Рекомендована література

1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії ВРУ 2-го скликання // ВВР. – 1996. - № 30.

2. Закон України "Про вибори Президента України" від 5 березня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 14. - Ст. 81 (із наступними змінами).

3. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" від 18 березня 2004 року // Урядовий кур'єр. - 2004. -№64.

4. Закон України "Про вибори депутатів Автономної республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних та міських голів" від 6 квітня 2004 року // Комп'ютерна база «Національної академії України».

5. Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№ 33. -Ст. 443.

6. Закон України "Про Центральну виборчу комісію" від 17 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 5. - Ст. 17.

7. Коментар до Конституції України / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2006.

8. Конституційне законодавство України: законодавчі акти, коментар. – К.: Атіка, 2006.

9. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К.: Наукова думка, 2006. – с. 130-133

10. Рудик П.А. Конституційна реформа в Україні: проблеми та перспективи. – К.: Атіка, 2006.

11. Кравченко В.В. Конституційне право України. – К.: Атіка, 2006. – с. 139-150

12. Фрицький О.Ф. Конституційне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – с. 177-191

13. Конституційне право України: Інтерактивний курс. – Х.: Одісей, 2004. – с. 46-69

14. Шляхтун П.П. Конституційне право: словник термінів. – К.: Либідь, 2005.

15. Юридична енциклопедія: в 6-ти т. / Редкол.: Ю.С.Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр.. енцикл., 1998-2003.

Методичні вказівки

Виходячи з того, що Конституція України проголосила народ єдиним джерелом влади, логічним продовженням цього є визначення в Основному Законі всіх без винятку форм народного волевиявлення. Такими формами народного волевиявлення відповідно до розділу ІІІ "Вибори. Референдум" і, зокрема, статті 69 Конституції України, є вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

Характеризуючи вибори як конституційно-правовий інститут, необхідно виділити основні їх ознаки та фундаментальні засади, на яких будуються та здійснюються вибори в багатьох демократичних країнах світу, тобто їх принципи. При розкритті юридичного змісту виборів, виходячи з їх конституційно-правової сутності, потрібно висвітлити соціальний зміст та соціальне призначення виборів.

Аналіз концепції формування інституту виборів, історичних аспектів його розвитку в Україні передбачає характеристику: історичних періодів становлення виборів; конституційно-правових актів, що відображають особливості кожного з цих періодів; еволюції суб'єктивного виборчого права.

При висвітленні класифікації виборів важливо вказати критерії класифікації, відповідно до яких вибори в Україні поділяються на певні види (групи). При розгляді класифікації виборів передбачається обов'язковий розгляд наступних конституційно-правових актів: Конституції України, Законів України "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України" тощо. Аналіз чинних конституційно-правових актів в рамках цього питання формує об'єктивне уявлення про стан інституту виборів в Україні взагалі та окремі теоретичні проблеми кожного з видів виборів. Наприклад, проблеми непрямих та недійсних виборів. Важливим моментом при розгляді класифікації виборів є мета їх класифікації.

Аналізуючи виборчу систему в Україні необхідно дати загальну характеристику виборчої системи, тобто визначити її поняття та види. Досліджуючи виборчу систему в Україні слід мати на увазі, що в Україні існують декілька виборних державних органів. Тому необхідно вказати, який саме спосіб підрахування голосів застосовується при виборі виборчим корпусом того чи іншого державного органу. А також, характеризуючи виборчу систему в Україні необхідно дати визначення всім правовим категоріям - поняттям які її характеризують. А для цього методичного аналізу потрібно звернутись до положень Законів України "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України" та інших.

Важливим при розгляді теми є питання щодо змісту виборчого процесу. Цей вид юридичного процесу являє собою процедуру реалізації форми безпосереднього народовладдя, участі народу України у здійсненні та вирішенні державних справ. Виборчий процес - це сукупність певних стадій, кожна з яких є його невід'ємною складовою. Таким чином, для повного дослідження цього питання необхідно охарактеризувати кожну стадію, тобто визначити поняття цих стадій, їх ознаки та принципи, якщо такі є. Наприклад, вказати принципи здійснення передвиборної агітації або голосування виборців.

При розгляді кожної стадії виборчого процесу згідно з національним законодавством про вибори необхідно визначити поняття, які розкривають їх зміст. Так, наприклад, друга стадія виборчого процесу представляє собою процес створення та організації виборчих одиниць, тобто виборчих округів та виборчих дільниць. Потрібно визначити юридичний зміст кожної з виборчих одиниць та їх видів відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України". А також, необхідно вказати суб'єктів, які уповноважені створювати відповідні одиниці згідно з Законами України "Про Центральну виборчу комісію", "Про вибори народних депутатів України" тощо.

Для розкриття поняття референдуму як форми безпосереднього народовладдя та його юридичного і соціального змісту необхідно ознайомитись з положеннями Конституції України, Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" та іншими конституційно-правовими актами. Необхідно також виділити види референдумів за певними критеріями. Важливим теоретичним аспектом референдуму в Україні є передумови його виникнення, тобто ті чинники, які сприяли виникненню цього правового явища.

Референдний процес, як і виборчий, являє собою сукупність відносно і самостійних стадій, процедур, що здійснюються у певній послідовності. Таким чином, для розкриття змісту референдного процесу потрібно розкрити зміст кожної з цих стадій. Визначити їх поняття, вказати ті юридичні властивості, які характеризують кожну зі стадій. Необхідно звернути увагу на конституційно-правовий статус учасників референдуму. Важливим є питання щодо предмету і формули референдуму та їх конституційної-правової регламентації в Україні.

Відповідь на наступне питання даної теми містить в собі конституційно-правову характеристику місцевих референдумів в Україні як форми безпосередньої участі громадян у державних справах на місцевому рівні. Відповідно до Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, Законів України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачається визначення поняття місцевих референдумів, предмету і формули місцевих референдумів, передумов їх виникнення та учасників, тобто суб'єктів, які мають право ініціювати проведення референдуму та право приймати участь у місцевому референдумі. А також, фундаментом проведення і організації місцевих референдумів є його принципи, які потребують відповідного визначення та аналізу.