10.3. Дотримання фінансової дисципліни у галузі бюджетних відносин

Регулювання бюджетного процесу за нормами, встановле­ними Бюджетним кодексом України, вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин (зокрема, перехід на формування Державного бюджету за програмно-цільовим методом, утілення засад нових міжбюджетних відносин, запровадження казначейського обслуговування бюджетів, прийняття нового по­рядку кошторисно-бюджетного фінансування та ін.) створи­ли підстави для поступового реформування бюджетної системи країни, в тому числі й щодо забезпечення всебічного фінансово­го контролю та аудиту за ефективним і цільовим використан­ням бюджетних ресурсів.

У Бюджетному кодексі України серед принципів, що характеризують бюджетну систему, закріплено принцип відпові­дальності учасників бюджетного процесу, за яким кожен учас­ник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії цього процесу. Дію зазначеного принципу може бути екстрапольовано й на відносини, пов'язані зі здійсненням бюджетного, зокрема кошторисно-бюджетного фінансування.

Так, до повноважень Рахункової палати з контролю за до­триманням бюджетного законодавства належить здійснення кон­тролю, в тому числі за надходженням і використанням коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про Держав­ний бюджет України, ефективністю управління коштами Дер­жавного бюджету України.

Серед контрольних повноважень, якими наділено Держав­не казначейство, є контроль за відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

Органи Державної фінансової інспекції України забезпечують контроль за цільовим та ефективним використан­ням коштів Державного та місцевих бюджетів і мають щомісяця надавати Верховній Раді України та Мінфіну України узагаль­нені результати звітів про проведені перевірки.

Із метою забезпечення всебічного та постійного контролю як одного з елементів бюджетного процесу (в тому числі па ста­дії виконання бюджету) головний розпорядник здійснює внут­рішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня й одержувачам и бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів. При проведенні відомчого контролю головний розпорядник застосо­вує будь-які методи фінансового контролю та державного ауди­ту, передбачені чинним законодавством для такого учасника бюджетного процесу. Контроль може бути як плановий, так і позаплановий; виїзний (на місцях) та безвиїзний; документаль­ний і фронтальний тощо. Здійснення внутрішнього контролю головним розпорядником бюджетних коштів базується на поло­женнях ст. 26 Бюджетного кодексу, нормативно-правових актах Міністерства фінансів України, Державного казначейства Украї­ни, інших актів, зокрема тих, що визначають статус такого роз­порядника.

Здійснення покладених на головних розпорядників функ­цій проводити внутрішній контроль має велике значення для ефективного управління державними фінансовими ресурсами.

На головних розпорядників бюджетних коштів покладено завдання забезпечити:

1) час складання паспортів бюджетних програм — відпо­відність їх мети й напрямів діяльності соціально-економічним пріоритетам, визначеним у стратегічних документах Кабінету Міністрів України; надання при звітуванні про їх виконання ґрунтовного аналізу фактичних показників із поясненням при­чин недовиконання запланованих завдань;