4.2. Класи умов праці при роботі з біологічним фактором (пояснення до таблиці 2)

4.2.1. Оцінку умов праці при одночасному вмісті в повітрі робочої зони двох або більше шкід­ливих чинників біологічного походження (мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клі­тини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або при наявності ризику професійного контакту з патогенними мікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості.

4.2.2. Біологічний фактор у загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або небезпеч­ності незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження враховується як один само­стійний фактор.

4.3. Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку

та ультразвуку на робочих місцях (пояснення до таблиці 3)

4.3.1. При одночасній дії на працюючих загальної, локальної та імпульсної вібрації оцінку умов праці здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості, приймаючи всі різновиди вібрації як один самостійний фактор - вібрація. 4.3.2. Шум, інфразвук та ультразвук у загальній оцінці умов праці враховуються як окремі фактори.

4.4. Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань (пояснення до таблиці 4)

4.4.1. При одночасній дії на працюючих двох або більшої кількості шкідливих факторів, перелік яких міститься в таблиці 4, оцінку умов праці здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливо­сті.

4.4.2. В загальній оцінці умов праці електромагнітні випромінювання всіх діапазонів врахову­ються як один фактор.

4.5. Класи умов праці за показниками мікроклімату (пояснення до таблиць 5.1 - 5.3)

4.5.1. Для визначення оптимального та нагріваючого мікроклімату в приміщенні та на відкритій території використовується інтегральний показник WBGT- індекс — міжнародний стандарт ІSО 7243 (табл. 5.1.1).

4.5.2. Нагріваючий мікроклімат - сполучення параметрів мікроклімату, при якому має місце по­рушення теплообміну людини з навколишнім середовищем, що проявляється в накопиченні тепла в організмі та/або у збільшенні частки втрати тепла шляхом випарювання поту (>30%) в загальній струк­турі теплового балансу.

4.5.3. WBGT - індекс — емпіричний інтегральний показник, що відображає сполучений вплив температури повітря, швидкості його руху, вологості та теплового випромінювання з навколишнім се­редовищем (індекс теплового навантаження середовища).

4.5.4. У таблиці 5.1.1 наведені величини WBGT стосовно людини, одягненої в комплект легкого літнього одягу з теплоізоляцією 0,5 - 0,6 кло, яка підлягає дії теплового випромінювання  1200 Вт/м² та швидкості руху повітря  0,6 м/с (1 кло = 0,155 °С • м²/Вт).

4.5.5. Для визначення оптимального та верхньої границі допустимого мікроклімату можуть бути використані як окремі його складові відповідно до санітарних норм мікроклімату виробничих при­міщень, так і індекс WBGT в діапазоні параметрів, вказаних у п. 4.2.4.

4.5.6. Теплове випромінювання, що перевищує 1200 Вт/м², характеризує умови праці як шкід­ливі та небезпечні незалежно від величини WBGT - індексу (табл. 5.1).

4.5.7. Клас шкідливості та небезпечності умов праці визначається за найбільш вираженим по­казником (WBGT-індекс або теплове випромінювання), табл. 5.1 та 5.1.1. При впливі на працюючих двох факторів одного ступеня умови праці переводять до наступного ступеня шкідливості.

4.5.8. Для забезпечення середньозмінного термічного напруження працюючих на допустимому рівні сумарна тривалість їх діяльності протягом робочої зміни повинна складати 7, 5, 3 та 1 годину від­повідно до 1-4 ступеня шкідливості умов праці. Вищезгадане не виключає застосування спецодягу відповідно до ДСТ ССБП 12.4.176-89 (СП СЕВ 6350-88), ДСТ ССПБ 12.4.016-87 та використання засо­бів колективного захисту від інфрачервоних випромінювань - ДСТ ССБП 12.4.123-83.

4.5.9. При роботі на відкритій території в теплу пору року для оцінки умов праці слід орієнтува­тися на параметри мікроклімату, наведені в таблицях 5.1, 5.1.1 або 5.4.

4.5.10. Охолоджуючий мікроклімат - сполучення параметрів мікроклімату, при якому має місце зміна тепловіддачі організму до навколишнього середовища), що призводить до створення загального чи локального дефіциту тепла в організмі за рахунок зниження температури «ядра» та/або «оболо­нки» тіла (температура «ядра» та «оболонки» тіла - відповідно температура глибоких та поверхневих шарів тканин організму).

4.5.11. При роботі у приміщенні з охолоджуючим мікрокліматом (табл. 5.2-5.3) працюючі пови­нні мати комплект одягу, виготовленого відповідно до вимог ДСТ ССБП 12.4.084-80 та 12.4.088-80. З цією метою можуть також використовуватися локальні джерела тепла, спрямовані на збереження по­трібного рівня загального та локального теплообміну організму. Використання одягу не виключає до­тримання потрібної регламентації часу роботи в несприятливому середовищі, а також загального ре­жиму праці.

4.5.12. Параметри температури повітря, що характеризують умови праці на відкритій території в різних кліматичних зонах (поясах) у зимовий період (табл. 5.3) наводяться у застосуванні до відно­сно спокійного повітря для працюючих, одягнених у спецодяг, виготовлений відповідно до ДСТ ССБП 12.4.084-80 та 12.4.088-80, з урахуванням виконання роботи середньої важкості та відповідної регла­ментації часу безперервного перебування в охолоджуючому середовищі. При дії вітру регламенто­вана температура повітря повинна бути збільшена на 2,0 °С на кожний 1 м/с збільшення його швидко­сті.