- •Міністерство освіти і науки України
- •Практична робота № 1
- •Діагностика та індексація горизонтів
- •Практична робота № 3-4
- •Теоретична частина
- •Забарвлення грунтів
- •Хід роботи
- •Структура грунту
- •Гранулометричний склад грунту
- •Класифікація механічних елементів ґрунту за їх величиною
- •Класифікація ґрунтів за гранулометричним складом
- •Хід роботи
- •Органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту
- •Органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту
- •Хід роботи
- •Діагностика гранулометричного складу сухим методом
- •Діагностика гранулометричного складу грунту мокрим методом
- •Стан грунту
- •Хід роботи
- •Новоутворення
- •Біологічні новоутворення:
- •Хід роботи
- •Скипання
- •Лабораторна робота №1
- •1. У зважений алюмінієвий бюкс поміщають відважені на аналітичних вагах 10 г повітряно-сухого грунту, просіяного через сито з отвором 1мм.
- •Теоретичні відомості
- •А) Визначення капілярної вологоємності (кв) і швидкості капілярного підняття
- •Б) Визначення водопроникності ґрунту
- •В) Визначення повної вологоємності ґрунту (пв)
- •Г) Визначення найменшої вологоємності ґрунту (нв)
- •Д) Визначення максимальної водовіддачі ґрунту (мвв)
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Іі. Якісне виявлення вмісту карбонатів
- •Контрольні запитання
- •0,4Н розчин k2g2o7 у розведеній (1:1) н2so4;
- •0,2Н розчин солі Мора;
- •0,2% Розчину карбонату натрію;
- •1. З підготовленого для визначення гумусу грунту беруть наважку на аналітичній або електронній вазі. Величина її залежить від вмісту гумусу в грунті, і чим його більше, тим менша наважка:
- •3. Вливають у колбу з грунтом з бюретки точно 10мл 0,4н розчину k2Cr2o7, розчиненого в розведеній (1:1) сірчаній кислоті. Вміст обережно перемішують круговими рухами колби.
- •Гумус у різних типах грунтів неоднаковий і його характер визначається рядом умов і факторів:
- •Головні складові частини гумусу мають різну розчинність, тому їх можна розділити, екстрагуючи відповідними реактивами. Використовуючи послідовно водну та лужну витяжки, можна виділити:
- •А) Вивчення властивостей фульвокислот
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1.Одержання колоїдів гумусу
- •2.Вивчення здатності колоїдів до дифузії
- •3.Визначення знаку заряду ґрунтових колоїдів
- •4.Електролітична коаґуляція ґрунтових колоїдів (на прикладі колоїдів гумусу)
- •5.Вивчення взаємної коагуляції ґрунтових колоїдів
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Визначення механічної поглинальної здатності грунту.
- •2. Визначення фізичної поглинальної здатності
- •3.Визначення хімічної поглинальної здатності
- •4. Визначення фізико-хімічної поглинальної здатності
- •Лабораторна робота № 9
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •1. Насичення ґрунту різними катіонами:
- •Вивчення фільтраційних властивостей ґрунту, насичених різними катіонами:
- •3. Визначення характеру поверхні ґрунту.
- •Визначення реакції середовища ґрунту:
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Теоретичні відомості
- •А. Ваговий метод визначення вмісту карбонатів у ґрунті Хід роботи
- •Лабораторна робота №12
Хід роботи
Коробочний зразок ґрунту в повітряно-сухому стані уважно розглядають, визначають забарвлення і записують у робочий зошит за таким зразком: зразок № 24, ґрунт бурий лісовий, 50-60 см, нерівномірно забарвлений, жовто-бурий з окремими сизуватими плямами.
Структура грунту
Це відмінності (агрегати), на які може розпадатися ґрунт. Агрегати складаються зі з’єднаних між собою механічних елементів. Форми, розміри і якісний склад структурних агрегатів у різних ґрунтах і горизонтах неоднаковий.
За Захаровим розрізняють три основні типи структурних агрегатів, кожен з яких ділиться на дрібніші одиниці.
Таблиця 1.
