Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Етичн засади д яльност журнал ст в.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
21.11.2019
Размер:
118 Кб
Скачать
☆

11. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного:

а) Закон України "Про інформацію", стаття 47—1: Звільнення від відповідальності — Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оцінних суджень. Оцінними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінювання дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оцінні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості [10].

б) Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації", стаття 2: Загальні засади висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації — Засоби масової інформації можуть провадити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їніх посадових осіб, давати їм оцінку, коментувати. Розрив чи змішування змісту офіційної інформації, що оприлюднюється, коментарями засобу масової інформації або журналістом не допускається [20].

12. Точки зору опонентів мають бути представлені збалансовано: Литвин в. Є.

а) Закон України "Про вибори народних депутатів України", стаття 68: Загальний порядок використання засобів масової інформації — 1. Передвиборна агітація з використанням засобів масової інформації усіх форм власності ведеться з дотриманням принципу рівних умов та в порядку, передбаченому цим Законом; 9. Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу одній партії (блоку) — суб'єкту виборчого процесу, не може відмовити у наданні ефірного часу чи друкованої площі на таких самих умовах іншій партії (блоку) — суб'єкту виборчого процесу; 12. Висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації всіх форм власності в інтерв'ю, дискусіях та дебатах, інформаційних повідомленнях, у програмах новин і поточних подій має здійснюватися на засадах об'єктивності, неупередженості та збалансованості [12].

б) Закон України "Про вибори Президента України", стаття 60: Загальний порядок використання засобів масової інформації. — Засіб масової інформації, який надав ефірний час або друковану площу кандидатові на пост Президента України, не може відмовити у надані ефірного часу чи друкованої площі на таких самих умовах іншому кандидату [21].

13. Журналіста не можна службовим порядком зобов'язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам:

а) Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", стаття26: Права та обов'язки журналіста редакції — Журналіст має право: 10) відмовлятися від публікації матеріалу за власним підписом, якщо його зміст після редакційної правки суперечить особистим переконанням автора. Журналіст зобов'язаний: 4) відмовлятися від доручення редактора (головного редактора) чи редакції, якщо воно не може бути виконано без порушення Закону [8].

Дотримування етичних норм є правильним з морального погляду та приємним щодо душевного спокою. Ця позиція гарантує такі переваги: убезпечить редакцію від судових позовів, допоможе роботі журналіста в колективі та з аудиторією, зміцнить довіру громадськості до ЗМІ та впливатиме на особистий імідж журналіста.

На жаль, розмова про переваги життя за моральними настановами — це у книжках, а реальність — це прихована реклама, темники, нездорова конкуренція, замовні статті, неповага до особистого життя людини, до її внутрішнього світу, сліпа гонитва за сенсаційністю, плагіат і створення потворного іміджу нашої професії, за яким журналісти отримали назву: "журналюги".

Етичні норми, стандарти, кодекси на практиці мало ефективні. Життєвий досвід беззаперечно доводить, що моральні норми порушують усі неліниві, бо немає покарання за порушення моралі.

І справді, в нашому законодавстві немає окремого акту про відповідальність журналістів за порушення етичних принципів, але наведені в цій статті дані наочно показують, що правові документи у галузі ЗМІ закріплюють основні норми етичних кодексів (хай і недостатньо впорядкованих), а отже, етичні вимоги все-таки мають юридичну силу і відповідальність за їх порушення — це не лише осуд. Порушення норм етики часто збігається з порушенням українського законодавства, що спричинює адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність.

1. Іванов, В. Ф. Журналістська етика : підруч. для студ. ВНЗ / В. Ф. Іванов, В. Є. Сердюк. — К. : Вища школа, 2006. — 231с.

2. Приступенко, Т. О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації : навчальний посібник / Т. О. Приступен-ко. — К. : Інститут журналістики, 2004. — 375 с.

3. Декларація принципів поведінки журналістів : Кодекс етики від 28. 04. 1954. — <Ь"ІЛр://пзіи. пеі;/сііг.рЬр?ісі=18> — [16. 01. 08].

4. Етичний кодекс українського журналіста: кодекс етики від 24. 04. 2004. — [16. 01. 08].

5. Конституція України від 11.12.2007 // Відомості Верховної Ради. — 1996. — № 30. — С. 141.

6. Європейська Конвенція з прав людини: Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 4.11.1950. — [16. 01. 08].

7. Загальна Декларація прав людини: ООН; Декларація, Міжнародний документ від 10. 12. 1948. — [13. 01. 08].

8. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 09. 06. 2004 № 2782—12 // Відомості Верховної Ради. — 1993. — № 1. — С. 1.

9. Закон України "Про телебачення та радіомовлення" від 01. 03. 2006 № 3759—12 // Відомості Верховної Ради. — 1994. — № 10. — С. 43.

10. Закон України "Про інформацію" від 22. 07. 2005 № 2657—12 // Відомості Верховної Ради. — 1992. — № 48. — С. 650.

11. Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" від 09. 07. 2007 № 540/97—вр // Відомості Верховної Ради. — 1997. — № 50. — С. 302.

12. Закон України "Про вибори народних депутатів України" від 01.01.2008 № 1665-15 // Відомості Верховної Ради. — 2004. — № 27—28. — С. 366.

13. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань забезпечення та безперешкодної реалізації права людини Етичні засади діяльності журналістів у нормативно-правових документах України на свободу слова" від 03. 04. 2003 № 676—15 // Відомості Верховної Ради. — 2003. — № 28. — С. 214.

14. Цивільний Кодекс України від 14. 06. 2007 № 435—15 // Відомості Верховної Ради. — 2003. — № 40—44. — С. 356.

15. Кримінальний Кодекс України від 01. 10. 2007 № 2341—14 // Відомості Верховної Ради. — 2001. — № 25—26. — С. 131.

16. Закон України "Про рекламу" від 19. 06. 2007 № 270/96-вр // Відомості Верховної Ради. — 1996. — № 39. — С. 181.

17. Закон України "Про інформаційні агентства" від 15.01.2004 № 74/95-вр // Відомості Верховної Ради. — 1995. — № 13. — С. 83.

18. Закон України "Про захист суспільної моралі" від 20.11.2003 № 1296—15 // Відомості Верховної Ради. — 2004. — № 14. — С. 192.

19. Закон України "Про авторське право і суміжні права" від 06. 01. 2004 № 3792—12 // Відомості Верховної Ради. — 1994. — № 13. — С. 64.

20. Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 14. 01. 2006 № 539/97—вр // Відомості Верховної Ради. — 1997. — № 49. — С. 299.

21. Закон України "Про вибори Президента України" від 01. 10. 2007 № 474—14 // Відомості Верховної Ради. — 1999. — № 14. — С. 81.

2