1.6. Контрольні запитання
1.6.1. Будова і призначення учбово-відлагоджувального стенда “EV8031”.
1.6.2. Яким чином відбувається підключення учбового стенда “EV8031” та завантаження програми користувача?
1.6.3. Які мікроконтролери можуть бути використані в роботі зі стендом?
1.6.4. Прерахуйте основні технічні характеристики стенда “EV8031”.
1.6.5. Які типи пам’яті присутні в стенді? Яке їхнє призначення і обсяги?
1.6.6. Опишіть, в яких режимах може працювати стенд.
1.6.7. Які функції виконує програма, що розміщена у Flash-пам'яті мікроконтролера AT89C51?
1.6.8. Опишіть роботу стенда в режимі очікування завантаження програми з ПК.
1.6.9. Опишіть роботу стенда в режимі виконання програми користувача.
1.6.10. Які периферійні пристрої містить стенд? Опишіть їх призначення.
1.6.11. Назвіть основні структурні частини стенда.
1.6.12. Як організовується розподіл зовнішньої оперативної пам’яті в різних режимах?
1.6.13. Як відбувається адресація периферійних пристроїв стенда?
1.6.14. Адреси яких пристроїв і частин стенда описані на карті портів введення/виведення?
1.6.15. Які пристрої розміщені на платі розширення?
Лабораторна робота №2. Вивчення методики роботи зі стендом
2.1. Мета роботи
Вивчити принципи програмування MCS-51. Освоїти методику роботи із лабораторним стендом EV8031/AVR.
2.2. Обладнання та програмне забезпечення
2.2.1. Учбово-відлагоджувальний стенд “EV8031/AVR”.
2.2.2. Персональний комп’ютер із ОС Windows.
2.2.3. Програмне середовище EV8031 IDE.
2.3. Теоретичні відомості
Структура і принципи програмування базового однокристального мікроконтролера MCS-51 наведені в додатку 1.
Зведена таблиця команд базового однокристального мікроконтролера MCS-51 наведені в додатку 2.
Завантаження програми користувача у пам’ять програм стенда відбувається з персонального комп’ютера через СОМ-порт. Для програми користувача відведена певна область зовнішньої оперативної пам’яті. Інша частина цієї пам’яті може використовуватись програмою користувача в якості оперативної пам’яті даних. Резидентна пам’ять програм знаходиться в адресному просторі, що не доступний для користувача, тому не може бути змінена.
Перед завантаженням асемблерної програми користувача у пам’ять стенда, її потрібно транслювати в машинний код за допомогою спеціального програмного забезпечення персонального комп’ютера.
Порядок операцій, необхідний для запуску програми користувача на стенді, наступний:
підключити до ПК лабораторний стенд EV8031/AVR через СОМ-порт;
на персональному комп'ютері набрати текст програми в мнемокодах мови асемблер для MCS-51 і зберегти у файл із розширенням .asm;
транслювати набрану програму за допомогою асемблерного транслятора в машинний код (створюється однойменний файл з розширенням .hех);
можливі помилки в програмі можна переглянути в однойменному файлі з розширенням .lst;
після усунення всіх помилок і повторної трансляції, дані файлу з розширенням .hех необхідно перенести у пам’ять програм стенда;
при передачі даних з персонального комп'ютера у стенд, на екрані монітора відображаються передані дані. Ці ж дані відображаються на індикаторі стенда HG1. Горить світлодіод HL9;
після передачі останнього байта завантажена програма запускається автоматично;
при необхідності перезапуску програми, що завантажена в пам’ять стенда, натиснути кнопку SW1;
зупинка завантаженої програми та перехід у режим очікування на прийом даних з персонального комп'ютера здійснюється натисненням кнопки SW2. При цьому гасне світлодіод HL9;
Запис нової програми можливий в будь-який момент роботи завантаженої програми користувача.
Для роботи з асемблерною програмою на ПК, та її подальшого завантаження у пам’ять стенда використовується спеціальне програмне середовище EV8031 IDE. Його загальний вигляд та підписи основних елементів зображено на рис.2.1.
Рис.2.1. Загальний вигляд програми EV8031 IDE
Програмне середовище EV8031 IDE включає в себе наступні основні компоненти:
текстовий редактор для створення та редагування асемблерного коду програми;
асемблерний транслятор ASM51.EXE для транслювання асемблерної програми в шістнадцяткові коди;
завантажувач EVAL32.EXE, який завантажує трансльовану програму в пам’ять програм стенда.
Створення та редагування асемблерної програми відбувається у звичайному текстовому режимі. Середовище EV8031 IDE дозволяє відкривати і працювати з кількома вікнами різних асемблерних програм. Крім того, після транслювання програми автоматично відкривається нове вікно, в якому відображається вміст файлу лістингу програми (файл з розширенням .lst). По інформації з файлу лістингу можна судити про наявність або відсутність помилок в коді програми.
Транслювання та завантаження програми користувача у пам’ять стенда відбувається за допомогою вибору відповідних пунктів головного меню EV8031 IDE, або відповідних кнопок на панелі інструментів.
Нижня стрічка вікна програмного середовища виконує роль стрічки стану і відображає поточні параметри завантаження. Якщо в середовищі відкрито декілька вікон різних асемблерних програм, то завантажуватись у пам’ять стенда буде саме та програма, назва якої відображається в правій частині стрічки стану.
Для того, щоб встановити параметри завантаження програми користувача у стенд, потрібно викликати діалогове вікно Options (рис.2.2) за допомогою пункту головного меню Make>Options.
Рис.2.2. Вибір параметрів завантаження
Оскільки робота проводиться лише з мікроконтролером AT89C51, то розділ вибору мікроконтролера недоступний для змін, і по-замовчуванню встановлена саме ця модель.
Номер СОМ-порта слід вибирати згідно з фізичним підключенням.
Режими завантаження можуть бути наступними:
-hs – завантаження програми у шістнадцятковому форматі (файл з розширенням .hex);
-b – завантаження програми у двійковому форматі;
-h – перетворення з шістнадцяткового формату у двійковий та завантаження;
-hc – перетворення з шістнадцяткового формату у двійковий без завантаження.
Для завантаження програми користувача на лабораторних роботах повинен бути вибраний режим -hs. Швидкість завантаження повинна бути рівна 9600 бод.
Приклад програми для лабораторної роботи №2.
Додати два шістнадцяткових числа A8h та 12h і відобразити суму на індикаторі стенда HG1.
ORG 0
mov R1,#0А8h ;записати в R1 число А8h
mov R4,#012h ;записати в R4 число 12h
mov DPTR,#0А001h ;установити в DPTR адресу двох
;молодших розрядів індикатора HG1
mov A,R1 ;переслати в акумулятор значення R1
add A,R4 ;додати значення А та R4, сума лишається в А
movx @DPTR,A ;вивести на HG1 число збережене в А (суму)
mov A,#00h ;очистити вміст А
mov A,#03h ;гасіння двох старших розрядів індикатора
mov DPTR,#0A004h ;
movx @DPTR,A ;
Сon: jmp Con ;зациклення програми
END