Класифікація структурних агрегатів (за С.О. Захаровим) I тип. Кубовидна структура – рівномірний розвиток агрегатів по трьох осях
Назва структури агрегату |
Ознаки виявлення |
Види структурних агрегатів |
Параметри агрегату (мм) |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Брилиста |
Неправильна форма і нерівна поверхня |
1. Крупнобрилиста |
Д(>10) |
2. Дрібноглибиста |
Д(10-1) |
||
2. Грудкувата |
Неправильна округла форма, нерівні округлі і жорсткі поверхні розлому, грані не виражені |
3. Крупногрудкувата |
Д(20-10) |
4. Середньогрудкувата |
Д(10-1) |
||
5. Дрібногрудкувата |
Д(1-0,25) |
||
6. Пилувата |
Д(<0,25) |
||
3. Горіхувата (дерно-підзолистий) |
Майже правильна форма, грані добре виражені, поверхня різна, ребра гострі |
7. Крупногоріхувата |
Д(20-10) |
8. Середньогоріхувата |
Д(20-10) |
||
9. Дрібногоріхувата |
Д(7-5) |
||
4. Зерниста (чорноземи) |
Майже правильна форма, інколи округла з вираженими гранями або жорсткими і матовими, гладкими і блискучими |
10. Крупнозерниста |
Д(5-3) |
11. Середньозерниста |
Д(3-1) |
||
12.Дрібнозерниста (порошиста) |
Д(1-0,5) |
||
ІІ тип. Призмовидна структура– розвиток агрегатів переважно по вертикальній осі
|
|||
5.Стовповидна |
Відмінності слабо оформлені, з нерівними гранями і заокругленими ребрами |
1.Крупностовповидна |
Ш(>50) |
2. Стовповидна |
Ш(30-50) |
||
3. Мілкостовповидна |
Ш(>30) |
||
6. Стовбчаста (солонці) |
Правильної форми з добре вираженими вертикальними гранями, округлою верхньою основою і плоскою нижньою |
4. Крупностовбчаста |
Ш(50-30) |
5. Дрібностовбчаста |
Ш(<30) |
||
7. Призматична (солонці) |
Грані добре виражені з рівною глянцюватою поверхнею з гострими ребрами |
6.Крупнопризматична |
Ш(50-30) |
7. Призматична |
Ш(30-10) |
||
8. Дрібнопризматична |
Ш(10-5) |
||
9. Тонкопризматична |
Ш(<5) |
||
10. Олівцева (при (придовжині 5 см) |
Ш(<10) |
||
ІІІ тип. Плитовидна структура– розвиток агрегатів переважно по горизонтальній осі
|
|||
8. Плитчаста |
Майже розвинуті „поверхні спайності” по горизонталі |
1. Плитчаста |
Т(5-3) |
2. Пластинчаста |
Т(3-1) |
||
3. Листовидна |
Т(<1) |
||
9. Лускувата |
Порівняно невеликі горизонтальні площини спайності і гострі грані |
4. Шкарлупувата |
Т(>3) |
5. Груболускувата |
Т(3-1) |
||
6. Дрібнолускувата |
Т(<1) |
||
Примітка: Д - діаметр; Ш - ширина; Т - товщина,
Ґрунт може бути структурним і безструктурним. При структурному стані маса ґрунту розділена на відмінності агрегатів тієї чи іншої форми та величини. При безструктурному стані окремі механічні елементи, що складають ґрунт, не з’єднані між собою, а існують окремо або залягають суцільно зцементованою масою.
Структурні агрегати в ґрунті не бувають одного розміру і форми. Частіше структура буває змішаною, при описі зазначають двома або трьома словами: грудкувато-зерниста, грудкувато-пластинчасто-пилувата та ін.
Для різних генетичних горизонтів ґрунтів характерні певні форми структури: грудкувата, зерниста – для дернових горизонтів, пластинчасто-лускувата – для елювіальних, горіхувата – для ілювіальних у сірих лісових ґрунтах та ін.
При оцінці агрегатної структури потрібно відрізняти морфологічне поняття структури від агрономічної. В агрономічному розумінні доброю є тільки грудкувато-зерниста структура агрегату розміром від 0,25 до 10 мм.