3. Синоніми, перифрази, евфемізми у мові телебачення

Синоніми – це слова, що мають різне звучання, але тотожне чи близьке лексичне значення.

У мовленні телебачення синоніми виконують такі функції:

- уникнення повторів;

- перехресне уточнення (кожен із синонімів деталізує інший);

- уточнювально-посилювальну;

Перифраз – це описовий зворот мови, поетична фігура, троп, за допомогою якого передають зміст іншого слова чи вислову (місто каштанів – Київ, блакитне паливо – газ). Перифраз завжди містить у собі оцінку явищ, сприяє виразності зображення, допомагає уникнути повторень тих самих слів. Проте перифраз за умов частого використання може стати штампом. У телевізійному мовленні перифрази використовуються активно.

Евфемізми – слова або словосполучення, які не прямо, а приховано, ввічливо чи пом’якшено називають предмет або явище (вигадувати – брехати). У телевізійних текстах евфемізми вживаються для відтворення тих повсякденних побутових ситуацій, які потребують евфемізованих замін; для зображення етикету певного середовища; проте найчастіше це пошуки пом’якшуючих обставин при описі певної ситуації.

4. Антоніми, антитеза, оксиморон

Антоніми – слова з протилежним лексичним значенням. Як правило, це прикметники і прислівники. У телевізійному мовленні можна часто зустріти контекстуальні антоніми – слова, які мають протилежні значення у контексті.

У телевізійному мовленні антоніми використовують:

- для зіткнення понять (часто у назвах передач, рубрик, ключових повідомленнях у випусках новин тощо).

- для створення антитези – стилістичної фігури, побудованої на підкресленому протиставленні протилежних понять, думок, почуттів.

- для створення оксиморону – мовної фігури, в якій поєднуються два протилежні за змістом слова, що в сукупності дають нове поняття;

- для використання антонімічної іронії – самоіронії;

Антитеза (гр. antithesis – протиставлення) – риторична фігура, що полягає в зумисне підкресленому зіставленні двох протилежних, але пов’язаних між собою понять, явищ, ідей та образів для підсилення емоційного впливу на глядача: Такий близький ти, краю мій, і безнадійно так далекий (В.Стус).

Антитеза часто використовується в публіцистичних виступах, оскільки головна її функція в мовленні – вражаючий ефект. Також антитеза використовується для підкреслення значимості факту.

Оксиморон (оксюморон від гр. oxymoron – дотепно-безглузде) – риторична фігура, у якій сполучаються два непоєднувальні поняття, які мали б виключати одне одного (гірке щастя, сумна радість). Так виникає ефект несподіваності. Оксиморон належить до різновидів парадокса і часто служить для того, щоб примусити глядача (читача) замислитись над зображуваним явищем. Оксиморони нерідко вражають своєю незвичністю, тому використовуються у назвах передач, рубрик, у такий спосіб нагадуючи про суперечливість світу.

5. Особливості використання іншомовних слів у мові телебачення

В українській мові існує багато слів, які вона запозичила з інших мов у результаті економічних. політичних, наукових і культурних зв’язків. Є слова, які вже давно прийшли й адаптувались у нашій мові (бібліотека, історія, фортуна, майстер), є й такі, що запозичені нещодавно (Інтернет, сайт, онлайнові ЗМІ, тіві-тюнер).

Запозичені слова у мові телебачення можуть виконувати такі функції:

- служити засобом іронії або гумору;

- використовуватися для створення піднесеного чи зниженого забарвлення за рахунок того, що “іншомовні” слова справляють враження більш розумних, урочистих і навіть вишуканих порівняно з українськими.

- можуть бути засобом створення образності, певного колориту. У телевізійних текстах іноді виникає необхідність використання так званих варваризмів і екзотизмів.

Варваризми – іншомовні слова та звороти, що неповністю засвоїлись у мові (альма-матер, уїк-енд, промоушн, сіквел). Такі слова часто використовують для опису іноземних звичаїв, побуту. Часто варваризми навіть зберігають іншомовну графічну форму слова: semper iden (завжди той самий).

Екзотизми ( вiд гр. exotikos – чужий, іноземний) – запозичені слова для позначення предметів, явищ життя іншого народу чи країни (фазенда, сарі, сидр).

Надмірне, нічим не мотивоване використання слів іншомовного походження не прикрашає мовлення тележурналіста. У тих випадках, коли можна використати українське слово, не варто обов’язково шукати іншомовний відповідник. Слід плекати красу й унікальність рідної мови. Якщо слова іншомовного походження необхідні у телевізійному тексті, можна використати деякі засоби уведення малозрозумілих слів, щоб зменшити ризик їх нерозуміння телеглядачами. Наприклад, тут же ввести в текст пояснення значення іноземного слова або дати контекст, який пояснить значення слова.

Внаслідок близькості російської та української мов на телебаченні гостро стоїть проблема помилкового вживання росіянізмів. Найбільше помітні в текстах лексичні росіянізми. причиною яких є недостатній словниковий запас тележурналіста і особливо у запрошених у студію гостей (Він не той, за кого себе видає. Гроші зачисляться на ваш рахунок). Лексичні помилки легко виправити, якщо працювати над собою, постійно заглядати у словник.

Проте існують ще й граматичні росіянізми, які завдають шкоди україномовним конструкціям, уподібнюючи їх до російських. Умовно їх можна поділити на граматичні помилки морфологічного і синтаксичного рівнів.

Граматичні помилки морфологічного рівня – це помилки у вживанні родових, числових форм, використанні складеної форми ступенів порівняння прикметників і складної форми дієслів майбутнього часу замість характерних для української мови простих форм, в українській формі зазначені форми використовуються в офіційно-діловому і науковому стилях.

Синтаксичні помилки – це, як правило, пасивні конструкції на місці українських активних зворотів і безособових речень, також конструкції з активними дієприкметниками теперішнього часу, які не характерні для української мови.