1. Подання фізособою-підприємцем до органу податкової служби за місцем узяття його на облік необхідних документів для реєстрації її платником пдв;

2. Видача свідоцтва про реєстрацію платника пдв.

Розглянемо поетапно кожен із зазначених вище процесів.

Отже, ті фізособи-підприємці, які зобов'язані¹ зареєструватися платниками ПДВ, і ті, хто добровільно хоче стати платником цього податку, подають до податкового органу²:

- заяву про реєстрацію фізособи-підприємця платником ПДВ (за формою № 1-ПДВ).

Що стосується порядку заповнення заяви, то він досить простий. Головне, щоб дані в ній відповідали дійсності, тобто вони мають бути достовірними і відповідати відомостям, унесеним до Єдиного державного реєстру.

Крім цього, заповнюючи заяву, фізособа-підприємець обов'язково має зазначити:

а) з якої причини здійснюється реєстрація її платником ПДВ;

б) спосіб отримання свідоцтва про податкову реєстрацію: поштою чи особисто в податковій інспекції.

І звичайно, підпис заявника із зазначенням дати подання заяви.

З метою підтвердження достовірності відомостей про особу, зазначених у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви може бути (але не обов'язково) додано оригінал або копія виписки з Єдиного державного реєстру. Якщо виникає потреба, то з метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може самостійно звернутися до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Протягом 10 календарних днів з дня отримання заяви про реєстрацію податковий орган зобов'язаний видати заявнику або надіслати поштою з повідомленням про вручення свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за формою № 2-ПДВ.

При цьому десятиденний строк, установлений для податкової реєстрації, починається з першого календарного дня, що настає за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем строку видачі свідоцтва є перший за ним робочий день.

Тут слід звернути увагу на таке. Отримати свідоцтво платника ПДВ фізособа-підприємець може одним з двох способів:

• особисто, відвідавши податкову інспекцію, у зазначений строк;

• поштою, поставивши відповідну відмітку в повідомленні «Отримано».

Для цього в заяві про реєстрацію платника ПДВ вона має зазначити, який із цих способів для неї найбільш прийнятний. Обираючи перший варіант отримання документа (особисто), важливо не забути взяти з собою паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, оскільки його потрібно буде пред'явити для отримання свідоцтва платника ПДВ.

У другому випадку, коли свідоцтво надсилається підприємцю поштою, заявнику слід пам'ятати, що оплату вартості поштових послуг з відправлення свідоцтва здійснює сам заявник. Для цього йому потрібно надати до податкового органу поштові марки на суму, відповідну вартості послуг поштового зв'язку з пересилання з повідомленням про вручення. Подаються ці марки одночасно з реєстраційною заявою платника ПДВ.

Можливі також такі випадки, коли підприємець у реєстраційній заяві зазначив перший спосіб отримання свідоцтва (особисто), але з якихось причин він так і не зміг протягом 10 днів з'явитися до податкової інспекції, щоб забрати документ. Що тоді робити? У такому разі податковий орган повинен надіслати поштою свідоцтво за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві. Здійснює таке передання він у другій половині останнього дня десятиденного строку з післяплатою за рахунок одержувача.

Якщо ж після проведення всіх описаних вище процедур свідоцтво так і не було вручено підприємцю, воно повертається до відділення того податкового органу, де воно оформлялося і виписувалося. Таке свідоцтво зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків. Отримати свідоцтво (та його копії) в податковому органі фізособа-підприємець може в будь-який час аж до дати анулювання реєстрації.

Проте слід пам'ятати, що копії свідоцтва, засвідчені податковим органом, повинні розміщуватися в загальнодоступних для огляду місцях приміщення.

Датою реєстрації особи платником податку на додану вартість, яка вноситься до Реєстру і зазначається в свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію, або бажаний день реєстрації. При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником податку на додану вартість, не враховуються періоди попередніх податкових реєстрацій, які були анульовані, і датою податкової реєстрації такого платника податку на додану вартість є дата його нової реєстрації незалежно від часу, що минув з дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про її повторну податкову реєстрацію. Датою початку дії свідоцтва, що зазначається в ньому, є дата податкової реєстрації. Це так зване класичне правило. І поширюється воно на тих підприємців, які реєструються платниками ПДВ вперше.

Але можливі різні ситуації, коли підприємець змушений буде перереєструватися знову в податковій інспекції або ж реєструватися повторно в цьому органі як платник ПДВ. І тоді дата податкової реєстрації та дата початку дії свідоцтва в обох випадках будуть різними.

У чому полягає причина таких відмінностей? Тут простежується пряма закономірність змін цих показників. Але для цього слід чітко розуміти, що таке «реєстрація платником ПДВ», «перереєстрація» або «повторна реєстрація».

Таблиця 3