- •3. Визначення геометричних характеристик поперечного перерізу
- •3.1 Загальні теоретичні положення
- •3.2 Звіт по роботі
- •3.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4
- •4. Визначення модуля пружності при розтязі
- •4.1 Загальні теоретичні положення
- •4.2 Методика визначення модуля пружності
- •4.3 Лабораторне обладнання для визначення модуля пружності .
- •4.4 Звіт по роботі
- •4.4.1 Характеристика тензометра:
- •4.4.2 Дані дослідів:
- •4.4.3 Результати дослідів
- •4.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5
- •5. Визначення коефіцієнта поперечної деформації (коефіцієнта Пуассона)
- •5.1 Загальні теоретичні положення
- •5.2 Обладнання та виконання роботи
- •5.3 Звіт по роботі
- •5.3.1 Дані для розрахунку
- •5.3.2 Порядок виконання роботи
- •5.3.3 Теоретичне значення
- •5.3.4 Експериментальне визначення
- •5.3.4 Порівняння теоретичного (табличного) і експериментального значення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •6. Дослідження закону розподілу нормальних напружень при згині консольної балки
- •6.1 Загальні теоретичні положення
- •6.2 Метод електротензометрування, основні поняття
- •6.4 Звіт по роботі
- •6.4.1 Тарування приладу
- •6.4.2 Визначення напруження в довільній точці перерізу
- •6.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7
- •7. Визначення модуля пружності другого роду (модуля зсуву) при крученні
- •7.1 Загальні теоретичні положення
- •7.2 Устаткування для експеременту
- •7.3 Звіт по роботі
- •7.3.1 Дані для розрахунку
- •7.4 Дані експерименту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 8
- •8 Випробовування гвинтової циліндричної пружини
- •8.1 Основні теоретичні положення
- •8.2 Опис установки
- •8.3 Звіт по роботі
- •8.3.1 Дані для розрахунку
- •8.3.2 Експериментальне визначення характеристики пружини
- •8.3.3 Теоретичне визначення жорсткості пружини
- •8.4 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 9
- •9. Дослідження напруженого стану в точці суцільного середовища
- •9.1 Загальні теоретичні відомості
- •9.2 Звіт по роботі
- •9.2.1 Порядок виконання роботи. Знайти згідно рисунку 9.1 і таблиці 9.1
- •9.3 Приклад
- •9.4 Контрольні запитання
6.5 Контрольні запитання
1 Що називається прямим згином?
2 Що називається чистим і поперечним згином?
3 Які внутрішні зусилля виникають в поперечних перерізах балки при згині?
4 Які правила знаків прийняті для поперечної сили?
5 Які правила знаків прийняті для згинаючого моменту?
6 Як визначається згинаючий момент в поперечному перерізі балки?
7 Як визначається поперечна сила в поперечному перерізі балки?
8 По якому закону змінюється згинаючий момент по довжині осі балки при відсутності розподіленого навантаження?
9 По якому закону змінюється поперечна сила по довжині осі балки при відсутності розподіленого навантаження?
10 Який вигляд має епюра згинаючих моментів на ділянці балки, для якої по всіх перерізах поперечна сила рівна нулю?
11 Який вигляд має епюра М для балки від зосередженої сили прикладеної перпендикулярно до осі балки на її вільному кінці?
12 Який вигляд має епюра М для консольної балки від зосередженого моменту, прикладеного на вільному кінці балки?
13 Що називається нейтральною лінією?
14 Що називається жорсткістю окремого перерізу при згині?
15 Що називається моментом опору при згині?
16 Чому дорівнює момент опору для прямокутників?
17 Що називається моментом інерції при згині?
18 Яка розмірність моменту опору?
19 Яка розмірність моменту інерції?
20 Чому дорівнює осьовий момент інерції для прямокутника?
Лабораторна робота № 7
7. Визначення модуля пружності другого роду (модуля зсуву) при крученні
Мета роботи: визначити модуль пружності другого роду (модуль зсуву) випробовуванням стального зразка на кручення експериментальним шляхом і порівняння з теоретичними розрахунками.
7.1 Загальні теоретичні положення
При круглих стержнях кут закручування одного поперечного перерізу відносно іншого дорівнює
де
–
крутний
момент;
– відстань між перерізами;
–
модуль
пружності другого роду;
–
полярний
момент інерції поперечного перерізу
стержня.
Якщо
відомі розміри зразка d
і
l
, крутний момент
і
вимірявши кут
,
можна визначити модуль зсуву.
7.2 Устаткування для експеременту
Схема експериментального устаткування для визначення модуля показана на рис 7.1. Один кінець стержня жорстко защемлений в лівому стояку, а другий вільно спирається на кулькопідшипник правого стояка.
До
вільного кінця стержня закріплюється
важіль довжиною
з
підвіскою для гирь.
На
випробовуваному зразку в перерізах 1-2
знаходяться на відстані
один
від одного жорстко закріплені два важеля
довжиною
.
При
навантаженні зразка ці важелі повертаються
у вертикальних площинах відповідно
кутам закручування перерізів 1-2 відносно
защемленого кінця стержня. Відповідно
цим кутам вертикальні переміщення
вільних кінців важелів
вимірюються
індикаторами годинникового типу з
ціною поділки 0,01 мм.
Рисунок 7.1 – Схема устаткування для визначення модуля
Як видно з рисунку 7.1, кути закручування перерізів 1-2 визначаються за формулами
;
.
Внаслідок незначних деформацій можна прийняти
;
.
Шуканий кут закручування, наприклад, перерізу 1 відносно перерізу 2 дорівнює
.
Для
більш точного визначення кутів
і
,
а також для контролю виконання закону
Гука,
навантаження слід прикладати деякими
рівними ступенями. Приріст деформацій
при цьому також повинні бути однаковим.
Приріст
крутного моменту
при збільшенні вантажу на
визначається
за формулою
.
