5. Організація роботи в операційній

Для забезпечення режиму стерильності в операційному блоці виділяють спеціальні функціональні зони:

1. Зона стерильного режиму об’єднує операційну, передопераційну стерилізаційну.

2. Зона строго режиму. В неї входять такі приміщення: санпропускник для медперсоналу, який працює в операційній. Тут є кімната для передягання, душові установки. Персонал входить із кабіни для одягання в передопераційну. В цю зону також входять приміщення для зберігання хірургічних інструментів і апаратів, наркозної апаратури медикаментів, приміщення для чергової бригади, старшої операційної сестри і інше.

3. Зона обмеженого режиму або технічна зона. Тут знаходяться балони з закисом азоту, акумулятори для аварійного освітлення і інше.

4. Зона загального режиму, де знаходяться кабінет завідуючого відділення, приміщення для розбору брудної білизни і інше.

Режим роботи оперблоку передбачає строге обмеження перебування для сторонніх осіб, в т.ч. медперсоналу. В зоні стерильного режиму можуть знаходитися тільки хірурги і їх асистенти, операційні сестри, анестезіологи і анестезистки, санітарка для поточного прибирання операційної. В цю зону обмежений доступ і студентів, особливо в операційні, де виконують операції по пересадці органів, операції на серці, операції на суглобах і інше.

Контроль за режимом стерильності оперблоку проводиться шляхом періодичного забору повітря операційної, змивів із стін, стелі, апаратів і приладів. Цей контроль проводять співробітники санепідстанціі і старша операційна сестра.

Кожного тижня старша операційна сестра бере вибірково посіви з рук працівників блоку для контроля стерильності.

Один раз в 3 місяці весь медперсонал, який працює в операційній провіряють обстежують, беручи мазки із зіва, носа, для виявлення носіїв патогенної мікрофлори і їх санації.

Викладач має домовитися із старшою операційною сестрою, щоб студенти взяли мазки один у одного, або у інтернів, медсестер.

Стерильний режим в операційній досягається за рахунок попередження занесення мікроорганізмів в операційну із других приміщень і розповсюдження мікроорганізмів в операційній.

6. Поняття про допустиму кількість мікроорганізмів в 1 м³ повітря операційної.

Основний шлях інфікування ран в операційній – контактний, біля 90% випадків, лише в 10% випадків інфікування відбувається повітряно-крапельним шляхом. Кожний член хірургічної бригади виділяє в оточуюче повітря до 1500 мікроорганізмів за 1 хв.

За 1-1,5 год. роботи однієї хірургічної бригади бактеріальне забруднення повітря в операційній збільшується на 100%. Допустима кількість мікроорганізмів в 1 м ³ повітря операційної перед початком роботи не має перевищувати 500 і під час операції 1000 при умові відсутності в повітрі патологічних мікроорганізмів.

Досягти такого рівня вдається з допомогою системи вентиляції, режиму роботи і прибирання операційної, дезинфекції повітря, кімнат, предметів.

Викладач зосереджує увагу студентів на тому, що мікроорганізми в повітрі знаходяться в фіксованому виді на мікроскопічних частка пилу. Ясно, що ретельне видалення пилу, як і попередження проникнення його в операційну, зменшує ступінь мікробного забруднення.

Ось чому студенти не повинні лишній раз ходити по операційній.