25 Грудня 2001 року

План

виховної роботи зі студентами

Івано-Франківського економічного інституту

на ІІ семестр 2002-2003 навчального року

№ п/п	Зміст роботи	Час провед.	Відповідальний За проведення	Відмітка про викон.
1	Засідання старостату з метою обговорення результатів зимової екзаменаційної сесії	лютий	Проректор Івасюк О.В.	Виконано
2	Тематичний вечір, присвячений 188-й річниці з дня народження Т.Г.Шевченка	березень	Проректори, академ- наставники	Виконано
3	Зустріч студентів інституту з народною артисткою Марчук І.І. з нагоди Дня театру	березень	Академ- наставники	Виконано
4	Участь студентів у заходах, присвячених Всесвітньому дню здоров’я	квітень	Академ- наставники	Виконано
5	Здійснення екскурсій по визначних місцях Прикарпатського краю	квітень	Академ-наставники	Виконано
6	Тематична виховна година “Незагоєна рана України” до 17 річниці аварії на ЧАЕС	квітень	Академ-наставники	Виконано
7	Участь студентів у заходах, присвячених Дню міста Івано-Франківська	травень	Академ-наставники	Виконано
8	Урочистий вечір, присвячений Дню Перемоги	травень	Академнаставники	Виконано

Проректор з виховної роботи (підпис) В.М.Прокопчук

(печатка)

Прес-реліз – це коротке повідомлення для преси про певну важливу подію. Основною підставою для написання прес-релізів є необхідність ознайомити широкі верстви суспільства з подіями, фактами стосовно діяльності установи, фірми, компанії.

Прес-реліз має такі реквізити: 1) назва виду документа; 2) заголовок до тексту; 3) текст; 4) дата (при потребі); 5) підпис (при потребі).

Про прес-реліз див.:

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 92.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 108-112.

Шевчук С.В. Ділове мовлення. – К., 2003. – С. 194-199.

Приклад прес-релізу

Прес-реліз

спільного дослідницького проекту компанії GfK-USM

та Міжнародного центру перспективних досліджень¹

Споживчі настрої

Дослідження виявило, що серед громадян України відчутно поліпшилися оцінки поточної ситуації. Порівняно з березневим індекс поточного становища збільшився на 4,6 пункту й дорівнював 82,9. Більшість українців вказали на те, що вони очікують поліпшення особистого матеріального становища у найближчі 6 місяців.

Очікування громадян також поліпшилися. Відповідний індекс протягом кварталу збільшився на 4,3 пункту й сягнув значення 103,6. Проте переважна частина громадян залишається песимістичною щодо розвитку економіки країни в найближчі 6 місяців (відповідний індекс дорівнює 98,6). Песимістичні настрої щодо короткострокових перспектив розвитку економіки почали переважати від початку 2002 року...

Червневе опитування виявило, що в країні зросла кількість громадян, які вважають доцільним робити зараз великі покупки для дому: порівняно з березневим індекс схильності до споживання збільшився на 4,1 пункту, а порівняно з червневим минулого року на 22,2 пункту, тобто до 76,1. Схильність громадян до споживання зростає паралельно із процесом покращення матеріального становища, що його фіксує індекс поточного особистого матеріального становища (89,7 пункту, тобто зростання на 5 пунктів).

Протягом другого кварталу споживчі настрої поліпшилися в усіх регіонах країни, окрім західного. Порівняно із березневим, у західних областях країни істотно погіршилися очікування щодо економічного розвитку країни: індекс економічних очікувань, обчислений для цього регіону, знизився на 8,9 пункту, тобто до 105,2. Дослідження виявило, що на початку літа позитивні споживчі настрої переважали серед жителів південного та центрального регіонів (значення відповідних ІСН (індекс споживчих настроїв – авт.) перевищують позначку 100). Значення індексу, обчислене для східного регіону, протягом ІІ-го кварталу зросло найістотніше – на 13,8 пункту до позначки 90. Таке поліпшення, очевидно, пов’язане із прискоренням промислового зростання, зафіксованим у ІІ-му кварталі 2002 року. Проте, як і раніше, споживчі настрої у населення східних областей значно песимістичніші, ніж в усіх інших регіонах.

Істотно поліпшилися настрої споживачів, які проживають у великих містах: протягом минулого кварталу їхній ІСН збільшився на 11 пунктів і сягнув значення 102,7, що вказує на переважання оптимістичних настроїв. До рекордного значення зріс також індекс схильності до споживання, обчислений для великих міст: він становив 92,7 пункту, тоді як в середньому по Україні цей показник дорівнював 76,1 пункту. Такий результат пов’язаний із швидким зростанням сектору торгівлі та громадського харчування, що найбільш розвинуті у великих містах.

Настрої молодшої вікової групи (15-30 років), в якій завжди частка оптимістів є найбільшою, погіршуються вже протягом двох кварталів поспіль. Значення ІСН, обчислене для цієї вікової групи, протягом останнього кварталу знизилося на 1,5 пункту й дорівнювало 104,3. Погіршення настроїв молодих споживачів викликане зростанням песимістичних очікувань щодо розвитку економіки країни; значення індексу економічних очікувань, обчислене для цієї вікової групи, знизилося на 2,4 пункту. Опитування також показує, що, на відміну від двох інших вікових груп, серед молоді песимістичнішими стали очікування стосовно динаміки зростання безробіття в країні у найближчі 12 місяців.

