3. Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації:

а) Кримінальний Кодекс України, стаття 359: Незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації. — 1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів отримання інформації — карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років [15].

4. Журналіст зобов'язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо з'явилося, що вона не відповідає дійсності: а) Закон України "Про телебачення та радіомовлення":

—стаття 59: Обов'язки телерадіоорганіза-ції. — 1. Телерадіоорганізація зобов'язана: <... > 1) розмістити спростування поширеної інформації, визнаної недостовірною, наклепницькою тощо;

— стаття 64: Право на спростування. — 7. Спростування повинно бути поширене тією ж телерадіоорганізацією і в такій же програмі чи передачі, що й відомості, які не відповідають дійсності, або в інший час за домовленістю з особою, права якої були порушені [9];

б) Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", стаття 37: Спростування інформації. — Якщо редакція не має доказів того, що опубліковані нею відомості відповідають дійсності, вона зобов'язана на вимогу заявника опублікувати спростування їх у запланованому найближчому випуску друкованого засобу масової інформації або опублікувати його за власною ініціативою. Редакція відмовляє в публікації спростування, якщо це спростування: 1) порушує положення статті 3 цього Закону; 2) суперечить рішенню або вироку суду, що набрали чинності; 3) є анонімним. Редакція може відмовитися від публікації спростування, якщо це спростування: 1) стосується відомостей, які нею вже спростовано; 2) надійшло з вимогою заявника опублікувати його пізніше, ніж через рік з дня публікації відомостей, що спростовуються [8].

в) Цивільний Кодекс України, стаття 277: Спростування недостовірної інформації. — 2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим зацікавленим особам. 6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації відбувається незалежно від вини особи, яка її поширила. 7. Спростування недостовірної інформації здійснюється в такий же спосіб, у який вона була поширена [14].

г) Закон України "Про рекламу", стаття 28: Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами. — 1. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду. 2. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється за рахунок винної особи. 3. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється в такому ж порядку, в якому вона була розміщена [16].

д) Закон України "Про інформаційні агентства", стаття 33: Спростування розповсюдженої інформаційним агентством інформації. — Громадяни, юридичні особи, державні органи та органи місцевого самоврядування, а також їхні уповноважені представники мають право вимагати від інформаційного агентства спростування розповсюджених про них відомостей, що не відповідають дійсності, принижують їх честь та гідність. Спростування здійснюється інформаційним агентством, яке розповсюдило таку інформацію. Інформація, що не відповідає дійсності, має бути спростована як інформаційним агентством, так і розповсюджувачем цієї інформації. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди за розповсюдження інформації, що спростовується, здійснюється у порядку, передбаченому законодавством [17].

е)Закон України "Про вибори народних депутатів України", стаття 71: 12. Партія (блок) — суб'єкт виборчого процесу, кандидат у депутати мають право звертатися до засобу масової інформації, що оприлюднив інформацію, яку партія (блок) або кандидат вважають недостовірною, з вимогою опублікувати їхню відповідь [12].