36. Тицишин і.Б. Адміністративне право України. Навч. Посіб / і.Б. Тицишин. – Львів, «Новий Світ – 2000», 2011. – 307 с.

37. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 781 с.

8. Указ Президента України  від 05.05.2011 р. № 548/2011 «Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України».

39. Административное право Украины. [Учеб. для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец. – 2-е изд., перераб. и доп. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.]; / Под ред. проф. Ю.П. Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 576 с.

40. Митний кодекс України : Закон України вiд 11 липня 2002 р. № 92-IV. Відомості Верховної Ради України, 2002. № 38-39. Ст.288.

41. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т. / Кол. авторів [заг. редакція, М. Я Азарова]. – К. : Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України, 2010. – 2389 с.

42. Наден о. Щодо поняття норми кримінального права / о. Наден. Право України, 2006, № 2. – с. 26-32.

43. Алексеев С.С. Теория права. Учеб. пособ. / С.С. Алексеев. – М.: Узд-во. Бек., 1994. – 224 с.

44. Комаров С.А. Теория государства и права в схемах, определениях и комментариях: учеб. пособ./ С.А. Комаров. – М.: Норма, 1997. – 570 с.

45. Е. Шмідт-Ассманн. Загальне адміністративне право як ідея врегулювання: основні засади та завдання систематики адміністративного права / Е. Шмідт-Ассманн; [пер. з нім. Г. Рижков, І. Сойко, А. Баканов]; від. ред. О. Сироїд; -2-е. вид. перер. та доп. – К. : «К.І.С.», 2008. – 552 с.

46. Виконавча влада і адміністративне право /За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.

47. Кашинина Т.В. Юридическая техника : учеб. / Т.В. Кашинина. – М. : Эксмо, 2007. – 512 с.

48. Про затвердження Технічного регламенту надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом: постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 193. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www. nau.kiev.ua

49. Директиви 91/440/ЄС Ради ЄС від 29 липня 1991 р. про розвиток залізничних доріг Співтовариства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.

50. Директиви 95/18/ЄС Ради ЄС від 19 червня 1995 р. про ліцензування підприємств залізничного транспорту [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.

51. Директиви 96/49/ЄС Ради ЄС від 23 липня 1996 р. про наближення законів держав-членів про перевезення небезпечних вантажів залізницею, із змінами. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.

52. Директиви 2000/18/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 17 квітня 2000 р. щодо мінімальних екзаменаційних вимог до консультантів у справах перевезення небезпечних товарів автомобільним, залізничним або річковим транспортом. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.

53. Критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та визначення періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) у галузі залізничного транспорту: постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 р. № 365.

54. Концепція Державної цільової соціальної програми профілактики травматизму невиробничого характеру на період до 2015 р. : розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 354-р

55. Про затвердження Концепції Державної цільової економічної програми розвитку автомобільного транспорту на період до 2015 року. : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 732- р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.

56. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підруч. / Колпаков В. К., Кузьменко О. В. — К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.

57. Административное право Украины. [Учеб. для студентов высш. учеб, завед. юрид. спец. – 2-е изд., перераб. и доп. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.]; / Под ред. проф. Ю.П. Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 576 с.

58. Міжнародні організації, конвенції та багатосторонні угоди в галузі транспорту. У 4 т. Т.1. Автомобільний транспорт: навч. посіб. / За ред. А.М. Редзюка, І.Б. Матвіїва. – К. : ДП «ДержавтотрансНДІпроект», 2009. – 200 с.

59. Про Комплексну програму утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках : Закон України від 7 лютого 2002 р. № 3022-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 24. – Ст. 166.

60. Про схвалення Концепції проекту Закону України «Про Основні засади державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 р. № 632. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nau.kiev.ua.

61. Д.Н.Бахрах Д.Н. Административное право: учеб. для вузов / Д.Н.Бахрах. – М. : Бек, 1996. – 355 с.

62. Кодекс адміністративного судочинства України. Відомості Верховної Ради України, 2005, № 35-36, № 37. – Ст. 446.

63. Смолин Г.В. Господарське право України. Загальна частина. – 2-ге вид. перераб. та доп. / Г.В. Смолин. – Львів, ЗУКЦ. – 428 с.

