41.Співвідношення норм права і норм моралі; норм права і корпоративних норм.

Норми права й норми моралі мають ряд загальних ознак: і ті й інші регулюють відносини між людьми (загальний родовий предмет регулювання);  є правилами поведінки загального характеру, оскільки адресовані якщо не до усім, то у всякому разі до великої групи людей, а не до якихось конкретних осіб; спрямовані на встановлення певного порядку в суспільних відносинах (загальна родова мета), можуть збігатися по втримуванню, коли норми права закріплюють норми моралі (наприклад, християнську моральну заповідь "не укради" повторює відповідна заборона в кримінальному кодексі).

Норми права й норми моралі мають ряд відмітних ознак:

 по походженню:=а) норми моралі складаються в суспільстві;=б) норми права встановлюються або санкціонуються державою;

 по сфері дії:=а) норми моралі - універсальний регулятор; його предметом є майже всі сфери суспільних відносин;=б) норми права регулюють найбільш важливі суспільні відносини й тільки ті, які піддаються зовнішньому контролю;

 по ступені деталізації:=а) норми моралі звичайно являють собою загальний принцип поводження людей (треба бути справедливим, добрим, чималим, треба поважати батьків, старших і т.д.);=б) норми права закріплюють чітко певні права й обов'язки суб'єктів права;

 за формою вираження:=а) норми моралі втримуються в суспільній свідомості;=б) норми права втримуються в нормативно-правових актах і інших джерелах права;

по способі охорони від порушень:=а) норми моралі охороняються внутрішнім переконанням, суспільною думкою, заходами суспільного впливу;=б) норми права охороняються державою

До корпоративних норм належать:

= норми, що містяться у документах некомерційних, недержавних корпорацій - громадських об'єднань (партій, профспілок, добровільних товариств, що грунтуються на членстві);=- норми, що містяться у документах комерційних корпорацій, насамперед тих, що створюються для підприємницької діяльності (господарських товариств - повних, командитних, акціонерних товариств - відкритих, закритих тощо).

Корпоративні норми - правила поведінки, які встановлені в корпорації (підприємстві, установі, організації) для регулювання відносин між людьми, спрямовані на досягнення цілей її функціонування і виражені в її статутах, положеннях, рішеннях.

Спільне у корпоративних норм і норм права полягає у тому, що вони:

— регулюють типові ситуації або вид відносин, а не окремий випадок чи конкретні суспільні відносини;— мають багаторазове використання, тобто розраховані на багатократне повторення;— мають однаковий неперсоніфікований характер, тобто застосовуються відразу до багатьох, поіменно не вказаних осіб;— викладаються у письмових актах, прийнятих в офіційно встановленому порядку уповноваженими органами (державними органами, з'їздами, конференціями, зборами громадських об'єднань та ін.).

Відмінності між корпоративними нормами і нормами права

Корпоративні норми:1) встановлюються від імені конкретного об'єднання громадян і виражають волю (інтерес) цього об'єднання; 2) обов'язкові тільки для членів цього об'єднання, тобто мають точну кількісну визначеність; 3) забезпечуються передбаченими внутрішніми організаційними заходами, аж до виключення з членів об'єднання; щодо забезпечення їх державою, то воно може бути тільки опосередкованим; 4) не повинні суперечити нормам права, санкціям, встановленим у нормативно-правових актах; 5) є додатковими стосовно норм права, виданим державою.

Норми права:1) встановлюються від імені держави і виражають волю всього народу (через поєднання громадських, групових і особистих інтересів); 2) обов'язкові для всіх громадян держави, тобто не мають кількісної визначеності; 3) забезпечуються, крім інших способів, державним примусом; 4) не залежать від змісту корпоративних норм; 5) є основними стосовно корпоративних норм; формулюють загальнообов'язкові (у тому числі для корпорації) санкції.

Корпоративні норми (норми всіх організацій, включаючи підприємницькі) слід розглядати як норми, що заповнюють прогалини в нормативній системі права і мають субсидіарний (допоміжний) характер. Корпоративними нормами повинні регулюватися лише ті відносини, що зачіпають основи життя колективу (використання фінансів, встановлення умов праці, заохочення робітників, порядок застосування заходів відповідальності тощо), тобто трудові і організаційно-управлінські.

Юридичне значення корпоративних норм полягає насамперед у тому, що вони визначають правосуб'єктність корпорації. У разі 'їх порушення є можливість звернутися до компетентних правоохоронних органів.

На відміну від корпоративних норми, що містяться у статутах політичних партій, не мають правового характеру. Тому винесення рішення про порушення статуту політичною партією оскарженню в судовому порядку не підлягає.