6. Документи для розгляду справ про страхові виплати.

Стаття 35. Документи для розгляду справ про страхові виплати

Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються:

акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть;

документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника:

1) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть потерпілого;

2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;

3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім'ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли 8-річного віку;

4) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання;

5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.

Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.

Якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Розділ VI Порядок розгляду справ про страхові виплати содержит следующие статьи:

Стаття 36. Розгляд справ про страхові виплати

Стаття 37. Відмова у страхових виплатах і наданні соціальних послуг

Стаття 38. Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг

Стаття 39. Оподаткування страхових виплат

7. Відмова та припинення страхових виплат і надання соціальних послуг.

Стаття 38. Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг

Страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім'ї, які проживають на території України, виплати у випадках, передбачених пунктами 1 і 5 цієї статті, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат.

Розділ VI Порядок розгляду справ про страхові виплати содержит следующие статьи:

Стаття 35. Документи для розгляду справ про страхові виплати

Стаття 36. Розгляд справ про страхові виплати

Стаття 37. Відмова у страхових виплатах і наданні соціальних послуг

Стаття 39. Оподаткування страхових виплат

8. Права та обов’язки застрахованого.

Стаття 16. Права та обов'язки застрахованої особи

1. Застрахована особа має право:

1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;

3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;

4) отримувати безоплатно у виконавчих органах Пенсійного фонду відомості, внесені до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі інформацію про пенсійні активи, що обліковуються на її накопичувальному пенсійному рахунку, та про призначення і здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом;

5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страхову організацію, яка здійснює виплату довічних пенсій;

7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;

8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог цього Закону;

11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному цим Законом;

12) інші права відповідно до цього Закону.

2. Застрахована особа зобов'язана:

1) пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;

2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;

4) укладати договір страхування довічної пенсії з обраною страховою організацією та не розривати цей договір протягом життя (крім випадків зміни страхової організації згідно із цим Законом);

5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

9. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.

Стаття 45. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника

Роботодавець як страхувальник має право:

1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;

2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;

3) оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;

4) брати участь у визначенні йому знижок чи надбавок до страхового тарифу;

5) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.

Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:

2) своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:

а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;

б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;

4) подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про чисельність працівників, суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;

5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

6) повідомляти працівникам підприємства адресу та номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з цим Фондом обслуговують підприємство;

7) подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Порядок і строки подання відомостей, передбачених пунктами 3 і 4 частини другої цієї статті, визначаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників повинна подати заяву про взяття на облік у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.

Розділ VIII Права та обов'язки застрахованого та роботодавця як страхувальника содержит следующие статьи:

Стаття 43. Права застрахованого

Стаття 44. Обов'язки застрахованого

10. Платники страхових внесків соціального страхування від нещасних випадків.

Платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є:

2.1. Юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, інші підрозділи юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи), за умови, що розрахунки з оплати праці цих відокремлених підрозділів проводяться не централізовано.

( Пункт 2.1 розділу 2 в редакції Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань N 26 від 06.07.2005, із змінами, внесеними згідно з Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань N 28 від 10.07.2006 )

2.2. Юридичні особи - об'єднання громадян, релігійні, профспілкові, благодійні організації, які використовують найману працю.

( Розділ 2 доповнено пунктом 2.2 згідно з Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань N 26 від 06.07.2005 )

2.3. Розташовані в Україні іноземні підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародні), філії або представництва, які використовують найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

2.4. Фізичні особи, які використовують найману працю.

( Підпункт 2.4 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань N 26 від 06.07.2005 )

2.5. Священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності і сплачують внески до Фонду на добровільних засадах.

11. Розміри страхового тарифу за класами професійного ризику виробництва.

ПОРЯДОК

визначення страхових тарифів для підприємств, установ

та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та

професійного захворювання

1. З метою визначення страхових тарифів для підприємств,

установ та організацій (далі - підприємства) на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного

випадку на виробництві та професійного захворювання (далі -

страхування від нещасного випадку) галузі економіки та види робіт

(далі - галузі економіки) диференціюються за класами професійного

ризику виробництва згідно з додатком.

Для окремих галузей економіки страхові тарифи встановлюються

законом без віднесення їх до класів професійного ризику

виробництва.

2. Галузі економіки іменуються відповідно до Класифікації

видів економічної діяльності. ( Пункт 2 із змінами, внесеними

згідно з Постановою КМ N 985 ( 985-2003-п ) від 27.06.2003 )

3. Клас професійного ризику виробництва для окремої галузі

економіки характеризується інтегральним показником професійного

ризику виробництва - чим вищий інтегральний показник, тим вищий

(починаючи з першого) клас професійного ризику виробництва.

4. Інтегральні показники професійного ризику виробництва в

галузях економіки, віднесених до одного класу, за величиною

повинні бути ближчими між собою, ніж у галузях економіки,

віднесених до суміжних класів.

5. Інтегральний показник професійного ризику виробництва для

кожної галузі економіки визначається як відношення витрат у

минулому календарному році у галузі економіки на відшкодування

шкоди потерпілим на виробництві до фактичних витрат на оплату

праці у минулому календарному році в цій галузі економіки за

формулою

Iге = (ВШге : ВОПге) x 100,

де Iге - інтегральний показник професійного ризику

виробництва в галузі економіки, відсотків; ВШге - сума

відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, яка нарахована в

минулому календарному році у галузі економіки; ВОПге - фактичні

витрати на оплату праці в минулому календарному році у галузі

економіки.

6. Інтегральний показник професійного ризику виробництва для

галузей економіки кожного класу професійного ризику виробництва

визначається за формулою

Iкл = (ВШкл : ВОПкл) x 100,

де Ікл - інтегральний показник професійного ризику

виробництва для галузей економіки відповідного класу професійного

ризику виробництва; ВШкл - сума відшкодування шкоди потерпілим на

виробництві, яка нарахована в минулому календарному році у галузях

економіки, що належать до одного класу професійного ризику

виробництва; ВОПкл - сума фактичних витрат на оплату праці в

минулому календарному році у галузях економіки, що належать до

одного класу професійного ризику виробництва.

7. Для галузей економіки кожного класу професійного ризику

виробництва визначається сума приведених фактичних витрат на

оплату праці в минулому календарному році за формулою

ПЗПкл = ВОПкл х СПРкл,

де ПЗПкл - сума приведених фактичних витрат на оплату праці в

минулому календарному році у галузях економіки відповідного класу

професійного ризику виробництва; СПРкл - ступінь професійного

ризику виробництва галузей економіки відповідного класу

визначається співвідношенням інтегрального показника професійного

ризику виробництва для галузей економіки цього класу до

інтегрального показника професійного ризику виробництва галузей

економіки 1 класу професійного ризику виробництва.