64. Колпаков В.К. Підсудність в адміністративному судочинстві.: метод. реком. / В.К. Колпаков, А.П. Огородник, Р.В. Атаманюк, В.В. Бардєєв – Чернівці, Вид-во «Золоті литаври», 2011. – 128 с.

65. Остапенко О.І. Суб’єкти уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Навч.посіб. – Львів, Льв. держ. ун-т внутр. справ, 2009. – 213 с.

66. Фаринник В.І. Доповідна записка «Про участь представників МВС у міжвідомчій нараді з питань законності при застосуванні заходів адміністративного впливу органами внутрішніх справ» / В.І. Фаренник. – К. : Головний штаб МВС України (№ 10245/Мг від 05.07.2011), 2011. – 17 с.

67. Ківалов С. В. Адміністративне право України: навч.-метод. посіб. – 2-ге вид. перероб. і доп. / Ківалов С.В., Біла Л.P. – Одеса : Юридична література, 2008. – 312 с.

68. Ковалів М.В. Правові та організаційні засади збереження вантажів на залізничному транспорті України / Ковалів М.В. – Львів : Афіша, 2003 р. – 198 с.

69. Булгакова І.В. Транспортне право України: Акад. курс: Пiдручник / I.В. Булгакова, О.В. Клепiкова. - К.: Iн Юре, 2005. - 536 с.

70. Демський Е.Ф., Гіжевський В.К. Транспортне право України. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.

71. Демський Е.Ф., Гіжевський В.К. Транспортне право України. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.

72. Северин Л.І., Довбиш В.А., Северин С.Л. Основи транспортного права України : Навч. посібник для студентів трансп. профілю. - Вінниця: ВДТУ, 2002. - 95 с.

73. Смирнов А.М. Транспортне право: курс лекцій / А. М. Смирнов, О. В. Клещенков. - Донецьк : Норд-Пресс, 2006. - 300 с.

74. Транспортное право Украины: Сб. законодат. актов / Сост. В.В.Сунцов. - Харьков : Консум, 1998. - 496 с.

75. Шелухін М.Л. Транспортне право України: Підруч. Шелухін М.Л., Антонюк О.І., Вишнивецька В.О. та ін. – К.: ІН ЮРЕ, 2008. – 896 с.

1 Технічний регламент визначає вимоги до надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів залізничним транспортом, процедуру проведення оцінки відповідності таким вимогам і розроблений з урахуванням вимог:

Директиви 91/440/ЄС Ради ЄС від 29 липня 1991 р. про розвиток залізничних доріг Співтовариства;

Директиви 95/18/ЄС Ради ЄС від 19 червня 1995 р. про ліцензування підприємств залізничного транспорту;

Директиви 96/49/ЄС Ради ЄС від 23 липня 1996 р. про наближення законів держав-членів про перевезення небезпечних вантажів залізницею, із змінами;

Директиви 2000/18/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 17 квітня 2000 р. щодо мінімальних екзаменаційних вимог до консультантів у справах перевезення небезпечних товарів автомобільним, залізничним або річковим транспортом [49; 50; 51; 52].

2 Щороку в Україні кількість травмованих і загиблих внаслідок нещасних випадків невиробничого характеру людей в розрахунку на 100 тис. населення у три рази більше, ніж в інших європейських країнах. З 1991 року загинуло понад 1 млн. осіб, що становить 99 відсотків усіх загиблих від впливу небезпечних факторів середовища життєдіяльності людини, і травмовано понад 44 млн. громадян України переважно працездатного віку. Травмованих і загиблих у сфері, не пов’язаній з виробництвом, у 70 разів більше, ніж на виробництві, та у 200 разів більше, ніж у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.

Щорічні втрати економіки, за оцінкою фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, тільки внаслідок травмування та загибелі громадян у сфері, не пов’язаній з виробництвом, перевищують 10 млрд. гривень, зокрема внаслідок загибелі – 9,2 млрд., травмування, що призвело до тимчасової непрацездатності, -1,12 млрд. гривень, що становить близько 2,5 відсотка валового внутрішнього продукту України [ ].