідношення цінностей і конкретний розподіл їх між суб’єктами.
Обов’язок як сукупність моральних зобов’язань людини перед суспільством.
Відповідальність як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини змісту моральних норм, її обов’язку, з урахуванням об’єктивних обставин і можливостей їх виконання.
Сенс життя і щастя людини.
Совість ‑ найбільш складне структурно-функціональне утворення моральної самосвідомості особистості, інструмент суспільної оцінки і самооцінки моральної особистості,
Честь і гідність як показники моральної цінності людини.
Змістовий модуль 2. Прикладна етика
Тема 7. Моральна цінність товариськості, дружби, любові та шлюбно-сімейних стосунків.
Суть таких понять: товариськість, дружба і любов як мірило гуманності, людяності, як типи спілкування, і види міжособистісних стосунків, і специфічні емоційно-почуттєві й морально-естетичні стани, і моральні цінності людини, які стають основою шлюбу і стосунків у сім’ї.
Тема 8. Моральна культура спілкування та етикет.
Сутність, зміст і типи спілкування, визначаються моральні принципи спілкування.
Можливість виникнення суперечностей і конфліктів у спілкуванні, шляхи їх подолання.
Значення моральної культури спілкування як показника моральної культури особистості.
Значення етикету як основи морально-естетичної культури спілкування. Його походження, розвиток, основні види, принципи і вимоги.
Тема 9. Прикладна і професійна етика. Професійна етика вчителя.
Зміст прикладної етики як однієї з найновіших течій етичної науки. Суть „відкритих моральних проблем” як найкращої демонстрації рівня розвитку прикладної етики.
Умови виникнення й призначення професійної етики, її основні функції і завдання.
Основні види професійної етики.
Основні засади професійної етики вчителя як обов’язкової складової загальної підготовки майбутнього педагога.
Тема 10. Етичний аспект взаємодії людини з довкіллям.
Зміст і значення екологічної етики – галузі етичних знань, предметом якої є моральне ставлення людини до живої і неживої природи.
Зміст таких понять: біоетика, вегетаріанство, вівісекція (операції на живих тваринах з метою вивчення функцій організму, дії на нього різних речовин, розроблення методів лікування тощо).
