Тема 6. Облік власного капіталу

В момент створення підприємства його стартовий капітал є активами підприємства (К=А), тобто представляє майно підприємства. Здійснюючи господарську діяльність підприємство використовує залучені кошти. В результаті виникають боргові зобов’язання (А=К+З). Звідси капітал представляє собою різницю між вартістю майна підприємства і борговими зобов’язаннями (К=А-З).

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгованості, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатися із сукупною ринковою вартістю акцій підприємтсва чи із сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1) Внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

2) Накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Власний капітал представляє перший розділ пасиву балансу. Складовими частинами власного капіталу підприємства є: статутний капітал, пайовий капітал, додатково вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокриті збитки), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал. Він характеризує розміри і фінансовий стан підприємства і відображається в балансі в сумі, що зареєстрована в установчих документах, як сукупність внесків засновників підприємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов’язково реєструються в даному реєстрі господарських одиниць.

Сума, яка на дату реєстрації заявлена, але не внесена засновниками представляє собою неоплачений капітал підприємства. Невкладені кошти засновників зменшують реальний розмір статутного капіталу і в балансі відображаються із знаком «-».

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених в товаристві для здійснення його діяльності. Пайовий капітал складається із пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельних кооперативів, кредитних спілок, а також паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, який одержаний від розміщення акцій власної емісії за цінами, що перевищують номінальну вартість. Ще складається з іншого вкладеного капіталу; дооцінки активів; безоплатного одержання необоротних активів та іншого додаткового капіталу.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій власної емісії, які на даний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу і відображається в балансі в дужках або із знаком «‑» і лише показує, що цей капітал належить підприємству, але не закріплений за окремою фізичною особою. Вилучений капітал повинен бути або перепроданий або анульований.

Кошти резервного (страхового) капіталу використовуються відповідно до напрямків, що передбачені в установчих документах. У випадку недостачі прибутку за рахунок резервного капіталу покриваються непередбачені витрати, погашаються борги перед кредиторами.

Нерозподілені прибутки – це прибутки, які одержані в результаті господарської діяльності і зменшені на суму прибутків, використаних в звітному році, включаючи податок на прибуток. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу.

Для обліку та узагальнення інформації про стан та зміни статутного капіталу призначено рахунок 40 «Статутний капітал».

Кореспонденція рахунків:

1. Відображено розмір статутного капіталу, зафіксований у засновницьких документах: Дт 46 Кт 40.

2. Відображене отримання внесків до статутного капіталу підприємства у вигляді:

- грошових коштів у національній валюті – Дт 30, 31, 33 Кт 46;

- основних засобів – Дт 10 Кт 46;

- нематеріальних активів – Дт 12 Кт 46;

- товарно-матеріальних цінностей – Дт 20, 22, 28 Кт 46.

Операції, пов’язані з оплатою учаснику йому належної частки, на рахунках бухгалтерського обліку відображається наступним чином:

1. Сума грошових коштів, вартість матеріальних цінностей, що внесені учасником до статутного капіталу, які повністю повертаються йому при виході із товариства: Дт 40 Кт 672, або Дт 672 Кт 30, 31, 10, 22;

2. Нараховано частину прибутку, що належить учаснику: Дт 441 Кт 67;

3. Виплачені учаснику дивіденди: Дт 67 Кт 30,31.

Для обліку додаткового капіталу передбачено 42 рахунок, по кредиту якого відображається його збільшення, по дебету – зменшення. В обліку відображається різниця між продажною і номінальною вартістю розміщених акцій записом: Дт 30, 31 Кт 42.

Відображається сума дооцінки активів: Дт 10 Кт 42.

Вартість активів, які безоплатно одержані від інших підприємств або осіб, відображається проводкою: Дт 10, 12 Кт 42.

Додатковий капітал може направлятися на збільшення статутного капіталу, пайового та резервного і на покриття збитків.

Для обліку резервного капіталу передбачено 43 рахунок. По кредиту відображається утворення резерву, а по дебету – використання резервного капіталу. Аналітичний облік ведеться по його видам і напрямкам використання. Кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку по формуванню і використанню резервного капіталу:

1. Здійснені щорічні відрахування в резервний фонд підприємства: Дт 443 Кт 43;

2. Списані непокриті збитки за рахунок резервного капіталу: Дт 43 Кт 442.

По мірі здійснення господарської діяльності підприємства одержують прибутки або збитки, суми яких після погашення заборгованостей є власністю підприємства. Для обліку цих сум передбачено 44 рахунок, на якому ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку. По кредиту цього рахунку відбувається збільшення прибутку від усіх видів діяльності; по дебету відображаються збитки та використання прибутків. На 44 рахунку згідно плану рахунків передбачені наступні субрахунки: 441- прибуток нерозподілений; 442 – непокриті збитки; 443 – прибуток, використаний у звітному році.

В бухгалтерському обліку прибуток або збиток формується протягом фінансового року від усіх видів діяльності шляхом визначення фінансового результату від реалізації продукції, інших операційних доходів, інших фінансових доходів, інших доходів та надзвичайних доходів. Процес визначення фінансових результатів від реалізації продукції визначається згідно 2-х етапів:

1. Визначається дохід від реалізації продукції за мінусом ПДВ або акцизного збору;

2. Одержаний результат на першому етапі списується на фінансовий результат. На фінансовий результат також списується собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут та нараховані податки. Різниця між чистим доходом і сумою цих витрат буде складати нерозподілений прибуток або непокриті збитки.

Фінансовий результат визначається на 79 рахунку. Прибуток списують на Кт 441, а збиток – на Дт 442 (Дт79 Кт441; Дт442 Кт79).