1. Передопераційна підготовка хворого до ургентного втручання.

Ургентні операції виконують за життєвими показаннями, тобто коли незначна відстрочка операції загрожує життю хворого.

Ургентні операції виконують при кровотечі, апендициті, защемленій грижі, гнійно-запальних захворюваннях (абсцес, флегмона) і ін.

Передопераційна підготовка обмежена декількома годинами (1-3 год.). Оцінка стану хворого і підготовка його до операції має проводитися спільно з хірургом, анестезіологом-реаніматором, терапевтом.

При вступі хворого в стані шоку-травматичного, токсичного чи геморрагічного з зупиненою кровотечею проводять протишокову терапію, направлену на відновлення ОЦК, дезінтоксикацію, відновлення тонусу судин. Шок є протипоказанням до операції (за виключенням, коли кровотеча продовжується). Операцію виконують при артеріальному тиску не нижче 90 мм рт. ст.

2. Передопераційна підготовка хворих до планових операцій проводиться переважно в амбулаторних умовах, або в спеціалізованих відділеннях (кардіологічне, пульмонологічне, ендокринологічне).

Для операції під загальним знеболенням обов'язкові такі обстеження: аналіз крові загальний, глюкоза крові, загальний білок крові і фракції, білірубін, амінотрансферази (АСТ, АЛТ), коагулограма, сечовина, креатинін, електроліти (К, Na, Cl), група крові, Rh- приналежність, аналіз сечі загальний, флюорографія грудної клітини, ЕКГ, огляд терапевта.

Для операції під місцевим знеболенням обстеження можуть бути мінімальними: визначення групової та резусної приналежності крові, загального аналізу крові та сечі, вмісту глюкози, флюорографія грудної клітини (в т.ч. на протязі року), електрокардіографія у хворих після 40 років, визначення артеріального тиску, частоти пульсу.

Завідуючий хірургічним відділенням складає напередодні розклад операцій таким чином, щоб "чисті" операції були проведені в першу чергу, а операції, при яких буде розкрито просвіт кишківника, в другу чергу, або при наявності декількох операційних, в іншій операційній. Список операцій затверджує начмед з хірургії і завідуючий клініки. Один екземпляр розкладу операцій віддають ст. операційній сестрі, яка згідно розкладу організовує операційний день (призначає операційних сестер, готує хірургічний інструментарій, шовний матеріал, стерилізує бікси з усим необхідним для забезпечення операційного дня). За великою кількості операцій призначають чергового хірурга по операційній.

3. Транспортировка хворого в операційну проводиться на каталці. В екстрених випадках під час транспортування може проводитися інфузійна терапія, штучна вентиляція легень.

Якщо у хворого зовнішня кровотеча і накладений джгут, то його знімають тільки під час операції.

Хворих з гострою кишковою непрохідністю доставляють в операційну із зондом, введеним у шлунок.

4. Операційний блок, його структура і функціональні підрозділи.

Операційний блок - це набір спеціальних приміщень для виконання операцій і проведення заходів, що їх забезпечують. Операційний блок має бути розміщений в окремому приміщенні, крилі будівлі, поверху багатоповерхового хірургічного корпусу. На поверсі виділяють розділені між собою операційні за фаховим принципом (операційні загально - хірургічні, травматологічні, урологічні, очні і інші).

Для виконання операцій з приводу гнійних захворювань доцільно мати при гнійних хірургічних відділеннях окремий, ізольований операційний блок.