Керівник проекту (підпис) Є.Ахтирко

Маркетинг в Україні. – 2002. – № 5. – С. 58-59.

Рецензія – це критичний відгук на художній, науковий та інший твір, що містить зауваження, пропозиції тощо і має за мету рекомендувати твір до друку, захисту.

Реквізитами рецензії виступають: 1) назва виду документа; 2) заголовок до тексту (назва виду дослідження, теми, посади, статусу, місця роботи або навчання автора, його прізвище, ім’я, по батькові); 3) текст (зміст роботи, зауваження, пропозиції, висновки; 4) дата; 5) підпис рецензента; 6) печатка, штамп.

Про рецензію див.:

Зубенко Л.Г., Нємцов В.Д., Чупріна М.О. Ділові папери... – К., 2002. – С. 63-64.

Погиба Л.Г. та ін. Складання ділових паперів. – К., 2002. – С. 59-60.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 80-81.

Шевчук С.В. Ділове мовлення. – К., 2003. – С. 205-207.

Приклад рецензії

Рецензія

на дипломну роботу

“Інвестиційний проект створення спільного підприємства”Поліграфія” студентки спеціальності

“Менеджмент організацій” Мельниченко Вікторії Ярославівни

У дипломній роботі розроблено інвестиційний проект, який передбачає виготовлення візиток та беджів за участю іноземних інвесторів.

Автор проаналізував фінансовий стан виробництва на належному професійному рівні.

Стратегія ціноутворення, яка визначається в роботі, і аналіз її альтернатив дають можливість сподіватися на отримання надприбутків. Основні аналітичні висновки економічних розрахунків викладені у фінансовому плані, де аналізується стартовий баланс підприємства та наводиться звіт про рух грошових потоків.

Недоліком роботи є те, що в ній розглянуто особливості участі іноземної інвестиції проекту в умовах глибокої кризи в економіці України.

Взагалі дипломна робота виконана на належному рівні, відповідає встановленим вимогам щодо написання дипломних робіт і заслуговує оцінки “добре”, а її автору можна присвоїти кваліфікацію менеджера-економіста за фахом “Менеджмент організацій”.

30.04.03

Кандидат економічних наук (підпис) М.К.Денисенко

(печатка, штамп)

Стаття – це науковий або публіцистичний твір невеликого розміру у збірнику, журналі, газеті; результат мисленнєвого процесу, у якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та висловлення думок.

У статті є такі реквізити: 1) адресант; 2) заголовок до тексту; 3) текст (резюме, зміст статті, список використаної літератури).

Зі статті починається творча наукова діяльність особи. Продовження її відображається у таких видах письмових робіт, що фіксують результати наукових досліджень, як реферат, курсова робота, бакалаврська робота, дипломна робота, магістерська робота, дисертація.

Реферат – стисле письмове або усне висвітлення теми на основі критичного огляду літератури та інших джерел.

Курсова робота – навчальна дослідницька робота студента.

Бакалаврська робота – наукова робота студента на здобуття першого вченого ступеня після засвоєння програм базової вищої школи.

Дипломна робота – наукова робота студента, дослідження або проект, що виконується для одержання посвідчення про закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.

Магістерська робота – наукова робота на здобуття першого вченого ступеня (середнього між бакалавром та кандидатом (або доктором) наук), що присуджується після додаткового курсу навчання, спеціального іспиту та захисту магістерської роботи.

Дисертація – наукова робота, яку захищають на вченій раді наукової установи для одержання вченого ступеня.

Відзначені види наукових робіт мають такі реквізити: 1) назва міністерства або відомства, якому підпорядковується установа; 2) повна назва установи, організації або підприємства – автора документа; 3) назва виду документа; 4) заголовок до тексту (тема); 5) адресант; 6) місце написання; 7) дата; 8) текст (план, розкриття питань плану, висновки, список використаної літератури; 9) відмітка про наявність додатка.

Про статтю, реферат, курсову, дипломну роботу див.:

Пахомов В. М. Ділова українська мова. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 100-101.

Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. – К., 2002. – С. 111-112.

Сучасні ділові папери / С.В.Глущик, О.В.Дияк, С.В.Шевчук. – К., 2001. – С. 106-108, 113-118.

Шевчук С.В. Ділове мовлення. – К., 2003. – С. 211-212.

Приклад статті

В.В.Юрчишин, академік УААН,

Інститут аграрної економіки

Концептуальні основи розробки

новітньої аграрної політики та її реалізації

Ситуація, що склалася в агропромисловому секторі економіки в останні роки, свідчить про недосконалість аграрної політики в усіх її проявах – починаючи з того, що країна до цього часу не знає її науково-прикладної сутності, кінцевого призначення етапів і механізмів здійснення, форм і методів її подальшого розвитку тощо. Внаслідок цього все те, що маємо нині в найважливішій виробничій галузі країни, є у найбільш загальному відношенні віддзеркаленням недостатньої уваги найвищих державних структур до її інтересів і потреб. Від цього у надзвичайно великому програші є не лише галузь-годувальниця, а й економіка країни взагалі. З цих та інших обставин об'єктивною стала необхідність розробки нової аграрної політики, яка всією своєю сутністю, механізмами здійснення і результатами повинна мати характер новітньої аграрної політики.