Зв'язок між валютним курсом і платіжним балансом

Взаємозв'язок торгового балансу і валютного курсу.

В цілому між ними існує зворотній зв'язок. Якщо торговельний баланспогіршується (збільшується від'ємне сальдо), то це єпоказником того, що країна більше витрачає грошей за кордоном, ніжотримує, тобто на валютному ринку з боку учасників торгових операційзбільшується пропозиція національної валюти і зростає попит наіноземну, що створює умови для формування тенденцій до падіння курсунаціональної валюти. Навпаки, при позитивному сальдо торговельного балансувиникає тенденція до підвищення курсу національної валюти.

Однак очевидно, що падіння курсу національної валюти (девальвація)стимулює експортерів і робить менш вигідним імпорт. У результаті такезміна валютного курсу створює тенденцію до збільшення експорту іскорочення імпорту, тобто до зменшення негативного і виникненнюпозитивне сальдо торгового балансу. Що й спостерігалося в Росії в 2000р.,коли поєднання різкого стрибка світових цін на паливно-енергетичнупродукцію з більш ніж чотирикратної девальвацією рубля привів дочотириразове збільшення вартості російського експорту - майже на 91млрд. дол.

При підвищенні курсу національної валюти (ревальвація) відбувається всенавпаки. Звичайно, на практиці прояв цієї залежності не настількипрямолінійно. Багато що визначає еластичність цін на експортні й імпортнітовари в залежності від динаміки валютного курсу (при повній нееластичністьпідвищення курсу національної валюти навіть може погіршити торговий баланс).

Однак, у кінцевому рахунку, особливо в довгостроковому плані, змінивалютного курсу забезпечують стабілізуючий зміна торгового балансу.

http://refs.co.ua/87573-Torgovyiy_i_platezhnyiy_balans.html

Протекціоналізм і вільна торгівля

Слід розрізняти два типи торговельної політики: протекціонізм і вільна торгівля.

Протекціонізм – це політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції.

Вона реалізується через фінансову підтримку національного виробництва, стимулювання експорту, обмеження імпорту. Недолік протекціоністської політики полягає в тому, що, захищаючи національну економіку від зовнішньої конкуренції, вона сприяє виникненню в ній застійних явищ, зниженню конкурентоспроможності національних товарів, посиленню монополістичних тенденцій на внутрішньому ринку.

Політика протекціонізму веде до економічної автаркії, тобто до функціонування економіки на засадах самозабезпеченості. Така політика позбавляє країну можливості використовувати переваги міжнародного розподілу праці, вигоди від передових науково-технічних досягнень інших країн. Тому протекціонізм може бути доцільним лише за умов, якщо він є тимчасовим.

Вільна торгівля (торговий лібералізм) – це торгівля без обмежень, тобто без державного втручання.

Відповідно до політики вільної торгівлі не держава, а ринок регулює експорт та імпорт товарів і послуг. Вільна торгівля стимулює конкуренцію та обмежує монополію. Конкуренція з боку іноземних підприємств примушує вітчизняні підприємства впроваджувати передові технології, підвищувати якість продукції та зменшувати середні витрати, що сприяє економічному зростанню.

В реальній практиці зовнішньоторговельна політика кожної країни є змішаною. Вона поєднує елементи як протекціонізму, так і вільної торгівлі, елементи протекціонізму в торгівлі – в періоди економічного падіння, послаблення експортного потенціалу. Елементи вільної торгівлі переважають в періоди економічного піднесення, збільшення експортних можливостей країни.

http://library.if.ua/book/11/1097.html