Комплекс загальнорозвиваючих вправ

У школі ЗРВ мають освітнє та оздоровче значення. Вони впливають на організм в цілому так і на окремі групи м’язів і суглобів. Виконуючи їх по наказу вчителя, учні займаються багаторазовими рухами і поступово отримують правильну уяву про силу, швидкість, ритм, темп і амплітудні рухи.

ЗРВ слід включати в кожен урок. У комплекс спочатку включають вправи, потребуючі великої уваги учнів, а вправи, значні по впливу на організм, дають у кінці.

При складанні комплексів потрібно керуватися наступними вимогами:

а) вправи повинні бути доступними, необхідний послідовний перехід від простих до більш складних;

б) навантаження повинно поступово зростати;

в) вправи повинні діяти на всі групи м’язів;

г) вибір вправ повинен проводитись по принципу чергування для різних м’язових груп;

д) обов’язково повинні включатися дихальні вправи і вправи для постави.

Загально розвиваючі вправи – це система спеціальних гімнастичних рухів усім тілом або окремими його частинами, які можна виконувати без предметів, з предметами і на спеціальних приладах(гімнастична стінка, лава).

Вправи поділяються за анатомічною ознакою на три групи:

• для рук і плечового поясу;

• для тулуба;

• для ніг.

Загально розвиваючі вправи можуть виконуватись на місці, під час ходьби та бігу, з різних вихідних положень: стоячи, сидячи, стоячи на колінах, лежачи на спині, на животі, боці.

Вихідне положення (в.п.) – це положення з якого починається виконання певної вправи. Вказуючи на вихідне положення, зазначають положення ніг, положення тулуба і рук.

Наприклад: В.п. – стійка ноги нарізно, нахил тулуба, руки в сторони.

Правила проведення зрв

1. Називаємо вправу (основний термін).

2. Вихідне положення.

3. Пояснюємо зміст вправи і одночасно здійснюємо показ в «дзеркальному відображенні».

4. Даємо розпорядження на прийняття в.п. і команду: « Вправу з лівої ноги(руки) – почи-най!» . учитель починає виконувати вправу разом з дітьми і виконує її 2-3 рази.

5. Ведучи підрахунок при виконанні вправи, робимо застережливі вказівки, поєднуємо лічбу зі словами, які визначають техніку виконання окремих елементів.

6. Закінчуємо виконання вправи у в.п. за командою «стій» або «закінчили»(якщо вправа виконується в русі)

Дозування загально розвиваючих вправ залежить від їхньої складності, важкості та новизни, а також від віку та фізичного стану дітей.

Вправи для плечового поясу – 6-12 разів(повтор).

Для спини і живота – 4-8 разів.

Вправи слід проводити в різному темпі. Кожну вправу можна виконувати 3-4 рази в середньому темпі, а потім 3-4 рази в швидкому, а потім знову в середньому темпі сповільнюючи в кінці виконання. Вправи для м’язів тулуба проводять у повільнішому темпі, ніж вправи для верхніх та нижніх кінцівок.

Записування зрв

1. Порядковий номер вправи.

2. Назва вправи(кола, нахили, повороти, присідання).

3. Вихідне положення(для ніг, тулуба, рук).

4. Напрям рухів(вправо, вліво, вгору, вниз, назад…)

5. Кінцеве положення руху.

6. Рахунок під який виконується вправа.

Показ вправи повинен бути правильним, у нормальному темпі, з підкресленою легкістю: - у колі; - у русі; - у розімкнутому строю.