14.Непотокові методи організування виробництва

Метод організування — це комплекс заходів, які спрямовують і збалансовують перебіг виробничого процесу в часі й у просторі, сприяючи цілісності й стабільності виробництва як системи певного рівня. Організування виробничого процесу в часі визначають ступенем його пе- рервності. Перервність залежить від виду продукції і технології її виготов­лення. Всю продукцію можна поділити на два види: дискретну і неподільну. До дискретного виду належить продукція, яка складається з різних частин. J Наприклад, машини, прилади, одяг, взуття, меблі тощо.

Неподільну продукцію не можна поділити на різні частини або складові (компоненти). Сюди належать усі види рідинної продукції і деякі види напіврідинної продукції. Виробництво неподільної продук­ції здійснюють лише за допомогою неперервних технологічних (виробничих) процесів.

Для здійснення неперервних виробничих процесів устаткування та робочі місця розташовують за перебігом технологічного процесу оброблювання де­талей (збирання складальних одиниць і виробів). Такі методи виробництва належать до потокових, решта методів — до не потокових.

На вибір методів організування виробництва впливають такі чинники:

1. Розміри і маса виробу.

2. Кількість виробів.

3. Періодичність випуску виробів може бути регулярною і нерегулярною.

4. Точність оброблювання і шорсткість поверхні виробів.

Непотокове виробництво може спеціалізуватися на таких формах: техно­логічна, предметно-групова і змішана

15.Технологічна форма організування виробництва

Непотокове виробництво може спеціалізуватися на таких формах: техно­логічна, предметно-групова і змішана. Технологічна форма організування виробництва характеризується створенням дільниць, на яких устаткування та робочі місця спеціалізовані за ознакою їх технологічної однорідності і розмірів. Така форма організування поширена на машинобудівних підприємствах, підприємствах легкої та дерево­обробної промисловості, оскільки забезпечує максимальне завантаження устат­кування в умовах дрібносерійного виробництва і гнучкість до змін техноло­гічних процесів.

На технологічних дільницях партії деталей можна обробляти водночас на декількох одиницях устаткуван­ня, що дозволяє організовувати багатоверстатне обслуговування, за якого значно скорочується час виготовлення виробів і тривалість виробни­чого циклу оброблювання їх партій та знижується собівартість.

При розташуванні устаткування (робочих місць) за технологічною формою організування виробництва виріб можна обробляти на декількох технологіч­них дільницях, а інколи на одну й ту саму дільницю він повертається по декілька разів. Створюється тривалий і складний шлях руху виробів, збіль­шуються час і витрати на транспортування їх за дільницями, а також час на передавання виробів на іншу дільницю.

16.Організування предметно-замкнутих дільниць

На предметно-замкнутих дільницях повинні виконуватись, зазвичай, усі чи більшість операцій, необхідних для повного оброблювання деталей або складання певних одиниць у цьому цеху.

Предметно-замкнуті дільниці не завжди є адміністративно-виробничими, і декілька предметно-замкнутих можна об’єднувати в одну адміністративно- виробничу дільницю. Номенклатура деталей є значно меншою, ніж на будь-якій технологічній дільниці. Усю номенклатуру деталей, закріплених за цехом, розподіляють з декіль­кома предметно-замкнутими дільницями, на кожній із яких обробляють лише певну їх частину. У зв’язку з цим, основу організування предметно-замкнутих дільниць ста­новить класифікацію деталей і складальних одиниць за певними ознаками і закріплення кожної їх класифікаційної групи за певною групою робочих місць.

Предметно замкнуті дільниці - найпростіша форма потокових ліній. Вона забезпечують:

- типізацію технологічних процесів

- підвищення продуктивності праці

- скорочення тривалості виробничого циклу

- зниження собівартості продукції