19. Суть подвійного відображення операцій на бухгалтерських рахунках. Бухгалтерські проводки.

Економічна суть господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні й рівновеликі зміни засобів та джерел їх формування. Двоїстий характер господарської операції зумовлює необхідність відображення її на рахунках методом подвійного засобу.

Подвійний запис – метод, що випливає з економічної суті відображення операцій, кожна з яких обумовлює зміни у двох її частинах в активі, у пасиві чи активі й пасиві одночасно. Відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за кредитом другого рахунків в одній і тій же сумі називають подвійним записом. Подвійний запис не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, бо забезпечує горизонтальний взаємозв’язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом, оскільки очевидно, що скільки б не було операцій, загальна сума записів за дебетом рахунків завжди буде дорівнювати загальній сумі записів за кредитом рахунків.

Такий взаємозв’язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими. Як синонім кореспонденції рахунків використовують терміни: бухгалтерська проводка, контировка.

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості й складні бухгалтерські проводки. Простою називають таку бухгалтерську проводку. За якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну й ту ж суму, тобто коли кореспондують між собою тільки два рахунки. Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або навпаки – один кредитується. А декілька дебетується на загальну суму. У складних бухгалтерських проводках не порушується принцип подвійного запису, оскільки зберігається взаємопов’язане відображення господарської операції за дебетом і кредитом різних рахунків на одну й ту ж суму. Кожну складну бухгалтерську проводку можна розкласти на декілька простих. Однак застосування в практиці бухгалтерського обліку складних проводок переважає, тому що зменшує кількість записів, робить їх більш наочними.

20. Оборотні відомості за синтетичними та аналітичними рахунками, їх призначення та види

Для одержання узагальнених даних про стан об’єктів обліку на звітну дату, а також перевірки повноти і правильності реєстрації господарських операцій на рахунках в кінці місяця складаються оборотні відомості як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками.

Оборотні відомості за синтетичними рахунками. Будуються у вигляді багатогранної таблиці, в першу колонку якої записуються шифри та назви бухгалтерських рахунків, що відкриті на підприємстві. В наступних графах відображається початкове сальдо, обороти Дт, Кт, кінцеве сальдо. Складається вона шляхом перенесення всіх зазначених показників безпосередньо з бухгалтерського рахунку. В такій відомості отримана з пари рівностей сума свідчить про повноту і правильність рознесення операцій на бухгалтерських рахунках:

1. Рівність підсумків початкового сальдо за Дт і Кт, яка обумовлена рівністю активу і пасиву балансу, який є основою для запису початкового сальдо на бухгалтерських рахунках.

2. Рівність суми оборотів за Дт і Кт, що зумовлена застосуванням подвійного запису на рахунках

3. Рівність підсумків кінцевих сальдо за Дт і Кт рахунків, що зумовлено наявністю попередніх пер рівностей.

За допомогою такої відомості виявляються помилки, що зумовлені порушенням методу подвійного запису. Для перевірки повноти рознесення операцій на рахунках сума оборотів порівнюється з сумою реєстраційного журналу хронологічний записів. Отже, оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і складання балансу; отриманням узагальненої інформації про стан і зміни господарських записів та джерел їх утворення.

Шахматна оборотна відомість. В простій оборотній відомості по синтетичним рахункам визначається інформація про стан та зміни в складі засобів і джерел, але недостатньо розкриває економічний зміст за рахунками. В шахматній відомості рахунки відображаються двічі: горизонтально за Кт рахунку і вертикально за Дт. Суми оборотів по кожним рахункам записуються на перетині відповідних рахунків. Основною перевагою цієї відомості є наявність в ній кореспондуючих рахунків, що дає змогу аналізувати обороти за бухгалтерськими рахунками і використовувати цю інформацію для контролю і правильного прийняття управлінських рішень. Недоліками шахматної оборотної відомості є:

1. При значній кількості операцій відомість стає громіздкою, що затруднює її аналітичність і наочність.

2. При ручних формах обліку можливе допускання арифметичних помилок та помилки при перенесенні кореспонденції рахунків.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками. За формами побудови розрізняються в залежності від того, які об’єкти обліку на них облічуються. В них не отримують 3 пари рівностей, як це вимагає оборотна відомість за синтетичними рахунками. Оборотна відомість за аналітичними рахунками складається за підсумковими даними аналітичних рахунків та порівнюються з даними синтетичного рахунку, до якого вони відкриті. Повинні бути такі рівності:

1. ∑ початкових залишків за аналітичними рахунками повинна = С-до початкового синтетичного рахунку, до якого відкриті аналітичні.

2. ∑ Дт обороту за аналітичним рахунком повинна = Дт обороту за синтетичним рахунком.

3. ∑ Кт обороту за аналітичним рахунком повинна = 1 Кт обороту за синтетичним рахунком.

4. ∑ С-до кінцевих залишків за аналітичним рахунком повинна = 1 С-до кінцевого синтетичного рахунку.

Оборотні відомості повинні мати різну форму в залежності від того, до якого рахунку відкриваються дані аналітичні рахунки.