- •Розділ іі серцево-судинна система в умовах спокою, фізіологічних стресів і під час фізичного навантаження.
- •1.Гомеостаз і серцево-судинна система.
- •Основні функції судин.
- •Електрокардіограма.
- •Вплив сили тяжіння на серцево-судинну систему.
- •Адаптаційні механізми серцево-судинної системи в процесі м‘язової діяльності.
- •Пристосувальні ( адаптаційні ) реакції серцево-судинної системи на тренувальні навантаження.
- •2. Діяльність серцево-судинної системи в умовах патології Гемодинамічний шок
- •Атеросклероз.
- •Мал. 2. 17 Біохімічні процеси, які розгортаються в організмі людини під час голодування (за Мітченко о.І., 2003).
- •Цукровий діабет.
- •Ішемічна хвороба серця
- •Інфаркт міокарда
- •Гостра серцева недостатність.
- •Гостра судинна недостатність.
- •Артеріальна гіпертензія
- •Аритмії серця.
- •Фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань та їх зниження
- •Контрольні питання
Інфаркт міокарда
Інфаркт міокарда – некроз (змертвлення) серцевого м‘язу, що виникає гостро через різко виражений дисбаланс між потребою міокарда в кисні і його доставкою. Ділять інфаркт міокарда на трасмуральний (некроз всієї товщі міокарда) і нетрансмуральний.
Найбільш частою причиною інфаркту міокарда – тромбоз вінцевої артерії на фоні атеросклеротичних змін (до 90% всіх випадків).
Тромбоутворення відбувається внаслідок взаємодії між атеросклеротичною бляшкою і коронарним ендотелієм, циркулюючими тромбоцитами і динамічним тонусом судинної стінки.
Атеросклероз сприяє формуванню тромбу за допомогою: 1) розриву бляшки, через що тромбогенні речовини входять в зіткнення з форменими елементами крові і 2) дисфункції ендотелію з втратою нормальних захисних антитромбічних і вазодилатуючих властивостей.
Як тільки відбувається розрив бляшки, контакт з субендотеліальним колагеном активує тромбоцити і тканинний фактор тромбогенезу запускає каскад зсідання крові; все це разом взяте, призводить до утворення тромбу і повної оклюзії вінцевої судини.
Дисфункція ендотелію, яка визначається навіть за помірного склеротичного ураження коронарних артерій, також підвищує ймовірність тромбоутворення. Через дисфункцію клітини ендотелію продукують знижені кількості вазодилататорів (ендотелійзалежний фактор релаксації – NO і простацикліну) і, таким чином, переважає відносна вазоконстрікція. Крім того, ендотелійзалежний фактор релаксації – NO і простациклін є природними інгібіторами активації тромбоцитів. Суб‘єктивні і об‘єктивні представлені в таблиці 2.9.
Біль, що супроводжує інфаркт міокарда, сильний і має широку іррадіацію. Він розвивається швидко і нерідко практично зразу досягає максимуму і тоді у людини проявляється жахливий страх смерті. На відміну від нападу стенокардії біль не слабшає в спокої, ефект нітрогліцерину також часто відсутній.
Таблиця 2.9. Симптоми інфаркту міокарда
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Однак до 25% випадків інфаркту міокарда не супроводжуються болем і діагностуються лише ретроспективно на основі аналізу електрокардіографічної картини.
Комбінація болі і недостатньої стимуляції барорецепторів через знижений артеріальний тиск може викликати виражену реакцію симпатичної нервової системи. Системними проявами викиду катехоламінів є пітливість, тахікардія та холодні липкі шкірні покриви внаслідок вазоконстрикції.
Через падіння скоротливості міокарда і, відповідно, ударного об‘єму підвищуються діастолічні об‘єми і внутрішньошлуночковий тиск. Останній разом із підвищеною жорсткістю стінки міокарда внаслідок ішемії, передається на ліве передсердя і легеневі вени, що призводить до застою в легенях, клінічними проявами якого є задишка.
Зміни ЕКГ розвиваються в типовій для інфаркту певній послідовності (мал.2.18)
Норма
Гостра фаза
