5. Вимірники в бухгалтерському обліку .

Процес обліку складається з декількох етапів:

1. постійне спостереження за господарськими операціями;

2. вимірювання;

3. реєстрація і узагальнення даних в грошовому виразі.

1) Спостереження дозволяє встановити багато чисельні і різноманітні явища і факти, з яких складається господарська діяльність; 2) Дані зібрані в результаті спостереження необхідно вимірювати, тобто - вказати їх в певних числових показниках; 3) Дані показники необхідно зареєструвати і згрупувати для використання даних з метою управління тим чи іншим процесом в будь-який час. Завершується обліковий процес узагальненням отриманих показників, які характеризують господарську діяльність підприємства. Отже, господарський облік - це систематичне спостереження, вимірювання, реєстрація і узагальнення господарських процесів матеріального виробництва з метою контролю і управління ними.

Оскільки господарська діяльність підприємства дуже різноманітна по своєму характеру і змісту, тому для відображення її процесів необхідні різні вимірники при допомозі всі господарські процеси отримали кількісну і якісну характеристики. Використовують такі види вимірників:

1) натуральні

2) трудові

3) грошовий.

Натуральні вимірники служать для одержання інформації про господарські засоби і процеси у натуральному виразі. Їх використовують для обліку матеріальних цінностей, готової продукції, основних засобів тощо.

Обліковані об'єкти залежно від їх фізичних властивостей вимірюють лічбою (кількість одиниць), мірою ваги (кг, ц, т), мірою довжини (см, м), мірою об'єму (л, м3) та інші.

Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці, вони виражають кількість затраченого часу в днях, годинах, хвилинах, змінах (людинодні, людиногодини).

Трудові вимірники на відміну від натуральних можуть певною мірою узагальнювати і порівнювати між собою різнорідні величини, проте повним узагальнювальним вимірником бути не може.

Грошовий вимірник є узагальнюючим і служить для відображення господарських засобів в різних матеріальних цінностей і операцій в єдиному показнику грошових одиницях, гривнях, копійках.

Грошовий вимірник часто використовують поряд з натуральними і трудовими.

Єдина система в цілому в державі забезпечується трьома нерозривно пов'язаними видами обліку:

1. Оперативним (оперативно-техніним);

2. 2. Статистичним;

3. 3. Бухгалтерським.

Нормативний метод обліку вит-т на вир-вах застосовують для щоденного виявлення відхилень від діючих норм на вир-во з метою запобігання надмірних витрат.

Визначення та оцінка запасів відповідно до П(С)БО №9 "Запаси"

Згідно з положенням Б/О у оцінку запасів (виробничі запаси, незав. готова продукція) за їх окремими видами слід розглядати по етапах їх рух, а саме:

- при надходженні запасів;

- при вибуті запасів;

- на дату складання звітності.

Порядок оцінки залежить від обраної підприємством системи обліку запасів. Підприємства можуть застосовувати систему постійного чи періодичного обліку, обумовивши своє рішення в показі про облікову політику.

Предметом бух обліку є господарська діяльність підприємства. Предмет бух обліку складається з окремих елементів, які називаються об»єктами.

Суб’єкт бух обліку – господарські суб’єкти.

Об’єкт бух обліку – це конкретний засіб або майно підприємства, а також джерело його утворення. Він включає:

· Господарські засоби: оборотні і необоротні

· Джерела засобів: власні та залучені

· Господарські процеси

· Господарські засоби

Господарські засоби підприємства поділяються за двома ознаками: по-перше за складом і розміщенням, по-друге – за джерелами утворення (формування).

Господарські засоби відображають в активі балансу підприємства, тому їх називають активами.

Активи – ресурси підприємства, які ним контролюються у результаті минулих подій використання яких, як очікується, призведе до економічної вигоди (це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів)