Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dzhinsovy_odyag.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
27.11.2019
Размер:
812 Кб
Скачать
☆

Розділ 4. Визначення оптимальної ціни на товар на підставі результатів пробного маркетингу

Другою складовою комплексу маркетингу є ціна, яка може мати найрізноманітніші види. Виважена цінова політика здійснює значний вплив на ринковий успіх підприємства. Ціни тісно пов’язані з іншими складовими комплексу маркетингу, передусім із товаром, його якісними характеристиками, рівнем сервісу, тощо. Формування цінової політики передбачає прийняття великої кількості стратегічних і тактичних рішень. Найскладніші рішення пов’язані із встановленням цін на нові товари. Після виходу товару на ринок необхідно пристосувати ціни до змін кон’юнктури ринку на різних етапах.

Визначення ціни здійснюється у декілька етапів. На першому етапі слід визначити цілі ціноутворення, які є похідними від загально фірмових цілей. Для фірми “Рерру” на даному етапі діяльності основною ціллю ціноутворення є збільшення частин ринку. Планується встановити відносно невисокі ціни з метою збільшення обсягів збуту, поліпшення позицій на ринку, прорив на нові цільові ринки, що у майбутньому приведе до збільшення прибутків.

Далі слід переходити до вибору моделі і конкретного методу розрахунку ціни. У практиці застосовують різноманітні методи визначення вихідної ціни на товари, які об’єднані у 3 базові моделі:

  1. модель ціноутворення, що базується на витратах виробництва;

  2. модель ціноутворення що базується на попиті;

  3. модель, що базується на конкуренції.

Фірма “Рерру” застосовує модель ціноутворення, що базується на знанні попиту, який стверджує, що ціна товару обернено пропорційно впливає на величину попиту на нього.

Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом

Для оцінки взаємозв’язку між ціною і попитом на свій новий товар (рівнем його збуту) фірма протягом декількох місяців проводила пробний маркетинг цього товару при різних значеннях ціни.

Завданням статистичного аналізу є складання рівняння регресії, що встановлює взаємозв’язок між досліджуваними параметрами: ціною (Ц), та обсягом попиту, що у цьому випадку дорівнює рівню фактичного збуту (n). Оскільки зв’язок між ними близький до лінійного, тому рівняння регресії буде мати вигляд:

N = в0 + в1 × Ц ,

де N – теоретичне значення обсягу збуту при відповідній ціні.

Для обчислення в0 та в1 розв’язуємо систему нормальних рівнянь:

∑ni = m × в0 + в1 × ∑Ці

∑ ni × Ці = в0 × ∑Ці + в1 × ∑Ці2

де m – кількість замірів у проведеному дослідженні.

36448 = 10 × в0 + в1 × 7460

25404794 = в0 × 7460 + в1 × 5842690

Розв’язавши дану систему рівнянь отримаємо:

в0 = 8443,988715 ≈ 8443,99;

в1 = -6,43322884 ≈ -6,4332.

Лінійне рівняння регресії матиме вигляд:

N = 8443,99 - 6,4332× Ц

Проміжні дані для розрахунку показано у таблиці 3.

Таблиця 3.

Проміжні дані для розрахунку

№ п/п

Ці

ni

Ці · ni

Ці2

ni2

Ni

Ni – n

(Ni –n)2

1

1007

1966

1979762

1014049

3865156

1965,7273

-0,2727273

0,0743802

2

949

2105

1997645

900601

4431025

2338,8545

233,85455

54687,948

3

891

2946

2624886

793881

8678916

2711,9818

-234,01818

54764,509

3

833

2734

2277422

693889

7474756

3085,1091

351,10909

123277,59

5

775

3926

3042650

600625

15413476

3458,2364

-467,76364

218802,82

6

717

3363

2411271

514089

11309769

3831,3636

468,36364

219364,5

7

659

4906

3233054

434281

24068836

4204,4909

-701,50909

492115

8

601

3993

2399793

361201

15944049

4577,6182

584,61818

341778,42

9

543

5887

3196641

294849

34656769

4950,7455

-936,25455

876572,57

10

485

4622

2241670

235225

21362884

5323,8727

701,87273

492625,33

Σ

7460

36448

25404794

5842690

147205636

36448

х

2873988,8

Рис.4. Залежність збуту від ціни (фактично)

Рис.5. Залежність збуту від ціни (теоретично)

Для оцінки взаємозв’язку між ціною і попитом на свій новий товар (рівнем його збуту) фірма на протязі декількох місяців проводила ринкове тестування цього товару (його пробний маркетинг при різних рівнях цін в діапазоні від 1007 грн. до 485 грн. за одиницю обсяг збуту при цьому змінювався від 1966 до 4622.

Визначимо еластичність попиту на дослідженому інтервалі:

= 0,40316 / -0,3499 = -1,1523

Отже, даний товар є еластичним, оскільки по модулю є >1, що в свою чергу означає, що при зміні ціни на 1%, обсяг збуту зменшиться на 1,1523%.

Аналізуючи графік еластичності ціни можна стверджувати, що при зростанні ціни зростає еластичність. Отож, цінова еластичність попиту = -1,1523%. Робимо висновок, що товар повинен бути еластичним.

Попит є еластичним - це означає, що незначна зміна в ціні виробу призведе до змін в N (обсягу збуту товару). Дана еластичність товару означає, що при зменшенні ціни на 1 % обсяг збуту зменшиться на -1,1523%.

Проведений регресивний аналіз дозволив встановити взаємозв’язок між ціною товару і рівнем його збуту (N) у вигляді регресії:

N=b0+b1*Ц, в даному випадку N = 8443,99 - 6,4332× Ц

Оптимальна ціна на товар фірми, при якій вона отримує максимальний поточний прибуток, дорівнює (математична модель цієї задачі має вигляд):

П=[Ц*N-(F+V*N)]Þ max максимізація прибутку, де

П - прибуток, який отримає фірма від реалізації продукції за досліджуваний період.

F – постійні витрати фірми на виробництво і збут продукції за даний період;

V – змінні витрати на одиницю продукції.

Постійні витрати фірми за рік складають 716462 грн. Ці витрати йдуть на виробництво і збут продукції. Вони є завжди сталими (тому вони і носять таку назву) за любих умов. Якщо постійні витрати зменшуються, то фірма буде втрачати свої кошти і обсяг виробництва, збуту (реалізації) знизяться. Постійні витрати треба тримати на такому рівні задля успішного функціонування фірми.

Змінні витрати на одиницю продукції V= 437 грн./од. Це означає, що витрати можуть змінюватись на 437 грн. на одиницю продукції. Ці витрати є нестійкими, змінними (на відміну від постійних). Їх рівень може коливатись, в залежності від стану фірми, ринкових умов тощо.

Максимізувати функцію прибутку можна з використанням першої похідної dП/dy.

Оскільки N = b0 + b1, то П = Ц*N - (F+V*N) = N*(Ц-V) - F = (b0+b1*Ц)*(Ц-V) - F = (b0-b1*V)*Ц + b1*Ц – b0 - F.

Похідна dП/dЦ = (b0-b1*V) + 2b1*Ц = 0. Звідси Цопт = (b0-b1*V)/(-2b1).

Тобто Цопт = (8443,99 - (-6,4332)* 437)/((-2)*(- 6,4332)) = 874,779 грн.

Тепер знайдемо обсяг реалізації (Np) та Пmax, що відповідають оптимальній ціні на товар фірми. Np = 8443,99 + (-6,4332)* 874,779 = 2816,33 од.

П=[Ц*N-(F+V*N)]Þ max

П=[874,779 * 2816,33 – (716462+437*2816,33)] = 516470,42 грн.

Собівартість одиниці продукції при даному обсязі збуту товару: S = V + F/Np

S = 437+716462/2816,33 = 691,395 грн.

Значення критичного збуту визначається з рівняння: Ц*Nкр= Nкр *V+F

Звідси Nкр = F/(Ц-V) = 1636,58 шт.

сумарні витрати = 1947199, 895 грн.

Дохід від реалізації (Ц*N) = 2463670,31грн.

Розділ 5. Формування оптимальних каналів розподілу товару

Метод розповсюдження збуту товару є третім елементом комплексу маркетингу. Збутова політика фірми має органічно поєднуватись з іншими елементами комплексу маркетингу: характеристиками товару, його позиціонуванням на ринку, ціновими стратегіями, методами просування товару. Збутову діяльність розрізняють в розрізі двох проблем:

  • Створення ефективної системи розподілу, формування каналів збуту;

  • Оптимізація фізичного приміщення товарів, їх транспортування і складування.

Канал прямого маркетингу передбачає продаж товару безпосередньо від вироб-ника до споживача без участі посередника. Дальший канал розподілу реалізуєть-ся шляхом створення власного фірмового магазину фірми “Рерру”, який знаходиться на її балансі. Магазин відкрито у приміщенні фірми “Рерру”: м. Львів по вул. Городоцька, 145б; працює без вихідних з 9 до 18 години. Планується відкрити мережу фірмових магазинів в регіоні.

