Тема 4. Поняття про соціальний інститут. Процеси інституалізації. . Сучасна система соціальних комунікацій.

4.. 1. . Поняття про систему дпс. Процеси інституалізаці.

В систему ДЖ відносяться блок соціальних інститутів, які займаються питаннями збору, зберігання, упорядкування соціальної інформації і забезпечення її для суспільного користування.

Основними документальними каналами згідно типізації документів є:

• канали опублікованих документів, призначених для широ­кого суспільного користування і розмноження з цією метою поліграфічними засобами;

• канали неопублікованих документів, які являють собою рукописи, машинописи, графіку і живопис.

Призначення документально-комунікаційної системи (ДОКС) зводиться до досягнення наступної мети:

- забезпечувати творчо обдарованих членів суспільства можливістю включення своїх творів в документовану соціальну пам'ять;

• зберігати документовану соціальну пам'ять як речову частину культурного спадку суспільства;

• забезпечувати суспільне використання речової і доку­ментованої частини культурного спадку в інтересах суспіль­ства.

Для досягнення цієї мети потрібно вирішити наступні задачі:

- узагальнення вихідних повідомлень (рукописів), які над­ходять від творчих особистостей, включаючи їх смислову оцінку, редакційно-видавниче оформлення, поліграфічне ти­ражування, тобто перетворювати рукопис в документ суспі­льного користування (ДСК), який називається "первинний документ", або направити його у фонд архівних документів

(ФАД);

- обробка ДСК для більш повного їх використання, тобто

перетворення первинних документів у вторинні;

• формування і зберігання фондів суспільного користування;

• розповсюдження первинних і вторинних документів в режи­мах постійного повідомлення або довідкового обслугову­вання.

Соціальний інститут - це інституапізована, тобто соціально впорядкована поведінка бібліотек, музеїв, архівів,

органів НТІ.

Соціальний інститут придбав слідуючі характерні особ­ливості:

• підпорядкування суспільним потребам відносно своєї фун­кції і своєї структури;

• регулятивний характер (регулювання нормативами, зако­нами);

- організаційні форми закладів (виконання визначених со­ціальних функцій).

Відмінності між соціальними інститутами:

• характер інформації (бібліотека має справу з зафіксованою інформацією, НТТ з однією і з другою, архів із зафіксованою);

• різні носії інформації (музей з документами трьох вимірів, бібліотеки, архіви з документами);

• різні соціальні функції.

4. .2. Система бібліотек України

Бібліотечний соціальний інститут (БСІ) - це бібліотеки, їх сітка, системи бібліотек, бібліотечна освіта, бібліотечна наука, інформаційне забезпечення бібліотечної сфери, система управління, матеріально-технічна база.

Історія становлення БСІ нараховує не одне тисячоліття і зароджується з моменту появи бібліотек та набуває форми бібліотечної діяльності як соціальної підсистеми. Поступово вона розширює сферу свого впливу. Це зумовлено потребою розвитку людського спілкування, яке стає дедалі більш функціонально різноманітним у процесі розвитку суспільства. Проте, власне періодом формування і становлення БСІ можна вважати середину XX сторіччя.

БСІ є складною соціальною організацією, рух якої забезпечується розвитком передачі знань та інформації у суспільстві. Бібліотека живе в найбільш просторовому і широкому часовому середовищі. Вона зберігає інформацію про явища цивілізації, які існували, існують і будуть існувати.

На території України діють бібліотеки і системи бібліотек, які відрізняються за цільовим призначенням, складом користувачів, складом фондів тощо. Бібліотеки за видами діляться на:

• публічні бібліотеки для дорослих, дітей та юнацтва;

• наукові та спеціальні;

• спеціальні бібліотеки загального користування;

• спеціальні бібліотеки для осіб з фізичними вадами;

бібліотеки учбових закладів і навчальних установ.

Публічні бібліотеки - універсальні, які комплектують фонди по всіх галузях знань. Особливість цих бібліотек полягає в тому, що характер документів загальнодоступний (для користування непрофесіоналів, неспеціалістів). Вони поділяються на міські, районні ЦБС, а ті в свою чергу діляться на міські і сільські філіали. Юнацькі та дитячі бібліотеки поділяються на державні обласні і міські. Наукові і спеціальні бібліотеки:

універсальні наукові бібліотеки (Національна Парламен­тська бібліотека України, Національна бібліотека України ім. В.Вернадського), універсальні наукові бібліотеки ( Хар­ківська державна наукова бібліотека ім.. М. Королемко, Одеська державна наукова бібліотека ім.. М. Горького та Львівська державна наукова бібліотека ім. В.Стефаника);

багатогалузеві і галузеві наукові бібліотеки ( Центральна наукова бібліотека АН, Державна науково-технічна бібліотека України, Державна наукова медична бібліотека, Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека, Історична бібліо­тека в Києві).

Спеціальні бібліотеки загального користування:

• нотно-музичні бібліотеки;

• патентні;

• музично-театральні.

Бібліотеки для осіб з фізичними вадами і для сліпих. Бібліотеки учбових закладів: шкіл, гімназій, профтеху­чилищ, коледжів, технікумів, ВНЗ.

Структура бібліотек України за відомчими ознаками:

- бібліотеки Міністерства культури (МК);

• відомчі бібліотеки;

• бібліотеки Академії Наук;

• бібліотеки суспільних організацій.

Найчисельніша сітка бібліотек МК ділиться за адміністративно-територіальною ознакою. Очолює цю сітку Національна Парламентська бібліотека, 25 обласних універсальних наукових бібліотек, регіональні бібліотеки (Харківська державна наукова бібліотека ім.. М. Короленко і Одеська державна наукова бібліотека ім.. М. Горького), міські, районні ЦБС і сільські філіали.

Відомчі бібліотеки: цією сіткою керують галузеві Міністерства і відомства трьох галузей: охорони здоров'я, сільського господарства, техніки. Охорона здоров'я

І рівень - Центральна наукова медична бібліотека (ЦНМБ).

П рівень - обласні наукові медичні бібліотеки.

Ш рівень - учбові бібліотеки при училищах, ВНЗ і бібліотеки при великих лікарнях. Сільське господарство

І рівень - Центральна наукова сільськогосподарська бібліотека (ЦНСГБ).

П рівень - учбові бібліотеки при технікумах і ВНЗ, бібліотеки при дослідних станціях.