- •1. Мета бо, його види і задачі
- •2. Функції бо. Основні користувачі бухгалтерської інформації
- •3. Принципи ведення бо
- •4. Організація б/о на підприємстві
- •1.Джерела власних коштів
- •2. Джерела запозичених коштів
- •7. Документація та інвентаризація як елемент методу бо
- •10. Активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. Їх побудова та порядок визначення сальдо.
- •8. Оцінка і калькуляція як елемент методу бо
- •9. Бухгалтерські рахунки, як елемент методу бухгалтерського обліку.
- •11 Синтетичні і аналітичні рахунки та взаємозв’язок між ними.
- •12 Подвійний запис, його суть і значення. Прості та складні проводки.
- •Бухгалтерський баланс, його та структура
- •14. Господарські засоби, як об'єкт обліку та їх класифікація
- •15. Джерела утворення господарських засобів та їх класифікація.
- •16. Види балансу.
- •17. Зміни в балансі під впливом господарських операцій.
- •18. Призначення рахунків бо, їх побудова та види.
- •19. Суть подвійного відображення операцій на бухгалтерських рахунках. Бухгалтерські проводки.
- •20. Оборотні відомості за синтетичними та аналітичними рахунками, їх призначення та види
- •21. План рахунків бо
- •22. Класифікація рахунків бо за економічним змістом
- •23. Класифікація рахунків бо за призначенням та структурою.
- •24. Класифікація основних рахунків бо.
- •25. Класифікація регулюючих рахунків бухгалтерського обліку.
- •26. Класифікація операцйних рахунків бухгалтерського обліку.
- •27. Позабалансові рахунки – призначення та особливості обліку.
- •28. Вимоги до змісту й оформлення бухгалтерських документів
- •29. Класифікація бухгалтерських документів
- •30. Класифікація бухгалтерських документів за призначенням
- •31. Класифікація бухгалтерських документів за способом охоплення господарських операцій та за обсягом відображення господарських операцій
- •32. Основні функції бухгалтерської документації
- •33. Перевірка документів, їх зберігання. Виправлення помилок у первинних документах і реєстрах.
- •34. Інвентаризація активів та зобов’язань.
- •35. Порядок регулювання розбіжностей, установлених при інвентаризації
- •36. Класифікація та оцінка основних засобів.
- •37.Синтетичний та аналітичний облік оз.
- •38. Облік надходження оз.
- •39. Облік вибуття оз.
- •40. Амортизація основних засобів.
- •41. Облік нематеріальних активів
- •42. Визначення та класифікація виробничих запасів.
- •43 Оцінка запасів.
- •44. Док. Оформлення і порядок надходження та витрат запасів
- •45. Синтетичний та аналітичний облік запасів.
- •46. Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.
- •47. Облік касових операцій у системі рахунків
- •48.Облік операцій на поточному рахунку
- •49.Облік статутного капіталу
- •50. Облік резервного капіталу.
- •51. Облік цільового фінансування і цільових надходжень
- •52. Облік витрат по елементах і визнання фінансових результатів
- •53. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.
- •54. Склад витрат, що не включаються у виробничу собівартість продукції
- •55. Облік фінансових результатів
46. Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.
Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) зі строком корисної експлуатації до одного року списують на витрати в міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію. З метою забезпечення збереження цих предметів у експлуатації підприємство має організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Під час повернення на склад такі предмети оприбутковують (за цінами можливого використання або реалізації) на дебеті рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предметі) на зменшення витрат на відповідному рахунку, на який раніше була списана вартість цих предметів. Вартість предметів, строк корисного використання яких перевищує один рік, погашають нарахуванням зносу за встановленою нормою, яку підприємство визначає самостійно з урахуванням очікуваного способу Їх використання. Відпуск (уведення) таких предметів в експлуатацію відображають на дебеті рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» (субрахунки 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», 115 «Інвентарна тара». 116 «Предмети прокату») І на кредиті рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Одночасно суму зносу відображають на кредиті рахунка 13 «Знос необоротних активів» (субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів») у кореспонденції з рахунками обліку витрат. Під час повернення на склад МШП із строком корисного використання більш як один рік, що раніше були передані в експлуатацію, їхню первісну вартість відображають на дебеті рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і кредиті рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні, активи» .без сторнування нарахованого на них зносу. Під час наступної передачі таких предметів в експлуатацію знос на них не нараховують, залишок суми зносу (за відрахуванням вартості одержаних під час ліквідації матеріальних цінностей за ціною можливого використання або реалізації) нараховують під час списання (вибуття) через непридатність. Аналітичний облік МШП, повернутих на склад із місць експлуатації, здійснюють окремо. Аналітичний облік МШП ведуть за видами предметів за однорідними групами, установленими, виходячи з потреб підприємства.
МШП поділяють на дві групи: перша — запаси (відображають у складі запасів в іншому розділі активу балансу «Оборотні активи»), друга — «малоцінні необоротні матеріальні активи» (відображають у першому розділі активу балансу «Необоротні активи» у складі «Основних засобів»). Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у запасах. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності наведено в П(С)БО 9 «Запаси».
47. Облік касових операцій у системі рахунків
За допомогою рахунків, на яких обліковується готівка, можна отримати корисну інформацію для прийняття рішень, оскільки дані рахунки відображають найважливіші фінансові аспекти будь-якого під-ва. При обліку грошових коштів по дебету записують всі надходження у кореспонденції з іншими рахунками, що вказують на їх походження, по кредиту – всі витрачання у кореспонденції з іншими рахунками, кожен з яких вказує на мету, з якою ці перерахування здійснено. За дебетом рахунок 30 «каса» кореспондує з рахунками 31, 372, 377, 70. Записи по кредиту рахунку 30 здійснюють в кореспонденції з дебетом рахунків 66, 372, 31, 91, 92, 93, 377, 65. Облік наявності, руху та залишків готівки іноземної валюти, в касі під-ва здійснюють на активному рахунку 30 на таких субрахунках: 302 «Каса під-ва в іноземній валюті», 304 «Операційна каса в іноземній валюті». Синтетичний облік готівки здійснюють у журналі-ордері №1. По даному журналу можна прослідкувати всі витрачання готівки з каси. Підсумок по колонці Д-т рах. 30 К-т рах 70 відображається в журналі-ордері №11. Підсумок по колонці Д-т рах. 30 К-т 31 бухгалтер повинен звірити з даними журналу-ордеру №2 по цій же проводці.
Після того, як бухгалтер переконався, що дебетова і кредитова частини журналу-ордеру №1 звірені з усіма регістрами, в яких відображені операції по касі журналу-ордеру №1, вони розносяться по Головній книзі.
