9.3.4 Управління на етапі використання опів

Нове покоління керівників бізнесу, що нині приходить до влади, розцінює інтелектуальну власність як новий базовий складник успішного підприємництва. Щоправда, такі керівники — радше виняток, ніж правило. Проте їхні компанії є найуспішнішими. До них належать такі світові лідери, як «Місгоsoft», «Lucent», «lntel», «Dow Chemical*, «Gilette», «Ptizer» та інші. Лідери цих компаній розпочали капіталізацію найбільших і на сьогодні ще не повною мірою освоєних активів — інтелектуальної власності.

Більшість керівників вищої ланки сьогодні делегують функції управління інтелектуальною власністю патентним підрозділам або юридичним відділам. Проте в сучасних умовах управління інтелектуальною власністю стає однією з основних функцій саме керівника підприємства.

Ось приклад. 54-річний Р. Томан — у минулому головний фінансист компанії «ІВМ», де агресивний наступ у сфері інтелектуальної власності забезпечив феноменальне зростання ліцензійних роялті на 3300% — з $30 млн — до $1 млрд. Важливо наголосити, що цей мільярд щороку надходить у вигляді чистого прибутку, що становить одну дев'яту всіх щорічних прибутків компанії. Для одержання такого ж прибутку іншим шляхом компанії довелося б щорічно продавати продукції ще на $20 млрд., тобто чверть від її загальносвітових продажів.

Одним з головних завдань управління інтелектуальною власністю на виробництві є формування портфеля ОПІВ — пакета патентів та інших охоронних документів, що захищають низку науково-технічних напрямів, у рамках яких створено продукт.

Якщо підприємство випускає широку номенклатуру наукомістких продуктів, то воно повинно мати такий портфель ОПІВ, який повністю захистив би весь перелік продукції, шо випускає це підприємство. Йдеться про правову охорону не окремих ОПІВ, а про охорону науково-технічних напрямів, що становлять науково-технічний потенціал підприємства.

Наприклад, одне з вітчизняних виробництв розробляє сучасні комп'ютери, які за низкою характеристик не поступаються світовим аналогам. Для забезпечення виходу на ринки нової комп'ютерної техніки поставлено завдання сформувати портфель ОПІВ, які захищають розробку за всіма ключовими науково-технічними напрямами при створенні нової моделі комп'ютера (рис. 9.3).

Рис. 9.3. Структура науково-технічних напрямів розроблення комп'ютера

Кожен з цих напрямів можна захистити патентами, свідоцтвами, в режимі комерційної таємниці або сукупністю об'єктів права інтелектуальної власності.

Але цього замало. Захист посилюється, якщо додати фірмове найменування, торговельну марку, а також додаткові патенти на технологічне обладнання, на якому вироблятимуть окремі вузли комп'ютера.

Під час формування портфеля ОПІВ підприємства, необхідно уважно проаналізувати, чи не порушуватимуться чужі права інтелектуальної власності в результаті виробництва та продажу комп'ютерів. Якщо права на будь-які елементи комп'ютера на території, де він виробляється або продається, захищаються конкурентами, то такий комп'ютер не відповідатиме вимогам патентної чистоти і на його виробництво й продаж будуть накладені санкції. Щоб запобігти цьому, варто придбати права на використання цього ОПІВ шляхом укладання ліцензійного договору.

Так, фірма «ІВМ» щорічно поновлює ОПІВ (в середньому на 1000 патентів) шляхом розробки власних винаходів та купівлі прав на винаходи у інших правовласників.

Ще одним завданням управління ОПІВ є моніторинг інноваційної діяльності компаній-конкурентів. Ефективним інструментом для цього є пошук і аналіз патентної інформації та документації.

Не слід випускати з поля зору управління «людським капіталом», тобто створення умов для формування команди компетентних творчих працівників, що є найціннішою інтелектуальною власністю фірми. Систематичне підвищення компетентності цих працівників, завдяки навчанню, стажуванню тощо, дозволить досягти неабияких успіхів. Саме вони є рушійною силою для створення нових ОПІВ, формування портфеля ОПІВ фірми, підвищення гудвілу підприємства, визначення стратегії його розвитку.