Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
з предмету міжнародні стратегії економічного ро...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

128. Стратегія сталого розвитку оон і економічна допомога країнам, що розвиваються.

Суть стратегії сталого розвитку полягає у забезпеченні такого госпо­дарського зростання, яке дає змогу гармонізувати відносини лю­дина—природа (довкілля) та зберегти навколишнє середовище як для нинішнього, так і для майбутніх поколінь. Як бачимо, дана концепція має справді всеосяжний планетарний характер, хоча у стислому викладі є надто загальною і лише окреслює рамки еко­номічного розвитку з відчутним акцентом у бік довкілля як фун­даментального середовища господарської й суспільної діяльності людини.

Концепція сталого розвитку ґрунтується на п`яти головних принципах:

- Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби.

- Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов'язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.

- Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на більш благополучне життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.

- Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.

- Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.

Програма розвитку ООН (ПРООН) . Утворена в 1965 р. Головна мета ПРООН - надання допомоги країнам, що розвиваються, для прискорення їх економічного зростання. Програма фінансується за рахунок добровільних внесків; найбільші донори - розвинуті країни (США, Японія, Нідерланди, Данія, Швеція, Німеччина, Норвегія).

До основних функцій ПРООН належать: ♦ розроблення проектів і програм розвитку; ♦ розподіл коштів на втілення проектів; ♦ технічна допомога; ♦ консультативні й експертні послуги; ♦ організація семінарів і навчання фахівців за кордоном; ♦ підготовка національних управлінських кадрів; ♦ сприяння здійсненню реформ; ♦ надання допомоги в надзвичайних ситуациях.

Головні сфери діяльності ПРООН: боротьба із зли-денністю; розвиток управлінської діяльності; технічне співробітництво між країнами, що розвиваються; навколишнє середовище; раціональне використання природних ресурсів; участь жінок у соціальному управлінні.

Структурно до ПРООН входять такі блоки: ♦ програма “Добровольці ООН”; ♦ Глобальний екологічний фонд; ♦ Фонд ООН для розвитку в інтересах жіноцтва; ♦ Фонд капітального розвитку ООН.

129. Сучасний глобалізм та антиглобалізм у геостратегічному контексті.

Економічна глобалізація являє собою особливу стадію інтеграції суспільного виробництва та інтернаціоналізацію господарського життя, що охоплює практично всі країни світу. Економічна глобалізація – це поступове перетворення світового простору в єдину систему, в якому без перешкод здійснюється переміщення капіталу, товарів та послуг, інформації, вільно розповсюджуються ідеї та переміщаються їх носії, стимулюючи розвиток сучасних міжнародних інститутів та відшліфовуючи механізми їх взаємодії. На сьогодні в різній літературі існують різні підходи до сутності глобалізації в економічній сфері та оцінки її наслідків для людства. Однак ніхто з учених не заперечує того факту, що глобалізація означає взаємозв’язки і взаємозалежність економік на рівні всього світового співтовариства в планетарному масштабі. Розбіжності торкаються ж тих чинників, котрі є визначальними в процесі економічної глобалізації, та наслідків цього явища. Серед теоретиків вирізняють дві групи вчених: оптимістів і песимістів в оцінці впливу глобальних процесів на долю людства. Перша група покладає особливі надії на глобалізацію у створенні динамічної ринкової економіки, яка буде ґрунтуватися на значному підвищенні продуктивності праці, що дозволить поєднати більш швидкі темпи росту з низькою інфляцією і з меншим безробіттям. Антиглобалісти у свою чергу стверджують, що глобальна економіка – це економіка соціального абсурду, вона породжує глобальну бідність людей у світі.