3. Терміни, за допомогою яких ми називаємо рухи ланок частин тіла по відношенню один до одного, :

- одночасний рух, що виконується кінцівками тіла одночасно ;

- почерговий рух, що здійснюється спочатку однією кінцівкою, потім іншою;

- послідовний рух, що виконується однією кінцівкою за іншою з відставанням на половину амплітуди;

- симетричні рухи - руху руками і ногами в одному напрямі;

- несиметричні рухи, руху руками і ногами у різних напрямах;

- однойменний рух, при якому бере участь права рука - права нога;

- різнойменний рух, при якому бере участь права рука, - ліва нога, і навпаки.

Основними формами запису гімнастичних вправ є:

• узагальнюючий запис використовують у тих випадках, коли необхідно лише визначити зміст гімнастичних вправ у навчальних та інших програмах і не потрібна точність кожного руху;

• конкретний термінологічний запис передбачає точне позначення кожного елемента згідно з правилами;

• скорочений запис використовується у розробці конспектів, залікових та інших вправ. У цьому випадку терміни (слова) записуються скорочено (використовуються умовні скорочення). До скороченого запису слід віднести і позначення умовними знаками (символами), що мас суттєве значення для швидкого запису вправи під час її виконання;

• графічний запис (відображення) може мати самостійне і допоміжне значення. Застосовуються лінійний запис, напівконтурний і контурний. Перший є найдоступнішим. Він наочний та економний. Швидкість такого запису робить його незамінним у повсякденній практичній роботі фахівця з гімнастики;

• змішана форма запису (поєднання текстового і графічно­го) — це найзручніша форма, яку використовують у практич­ній діяльності;

• запис за допомогою технічних засобів (кіно-, відеозйомка). За їх допомогою найкраще передавати всі відтінки рухів, що застосовуються у сучасній художній гімнастиці.

Останнім часом фахівці з гімнастики займаються пошу­ками інших (сучасніших) способів швидкого запису вправ за ходом їх виконання, що є одним із важливих завдань.

Правила і форми запису гімнастичних вправ

Залежно від мети і завдань використовують певну форму запису: узагальнюючу, конкретну, скорочену, графічну або їх поєднання.

Термінологічний запис гімнастичних вправ виконується згідно з правилами, викладеними вище, і за встановленою формою.

До правил запису належать порядок, встановлений для окремих груп гімнастичних вправ, дотримання граматичних правил і знаків, які застосовуються під час запису.

Правила запису загальнорозвиваючих вправ

У записі окремого руху слід вказувати:

• вихідне положення, з якого починається рух (в. п.);

• назву (нахил, поворот, мах, присід, випад, упор);

• напрямок (уперед, назад, вліво, вправо);

• кінцеве положення (якщо необхідно).

Наприклад: В. п. — Стійка ноги нарізно, руки на пояс.

1. Нахил вліво, руки вгору. 2. В. п.

Якщо рух виконується різними частинами тіла, то спочат­ку вказується положення ніг, потім тулуба і рук.

Наприклад: В. п. — О.с. Руки на пояс.

1. Ліву вбік на носок, нахил вліво, руки вгору. 2. В. п.

Якщо рух виконується повільно, на кілька рахунків, то між ними слід ставити тире.

Наприклад: В. п. — Стійка ноги нарізно.

1—3. Стійка на носках, дугами назовні руки вгору.

4. Дугами назовні руки вниз у в. п.

Якщо рух потрібно виконувати пружно, то вказують кількість пружинних рухів.

Наприклад: В. п. — Випад лівою, руки на стегні.

1—3. Три пружинних напівприсіди.

4. Стрибком зміна положення ніг.

У разі виконання колових рухів вказується їхня кількість.

Наприклад: В. п. — Стійка ноги нарізно, руки в сторони.

1—4. Чотири кола руками вниз.

1 —4. Чотири кола руками вгору.

Якщо два рухи поєднуються і виконуються одночасно, за­стосовують прийменник "з" ("із").

Наприклад: В. п. — Руки за голову.

1. Нахил із поворотом тулуба вліво, руки в сторони. 2. В. п.

Записуючи стрибкові вправи, слід вказувати кількість стрибків і те, що рух виконується стрибком.

Наприклад: В. п. — Руки на пояс.

1. Стрибком стійка ноги нарізно, руки в сторони.

2. Стрибком в. п.

Вихідне положення — положення, з якого починається ви­конання вправи.

Кінцеве положення — положення, яким закінчується ви­конання вправи.