Система і життєсвіт
У відповідності з цілераціональною дією вчений говорить про систему. Термін «система» вчений використовує для позначення базових структурних елементів суспільства модерну – капіталістичного господарства і сучасної держави.
В межах системи актори приймають цілераціональну установку по відношенню одне до одного і намагаються здійснювати стратегічний вплив на інших, в той час, як орієнтоване на досягнення консенсусу спілкування не береться до уваги. З такої перспективи капіталістичне господарство розглядається Габермасом як монетарно керована субсистема цілераціональної дії, яка регулює взаємообмін із своїм оточенням через медіум грошей, а сучасна держава – як субсистема, яка регулює взаємообмін із своїм оточенням через медіум влади.
Система, на думку Габермаса, забезпечує системну інтеграцію суспільства на основі механізму ринкового обміну, соціального розподілу праці і буржуазного формального права. Проте така інтеграція є нестійкою. Адже вона породжує лише зовнішні зв’язки між людьми. Люди контактують одне з одним поверхово. Після того, як обмін здійснений, а цілі досягнуті, їм немає діла одне до одного. Такий спосіб інтеграції містить в собі латентні конфлікти. Люди перебувають у стані війни всіх проти всіх, і примирення цього внутрішнього антагонізму не може бути тривалим. Натомість інтеграція суспільства, на думку Габермаса, має бути захищена цінностями і моральними нормами. Ринок і формальне буржуазне право не можуть їх замінити.
У відповідності з комунікативною дією Габермас говорить про життєсвіт. В найзагальнішому сенсі вчений розглядає його як область реальності, яку нормальні дорослі люди беруть як саме собою зрозумілу, тобто як таку, що є для них непроблематизованою. Життєсвіт завжди виступає фоном, на якому відбуваються усі події. Він є основою усього, що дано в «моєму» досвіді, рамкою, в якій зосереджені усі проблеми, з якими «я» маю справу.
Габермас відходить від феноменологічної теорії і започатковує комунікативне поняття життєсвіту. Останній розглядається вченим перш за все як горизонтоутворюючий контекст для процесів досягнення взаємопорозуміння. Намагаючись скоординувати свої дії на основі спільної дефініції ситуації, актори завжди рухаються всередині горизонту їх життєсвіту. В повсякденному житті актори постійно стикаються з проблемними ситуаціями, пов’язаними з необхідністю скоординувати дії. Кожна така ситуація постає на фоні життєсвіту і репрезентує обмежений його сегмент. В межах цього сегменту учасниками комунікації тематизуються елементи ситуації і обговорюється те, як кожен з них їх інтерпретує.
Габермас виділяє три структурні компоненти життєсвіту: культуру, спільноту та особистість. Під культурою вчений розуміє запас знання, з якого учасники комунікації забезпечують себе інтерпретаціями; під спільнотою – легітимні порядки, через які учасники регулюють своє членство в соціальних спільнотах і посередництвом цього охороняють соціальну інтеграцію; під особистістю – компетенції, які забезпечують суб’єкту можливість говорити і діяти, тобто дають йому змогу брати участь в процесах досягнення взаємопорозуміння. Культура, спільнота та особистість являють собою символічний субстрат життєсвіту, який відтворюється через повсякденну комунікативну практику. Від нього Габермас відрізняє матеріальний субстрат життєсвіту, який відтворюється через цілераціональну, орієнтовану на досягнення успіху діяльність.
Роль комунікативної дії тут полягає у тому, що на її основі здійснюється символічне відтворення життєсвіту: над аспектом взаємопорозуміння комунікативна дія забезпечує відтворення культурного запасу знання, над функціональним аспектом координації дій вона забезпечує відтворення легітимних порядків, через які учасники регулюють своє членство в соціальних групах, і, нарешті, над аспектом соціалізації – формування ідентичності особистості Комунікативна дія забезпечує символічне відтворення життєсвіту, символічне відтворення життєсвіту, в свою чергу, забезпечує соціальну інтеграцію суспільства, тобто інтеграцію на основі цінностей та норм. Соціальна інтеграція, на думку Габермаса, є дійсно стійкою, у порівнянні із системною.