На однорівневому класі діє один посередник (роздрібний торговець). Фірма також планує збут продукції через залучення посередників, зокрема роздрібних. Застосовується розподіл який передбачає відбір найкращих посередників із тих, які готові надати свої послуги. Фірма намагається поєднувати контроль над каналом, престижний образ із достатнім обсягом продажу і прибутку.

О бсяг реалізації фірми є динамічним показником і внаслідок впливу різних факторів (зміна економічної ситуації, дій конкурентів тощо) може падати. Тому проведемо аналіз беззбитковості і знайдемо точку критичного збуту, при якій ціна дорівнює собівартості і фірма за рахунок доходів від реалізації може лише покрити свої витрати (“точка самоокупності”).

Значення критичного збуту визначається з рівняння: Ц*Nкр= Nкр *V+F

Звідси Nкр = F/(Ц-V) = 1636,58 шт.

сумарні витрати = 1947199, 895 грн.

Дохід від реалізації (Ц*N) = 2463670,31грн.

Збутова політика є третім елементом комплексу маркетингу, причому дуже важливим, оскільки від того, наскільки ефективно фірма організує збут, визначить оптимальну структуру каналів розподілу та яких посередників слід обрати, залежить головний результат діяльності - прибуток. Тому, питання розподілу своєї продукції виробники повинні опрацьовувати дуже ретельно.

Маркетингова збутова політика фірми “Рерру” являє собою комплекс дій і заходів, спрямованих на розподіл і фізичне просування товарів до споживача. Головними завданнями МЗП фірми – задоволення потреб споживачів при оптимальному розподілі, а також способів проміжного зберігання товару. Дана продукція повинна з’являтися у споживача у потрібному місці, в необхідній кількості і у визначений час.

У своїй діяльності фірма “Рерру” залучає до продажу своєї продукції посередників. Залучення посередників для формування каналів розподілу означає для виробника у якійсь мірі втрату контролю над продажем його товару. Але наша фірма вважає, що залучення посередників і передача їм певних функцій, пов’язаних із продажем, дає несумнівні вигоди.

Це пояснюється такими обставинами:

  • Посередники спеціалізовані на продажі даного асортименту товарів;

  • Посередники мають досить широкі контакти – налагоджені зв’язки з іншими учасниками ринку;

  • Посередники краще виконують функції розподілу, завдяки професіоналізму і високій кваліфікації;

  • Посередники мають можливість здійснювати свою діяльність у великих обсягах, а значить виникає економія на масштабах (на постійних витратах).

Наша фірма у своїй збутовій політиці використовує непрямі канали розподілу, оскільки матеріальна база підприємства не є достатньо великою для проведення збутової політики самостійно. У своїй діяльності фірма “Рерру” в ролі посередника використовує дилерські організації, а також супермаркети “ВАМ” та “Арсен”, “Магнус”, “Скриня” які беруть на себе всі витрати пов’язані із транспортуванням, зберіганням та реалізацією продукції. Це дозволяє використовувати залишкові кошти для ефективної виробничої діяльності. Крім того, використовуються послуги кількох дрібногуртових посередників.

Отже, використовується канал розподілу другого рівня, що дає змогу швидше доставити нашу продукцію до споживачів і успішно задовольняти їх потреби.

Крім цього, посередники у багатьох випадках дозволяють скоротити загальні витрати на маркетинг, в тому числі зменшити витрати на комунікацію та розподіл товарів і досягти більш високої ефективності таких витрат. Залучення посередників до формування каналів розподілу дає дозволяє усунути тривалі розриви в часі і просторі, прискорити обіг товарів і таким чином “наблизити” товари до споживачів.

Розподіл (селективний) продукції максимум буде проходити через два рівні, тобто через супермаркети, оптових посередників і спеціалізовані магазини. Фірма “Рерру” залучатиме до своєї збутової політики водночас декількох агентів, закріплюючи їх за певними територіями. В збутовій політиці будуть приймати участь також оптовики-організатори, які будуть організовувати доставку замовленого товару від виробника до споживача. Передбачаються гнучкі торгівельні знижки на оптові партії продукції. Крім цього передбачаються торгівельні знижки для постійних клієнтів на рівні 5-10% від рівня ціни, в залежності від рівня “постійності” покупки даного клієнта.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]