Платіжний баланс. Структура платіжного балансу. Баланс поточних операцій. Баланс руху капіталів.

Платіжний баланс — співвідношення всієї сукупності надходжень з-за кордону та платежів за кордон за певний проміжок часу, тобто співвідношення вимог і платежів.

Структура платіжного балансу

І. Баланс поточних операцій:

1. Торговий баланс — співвідношення між надходженнями за експортом і платежами за імпортом товарів:

— експорт;

— імпорт.

2. Баланс послуг і некомерційних платежів:

— платежі й надходження від транспортних перевезень, від усіх видів зв'язку;

— міжнародний туризм;

— утримання дипломатичних, торговельних і культурних представництв;

— надходження від інформаційних, культурних, наукових обмінів.

II. Баланс руху коштів і кредитів — співвідношення платежів і надходжень щодо ввезення та вивезення приватних і державних капіталів, отриманих і наданих міжнародних кредитів:

— довгострокові й середньострокові позики;

— короткострокові кредити, поточні рахунки національних банків у зарубіжних банках.

Баланс поточних операцій

І. Баланс поточних операцій:

1. Торговий баланс — співвідношення між надходженнями за експортом і платежами за імпортом товарів:

— експорт;

— імпорт.

Баланс руху капіталів (рахунок операцій з капіталом) ві¬дображає купівлю й продаж закордонних активів, отримання дов¬гострокових і короткострокових позик. Кошти, надані іншим держа¬вам або іноземним підприємствам, розглядаються як відплив капі¬талу, а позики, одержані від інших держав,— як приплив.

Гроші та кредит: Навчальний посібник, Алєксєєв І. 6., Колісник М. К. — К.: Знання, 2009. — 253 с.

Регулювання платіжного балансу

Процес регулювання платіжного балансу

Платіжний баланс будь-якої країни підлягає процесу безперервного коригування. Необхідність коригування пояснюється впливом на платіжний баланс різних економічних факторів, які були розглянуті вище.

Платіжний баланс є одним із об’єктів державного регулювання. Це обумовлено такими причинами:

нерівноваженістю платіжного балансу, що проявляється у значному дефіциті в одних країнах і значному активному сальдо в інших;

після відміни золотого стандарту в 30-х роках ХХ ст. стихійний механізм вирівнювання платіжного балансу шляхом цінового регулювання діє дуже слабо. Тому вирівнювання платіжного балансу потребує цілеспрямованих державних заходів;

в умовах глобалізації господарських зв’язків зросло значення платіжного балансу в системі державного регулювання економіки. Його врівноваження входить до основних завдань економічної політики держави поряд із забезпеченням темпів економічного зростання, стримуванням інфляції та безробіття.

Матеріальна основа регулювання платіжного балансу:

офіційні золотовалютні резерви;

національний дохід, що перерозподіляється через державний бюджет;

пряма участь держави в міжнародних економічних відносинах як експортера капіталів, кредитора, гаранта, позичальника;

регламентація зовнішньоекономічних операцій за допомогою нормативних актів та органів державного контролю.

Заходами регулювання платіжного балансу з метою стимулювання експорту, стримування імпорту товарів, залучення іноземних капіталів, обмеження вивезення капіталів країн з дефіцитним платіжним балансом є:

Дефляційна політика — спрямована на скорочення внутрішнього попиту шляхом зменшення дефіциту бюджету; зміни облікової ставки центрального банку; введенням кредитних обмежень; установленням меж зростання грошової маси.

Девальвація — зниження курсу національної валюти спрямовано на стимулювання експорту і обмеження імпорту товарів.

Валютні обмеження — включають блокування валютної виручки експортерів, ліцензування продажу іноземної валюти імпортерам, скупчення валютних операцій в уповноважених банках.

Фінансова і грошово-кредитна політика — полягає у використанні бюджетних субсидій експортерам, протекціоністському підвищенні імпортних мит, відміні податку з процента, що виплачується іноземним держателям цінних паперів.

Спеціальні заходи державного впливу на платіжний баланс, коли формуються його основні статті:

торговельний баланс-для стимулювання експорту держава застосовує цільові експортні кредити, страхування від економічних і політичних ризиків, введення пільгового режиму амортизації основного капіталу тощо;

«невидимі операції» — з метою регулювання платежів та надходжень за «невидимими» операціями платіжного балансу застосовуються такі заходи:

обмеження норми вивезення валюти туристами цієї країни;

пряме чи посередня участь держави в створенні туристичної інфраструктури з метою залучення іноземних туристів;

сприяння будівництву морських суден за рахунок бюджетних коштів для зменшення витрат за статтею «Транспорт»;

розширення державних витрат на науково-дослідні роботи з метою збільшення надходжень від торгівлі патентами, ліцензіями, науково-технічними знаннями і т. п.;

регулювання міграції робочої сили. Зокрема, обмеження в’їзду іммігрантів для скорочення переказів іноземних робочих.

рух капіталу — регулювання руху капіталу спрямовано на заохочення зовнішньоекономічної експансії національних монополій та одночасне стимулювання іноземних інвестицій у країну.

Питання, щодо особливостей складання платіжного балансу України розглянуто у темі «Україна у світовому фінансовому ринку».

Міжнародні фінанси О. М. Мозговий, Т. Є. Оболенська, Т. В. Мусієць: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 557 с.