- •3. Визначення геометричних характеристик поперечного перерізу
- •3.1 Загальні теоретичні положення
- •3.2 Звіт по роботі
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •4. Визначення модуля пружності при розтязі
- •4.1 Загальні теоретичні положення
- •4.2 Методика визначення модуля пружності
- •4.3 Лабораторне обладнання для визначення модуля пружності .
- •4.4 Звіт по роботі
- •4.4.1 Характеристика тензометра:
- •4.4.2 Дані дослідів:
- •4.4.3 Результати дослідів
- •4.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •5. Визначення коефіцієнта поперечної деформації (коефіцієнта Пуассона)
- •5.1 Загальні теоретичні положення
- •5.2 Обладнання та виконання роботи
- •5.3 Звіт по роботі
- •5.3.1 Дані для розрахунку
- •5.3.2 Порядок виконання роботи
- •5.3.3 Теоретичне значення
- •5.3.4 Експериментальне визначення
- •5.3.4 Порівняння теоретичного (табличного) і експериментального значення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •6. Дослідження закону розподілу нормальних напружень при згині консольної балки
- •6.1 Загальні теоретичні положення
- •6.2 Метод електротензометрування, основні поняття
- •6.4 Звіт по роботі
- •6.4.1 Тарування приладу
- •6.4.2 Визначення напруження в довільній точці перерізу
- •6.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •7. Визначення модуля пружності другого роду (модуля зсуву) при крученні
- •7.1 Загальні теоретичні положення
- •7.2 Устаткування для експеременту
- •7.3 Звіт по роботі
- •7.3.1 Дані для розрахунку
- •7.4 Дані експерименту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •8 Випробовування гвинтової циліндричної пружини
- •8.1 Основні теоретичні положення
- •8.2 Опис установки
- •8.3 Звіт по роботі
- •8.3.1 Дані для розрахунку
- •8.3.2 Експериментальне визначення характеристики пружини
- •8.3.3 Теоретичне визначення жорсткості пружини
- •8.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •9. Дослідження напруженого стану в точці суцільного середовища
- •9.1 Загальні теоретичні відомості
- •9.2 Звіт по роботі
- •9.2.1 Порядок виконання роботи. Знайти згідно рисунку 9.1 і таблиці 9.1
- •9.3 Приклад
- •9.4 Контрольні запитання
5.2 Обладнання та виконання роботи
Експеримент виконують на машинах УММ-5, Р-20, ГМС-50 або спеціально сконструйованій установці.
При проведенні випробування на зразок наклеюють електротензодатчики. Вони повинні бути зв’язані монтажними дротами з реєструючим пристріем, по цій причині вигідно проводити роботу (експеримент) на спеціальній установці, яка розмішується біля реєструючого пристрою, або навпаки.
Н
а
рисунку
5.1 представлена така установка. Зразок
1 закріплюється
в затискачах 2.
Навантаження зразка виконується
встановленням вантажів 4
на
штангу 6 важеля 3. Зусилля, що
розтягує
зразок,
залежать від вантажу
на
штанзі 6 і співвідношення плеч
важеля
.
Рисунок 5.1 – Схема установки для виконання експерименту
Величина найбільшого навантаження повинна бути вибрана таким чином, щоб в зразку не перевищувала границя пропорційності матеріалу зразка, тобто:
де – границя пропорційності матеріалу зразка;
– площа поперечного
перерізу зразка.
Експеримент проводять на зразку прямокутного перерізу (рисунок 5.2), заміри виконують за допомогою приладу ВДЦ-1.
Рисунок 5.2 – Ескіз зразків
5.3 Звіт по роботі
5.3.1 Дані для розрахунку
5.3.2 Порядок виконання роботи
1 За З0 хв. до випробування включити блок живлення вимірювача деформацій. Через 3 - 5 хв. після включення блоку живлення включаємо вимірювач деформацій.
2 Встановлюємо зразок в клемах машини або установки.
З Тензодатчики підключити до підсилювача (ВДЦ).
4
Включити послідовно чотири тензодатчики
і записати з табло ВДЦ його покази при
навантаженні
5 Однаковими ступенями завантажуємо зразок і на кожній ступені завантаження повторюємо пункт 4.
Виконавши
останню ступінь навантаження, слід
розвантажувати зразок до
і
перевірити покази приладу по даних
прямого ходу навантаження. Результати
можна рахувати задовільними, якщо покази
на цифровому табло будуть рівні
початковим.
6
Визначити
прирости
для
кожного тензодатчика і записати в
журнал випробувань. Провести підрахунок
середніх приростів.
5.3.3 Теоретичне значення
Приймається для матеріалу з довідкової таблиці:
=
5.3.4 Експериментальне визначення
Таблиця 5.1 Значення показів тензодатчиків
№ п/п |
Наванта-ження ,Н |
Показники приладу |
||||||||
Датчик 1 |
Датчик 2 |
Датчик 3 |
Датчик 4 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
;
;
;
;
Обробка результатів випробування
повздовж.
серед =
;
попереч.
серед =
;
.
5.3.4 Порівняння теоретичного (табличного) і експериментального значення
Контрольні запитання
1 Які властивості матеріалу характеризує коефіцієнт Пуассона?
2 В яких межах знаходиться для різних матеріалів?
3 Що таке ?
4 Яка деформація більша – повздовжня чи поперечна?
5 Суть методу тензометрії?
6 Як залежить коефіцієнт від величини і знаку навантаження?
7 Що таке тензодатчик і якими параметрами він характеризується?
8 Для чого застосовується датчик температурної компенсації і де він повинен бути розташований?
9 Що потрібно запобігти при вимірюванні неоднорідної деформації (по довжині), щоб виміряне значення було ближче до дійсного?
